За крок від сенсації

Перед матчем всі присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять мера міста Рівне Віктора Чайки, до якого з великою повагою ставилися всі мешканці обласного центру на Рівненщині. Ця людина на довгі роки залишиться в серцях вдячних рівнян.

У дебюті матчу команди придивлялися одна до одної і не поспішали ризикувати. Хоча більш досвідчені гості і мали чотири голи у запасі, все ж таки було помітно, що рівнян вони побоюються. Кілька хвилин на адаптацію, боротьба за територіальну перевагу і ось команди потроху починають загострювати гру. Перший удар в сторону воріт зробили більш досвідчені гості. Хавер прорвався правим краєм атаки і наніс перший удар в сторону воріт, м’яч по діагоналі пересік воротарський майданчик рівнян і пролетів повз ліву стійку воріт Чемериса.

За хвилину вже Сондак перехопив м’яча в центрі майданчика, пройшов правим флангом і пробив, м’яч просвистів повз праву стійку воріт львів’ян. Не пройшло і 20 секунд, як знову Сондак опинився в епіцентрі подій. Володимир з правого флангу переадресував м’яч в центр на лінію воротарського майданчика на Дармовіса, Павло пробив по воротам, але м’яч від ноги захисника залишив межі поля.

Загалом перші п’ять хвилин тривала позиційна боротьба, без особливої небезпеки воротам суперників. Львів’яни більше володіли м’ячем, але не поспішали наближатися до воріт рівнян і тому втрачали його ще на підступах до воротарського майданчика. Господарі в основному грали на контратаках.

На сьомій хвилині гри, пройшла дальня передача на Жака, який перебував в центрі, майже на лінії воротарського майданчика, але скористатися чудовою нагодою Вадиму не вдалося. Знаходячись спиною до воріт, він намагався розвернутися і нанести удар, але на виручку Мельнику поспішили захисники і встигли перехопити м’яч, ліквідувавши небезпеку. За кілька секунд Сондак справа перекинув м’яч на протилежний фланг Басичу, той просунувся трохи вперед і прострілив на праву стійку, куди вже встиг зміститися Сондак, але кращому бомбардиру першої ліги західної зони у підкаті не вдалося переправити м’яч у сітку воріт - удар прийняла на себе права стійка воріт львів’ян.

У центрі воротарського майданчика Рогачов отримав пас від Вахули і пробив повз праву стійку воріт молодого голкіпера рівнян Павла Чемериса. Швидка контратака МФК «Рівне», Жак лівим флангом прорвався до воріт Мельника, але пробив під гострим кутом і м’яч не виявився важким для львівського стража і той парирував його на своїх захисників.
На 11-й хвилині справа Сондак прострілив вздовж воріт, але Дармовіс в падінні не дотягнувся до м’яча і той залишив межі майданчика.

На 15-ій хвилині Чеботарьов пройшов по центру і сильно пробив з-за меж воротарського майданчика, але його удару бракувало влучності і м’яч пролетів вище воріт. За три хвилини швидка контратака рівнян, Жак справа прострілив у воротарський майданчик, де на передачу очікував Петрик, удар Едуарда зачепив захисника і м’яч опинився в сітці воріт «ТВД» – 1:0!!! Рівняни вириваються вперед.

Одразу відповідь гостей, Рогачов впритул розстрілює Павла Чемериса, але м’яч влучає у голкіпера і повертається в поле. На заключній хвилині тайму рівняни розіграли кутовий і Басіч пробив під гострим кутом, м’яч від ноги голкіпера повернувся у майданчик.

Під час перерви тренери команд внесли свої корективи у гру. Після відпочинку темп гри зріс і м’яч майже не затримувався в центрі майданчика, обидві команди намагалися довгими передачами вивести в прорив своїх нападників, але часто грішили неточними передачами.

Вже на 15 секунді Жак, знаходячись по центру воротарського майданчика, наніс удар, але м’яч зрізався і просвистів повз праву стійку воріт. У відповідь Рогачов залишив позаду двох суперників і пробив, м’яч знайшов у воротарському майданчику Волоха і вилетів на кутовий.

Пресинг по всьому майданчику, блискавичні переміщення, як з м’ячем так і без нього, помітно оживили трибуни, які все палкіше почали заохочувати свою команду до активних дій. І вже на другій хвилині гри Дармовіс прорвався правим флангом до воріт суперника, прострілив по центру воротарського майданчика, де своєчасно опинився Сондак, останній не роздумуючи наніс удар по центру воріт. 2:0 - і попереду майже цілий тайм.

Другий гол МФК «Рівне» подіяв на суперника наче каталізатор і львів’яни кинулися на штурм воріт Чемериса. В одній із швидких атак Чеботарьов, наче справжній слаломіст, прорвався правим флангом у володіння рівнян, точною передачею відшукав у воротарському майданчику Сільченка і той з кількох метрів розмочив рахунок.

Гол забитий львів’янином на деякий час остудив трибуни, але не загасив запал рівнян, і вони відновили свої кинджальні флангові проходи з передачами у центр воротарського майданчика, де раз по раз з’являлися Сондак, Петрик і Басич. У постійній напрузі тримала захист «ТВД» пара Волох-Жак. На 25-й хвилині Волох вивів на удар Жака і той потужно вистрілив наче з гармати, і перевірив на міцність праву стійку воріт «ТВД».

Згодом знову Жак опинився у центрі уваги. Сондак віддав передачу на Вадима, але сильний удар метрів з 12 Мельник парирував на аут. Волох справа скинув м’яч під удар Жаку, але Мельник знову відбив удар в аут. Петрик перехопив передачу суперника, знайшов на лінії вортарського майданчика Жака, той впритул розстрілював голкіпера, який вийшов на перехват і м’яч від останнього повернувся в майданчик.

Вахула з правого флангу змістився в центр і метрів з 15-ти потужно пробив, м’яч від рук голкіпера зачепив поперечину і вилетів на кутовий. Савчук з лівого флангу вистрілив по горобцях. Сільченко пробив по воротам, Рогачов набігав поблизу лівої стійки, але в підкаті не дотягнувся до м’яча. Волох пройшов правим флангом, переадресував м’яч на Петрика, той пробив повз праву стійку. На 34-й хвилині Жак здійснив рейд лівим флангом, зробив передачу в центр на Волоха, але на мить раніше біля м’яча опинився Мельник і відвів загрозу. За хвилину Денис зліва атакував ворота Чемериса, дальній удар і м’яч просвистів над лівою дев’яткою.

За три з половиною хвилини до фінального свистка надії в серця вболівальників вселяє Жовтун, який у другому таймі з’явився на майданчику. Басич прорвався по лівому краю  і скинув м’яч під удар Жовтуну, який набігав по центру воріт, удар низом метрів з 7-ми і м’яч між ногами Мельника влітає у сітку воріт - 3:1.

Відповідь гостей - і вже Кордоба в боротьбі із захисником намагався закинути м’яч за комір Чемерису, але молодий голкіпер легко прочитав задум львів’янина. А за півтори хвилини до закінчення гри Юрій Хавер перекреслив всі сподівання рівнян на продовження гри. Жак «подарував» м’яч львів’янину неподалік центрального кола, той викотився на побачення з Павлом Чемерисом і чітко реалізував слушну нагоду, відправивши м’яч у нижній лівий кут – 3:2.

На заключній хвилині суперники обмінялися випадами, спочатку Жовтун пробив зліва, але удар парирував голкіпер львів’ян. А згодом Рогачов захопився проходом лівим флангом і тому пробив вже під досить гострим кутом прямо в руки Чемерису.

Фінальний свисток арбітра перервав чергову атаку рівнян. 3:2 - перемога першолігової команди у матчі з одним із лідерів вищої ліги і минулорічним фіналістом Кубка України. І хоча ліквідувати гандикап у 4 м’ячі не вдалося, МФК «Рівне» по завершенні гри почув схвальні вигуки задоволених грою вболівальників «Молодці-і-і!!!».

І це справді так, адже рівненська команда в жодному з компонентів гри не поступалася іменитішому супернику, який цілком закономірно претендує на бронзові нагороди чемпіонату, і ставить перед собою мету нарешті здобути почесний Кубковий трофей. А в нашої молодої команди ще все попереду, головне не задирати кирпу, вірити в свої сили і перемоги не примусять довго чекати.

Після гри головний тренер гостей Роман Ковальчик не приховував задоволення від результату і розсипався в компліментах рівненській команді.

- Пане Романе, чи довелося вам сьогодні понервувати?
- Ви знаєте, так, з першої хвилини по сорокову. Дуже хороша гра, дуже хороша команда. Хочу повернутися до подій першої зустрічі, я вже давав вашому журналісту інтерв’ю після перемоги 5:1 у Львові. Ми з ним говорили про шанси команд і я тоді підкреслив, що шанси команд 50 на 50 і сьогоднішня гра повністю підтвердила мої слова. І ви сьогодні перемогли, просто вам невистачило кількох голів, щоб пройти в півфінал Кубка України. Я ще раз переконався, що я сказав правду. Окрім того команда знаходиться в правильних руках. Чудова команда, відмінна підтримка і хороші вболівальники. А на рахунок застережень вашій команді, то воно в мене лише одне – вам вже час до вищої ліги. Звичайно на перших порах там буде важкувато, але команда вже готова підвищуватися у класі.

- Як ви оцінюєте сьогоднішню гру своєї команди?
- Знаючи свою команду, відповім так, я їх сьогодні недонастроїв. Я попереджував хлопців, що рівняни добре грають у рідних стінах, у вас дещо специфічний зал. Але вони десь не прислухалися до моїх слів і включалися в гру лише моментами. Знаєте, рахунок 5:1 завжди розслабляє і тим більше, що команда, яка стоїть нижче рангом, завжди краще налаштовується на гру з фаворитом. І ви можете переконатися в цьому, переглянувши матчі лідерів з аутсайдерами, і це не тільки у футзалі, а в будь-якому ігровому виді спорту. І ніби й складається враження, що нижча грає краще, але старша за класом майже завжди перемагає, хоча перемога дається їй не легко. Окрім того, відчувалася певна розбалансованість в діях моїх гравців, адже 3-4 мініфутболісти нещодавно повернулися з лав збірної України, а там зовсім інший рівень, інше сприйняття. Їхні фізичні кондиції звичайно можна повернути за 5-6 днів, а ось психологічний стан виправити набагато важче. Ви всі чудово розумієтеся на футболі і тому помічали, що навіть київські динамівці після перебування в збірній ледве можуть впоратися з аутсайдером чемпіонату. Так і я, ніяк не можу з цим впоратися. Окрім того, мені важко вдається налаштувати хлопців, ось на такі ігри зі слабшими суперниками. Цьому приклад кубкова гра з харківським «Локомотивом», обидва матчі з яким завершилися в нічию – 1:1. Це говорить про недооцінку суперника і це наша тренерська прогалина.

Не приховував задоволення і головний тренер МФК «Рівне» Юрій Баховський:
- Сьогодні в нас був дуже грізний суперник, у цій команді є гравці національної та молодіжної збірних України.  Ми розуміли, що нам буде дуже важко, але судячи з того рахунку, який був - 2:0, 3:1 у нас були все-таки шанси і напевно, якщо б ми вийшли до півфіналу, це була б мабуть сенсація на всю Україну. Що ж стосується самої гри, то на мою думку, ми сьогодні подарували справжнє свято нашим вболівальникам які палко підтримували нас. Футбол вийшов прекрасний, наші ні в чому не поступалися іменитішому супернику, ні в характері і частково можливо й в майстерності. Зараз одразу після гри зайду в роздягальню і подякую хлопцям. Окремо хочу подякувати вболівальникам, адже це дуже важливо, коли команду підтримують. У молодої команди ростуть крила і хлопці грають все краще і краще. Рахунок 3:2 скоріше закономірний, хоча завжди хочеться більшого. Ми могли ще пропустити, так само, як і забити. Що стосується настрою гри, самовіддачі, то певно за цими показниками ми переграли суперника. Ми провели три м’ячі, вони два. Ви самі напевно бачите, що ми на вірному шляху.

Рівне: Чемерис – Жак, Волох, Петрик, Басюк; Дармовіс, Басич, Сондак, Савчук; Жовтун, Кравчук, Щербаков.

Львів: Мельник – Хавер, Вахула, Денис, Маржановський; Кордоба, Сільченко, Рогачов, Чеботарьов; Кіндій, Білоус, Колток.

Арбітри: Гора (Київ), Ігумнов (Суми);

Голи: Петрик (17), Сондак (22), Жовтун (37); Сільченко (24), Хавер (39).

Юрій РАЧКОВСЬКИЙ