МЕРКУШИНА: «Вболіваю за сестер Семеренко»

«Українці можуть «вистрелити»
- Сподіваюся, в Остерсунді українцям до снаги буде поборотися за медалі, - вважає Ірина Меркушина. – Ми не фаворити, але українські біатлоністи можуть «вистрелити», як це зробила на Олімпіаді-2006 у Турині Ліля Єфремова. У непоганій формі перебуває Олексій Айдаров, мають вийти на пік форми Андрій Дериземля, Віта і Валя Семеренко, Оксана Хвостенко. Хоча на таких змаганнях не соромно буде і просто до чільної десятки потрапити. Особливо вболіватиму за сестер Семеренко. Хоча нашій молоді ще не вистачає досвіду, тому їй треба обкататися в компанії найсильніших пару років.
Щодо мене, то зараз перебуваю на юніорській першості України в Тисовці, де опікуюся вихованцями Миколи Паниткіна і Олега Меркушина з ДЮСШ «Янтар». У середині лютого найсильніші львівські біатлоністи Віталій Кільчицький, Віталій Кожушко та Юлія Беган виступатимуть на чемпіонаті Європи у чеському Новому Месті.
А з Остерсунда всі новини дізнаюся безпосередньо з перших уст позаяк у Швеції перебуває мій чоловік: Олег Меркушин є офіційним представником відомої норвезької фірми «Мадчус» і допомагає як мастильник лиж кільком українським біатлоністам.

- Взагалі дивно, що Олег Меркушин перебуває поза збірною України, адже його співпраця з Оленою Зубриловою дозволила їй виграти звання чемпіонки світу 2002 року. Якраз після провалу на Олімпіаді в Солт-Лейк-Сіті…
- Ці лижі він готував для Зубрилової кілька років: були враховані всі особливості норвезького снігу. Але пізніше від його послуг вирішили відмовитися... Можливо, через те що Олег не був «передбачливим» тренером і завжди мав свою точку зору – часом іншу, аніж головний тренер.

Білі ночі Остерсунда
- А тобі самій доводилося виступати в Остерсунді?
- Остерсунд – взагалі моє улюблене місто, тож про від нього залишилися лише найкращі спогади. У 1992 році Україна вперше виступала на міжнародних стартах окремою командою. Це були змагання Передолімпійського тижня. Пригадую, як після трьох вогневих рубежів йшла в числі лідерів в індивідуальній гонці, але три промахи на заключній стрільбі відкинули мене на сьоме місце. Щодо організації, то у Скандинавії змагання завжди проводяться на найвищому рівні. Лижна траса тут середньої складності. Єдина проблема – біла полярна ніч. Тому вже в другій половині дня змагання проходять при штучному світлі. Відтак до старту необхідно дуже ретельно працювати на пристрілці зброї на стрільбищі.

- Чим ще зараз займається Ірина Меркушина?
- Наразі перебуваю у декретній відпустці і треную старшу донечку. 13-річна Настя наразі вона займається лижним спортом і в Україні вважається лідером у своїй віковій групі. Але вже придбали для неї біатлонну гвинтівку, яка, щоправда, стріляє ще холостими пульками. Настя вже має спортивну мрію – прагне потрапити на «дитячу» Олімпіаду-2012 року в Ванкувер.
А трирічна Сашенька вже також вміє кататися на лижах. Щоправда, мала чомусь відразу засинає на маминих колінах під час біатлонних телетрансляцій: вочевидь, вся ця какофонія з пострілів та вигуків уболівальників діє на неї заспокійливо. Зате має свого кумира – німкеню Каті Вільгельм, яку впізнає з першого погляду (сміється). Коли Настя лінується щось зробити, ми завжди над нею кепкуємо, мовляв, Саша виросте і пережене тебе в спорті...

«Потрібні нові лижі та гвинтівки»
- Чи покращилось на Львівщині фінансування біатлону з того часу, як ти залишила спорт?
- Нашим лідерам - Кільчицькому, Кожушку, Беган - простіше, бо вони є членами юніорської збірної країни. Тож грошима на екіпірування та збори їх забезпечує вже національна федерація. Але наше завдання: не сидіти склавши руки, а думати вже про наступне покоління. Непогано зараз у Тисовці проявив себе 16-річний новояворівець Юрій Копчак. Але цим дітям із ДЮСШ «Янтар» вже зараз необхідно більше виступати на змаганнях, потрібні нові лижі, гвинтівки, тож коштів завжди бракує. Завдяки моєму чоловіку «Мадчус» щороку надає кілька пар найсучасніших лиж новояворівським дітям.

- Чому при цьому переході з юніорського в дорослий спорт десь загубилась ще одна здібна львівська біатлоністка Олександра Самець?
- Вона рік тренувалась з дорослою командою, але не зуміла там втриматися. Олександра там перебувала без особистого тренера, а інші наставники у першу чергу думали про своїх учениць. Вона дівчина дуже хороша, людяна, а напевно варто бути більш по-спортивному злою. Проте, коли б ми не вірили в наших учнів, то вже б не працювали з ними.

- Чому лідери юніорської збірної України Кільчицький та Кожушко практично провалились на недавній першості світу в Рупольдингу?
- Кожушко напередодні старту захворів, але, незважаючи на температуру +38, допоміг нашій естафеті посісти сьоме місце. А Кільчицький, вигравши у грудні в одні ворота юніорську першість України, втратив спортивну форму. Але це проблеми більше психологічного плану, бо хлопець все-таки сподівався поборотися у Німеччині за медалі.

- А сама ще іноді береш до рук гвинтівку?
- Вже ні, лише допомагаю Олегу та Миколі Паниткіну в роботі з дітьми. Хоча досі ще не визначилась, чи надалі працюватиму тренером. Все-таки я більше часу приділяю підготовці Насті. Тому мені складно наразі працювати з великою кількістю дітей. Ну наберу я дівчат і хлопців, а потім що – їх залишу? Як потім в очі дивитимуся дітям та їх батькам?..

Досьє
Ірина Меркушина (дівоче прізвище Корчагіна) народилась 8 березня 1968 року в Куйбишеві (тепер Самара). Біатлоном почала займатися у 1986 році. Упродовж 12 років виступала за збірну України. Віце-чемпіонка світу 2003 року в естафеті 4 х 6 км. Учасниця Олімпіади-1998 у Нагано (Японія). Найкращий результат на етапах Кубка світу – сьоме місце в спринті на 7,5 км в Оберхофі (2000 рік). Дворазова бронзова призерка чемпіонатів Європи, неодноразова чемпіонка та володарка Кубка Україна. Одружена, має двох доньок.

Михайло РОМАНЯК, газета «СПОРТИВКА»

Федерация биатлона Украины