Золотий вечір для України. Як Абраменко став чемпіоном Олімпіади

Неймовірний вечір у «Фінікс Сноу Парк» на околиці Пхьончхану! Таке довгоочікуване і таке жадане «золото» нарешті подарувало Україні свій чарівний блиск!

УСІ НОВИНИ ПО ТЕМІ

Складнощі Олімпіади 

Традиційно для фіналів у повітряній акробатиці вирішальні змагання складаються з трьох етапів. До першого фіналу з кваліфікації виходять дванадцять учасників. У двох  перших фінальних раундах відсіюються по три учасники, що показують найгірші результати. У першому  фіналі Абраменко виступав третім, впевнено виконавши свій стрибок і набравши 125,67 балів. Забігаючи наперед, можна сказати, що такий результат міг би гарантувати українцеві «бронзу», якщо б це були змагання на етапі Кубка світу, оскільки володар третього місця – росіянин Ілля Буров  у Великому фіналі стрибнув лише на 122,17 бали. Однак на Олімпіаді виграти медаль важче, оскільки для розподілу місць на подіумі беруть до уваги лише бали, зароблені у заключному, третьому, раунді – Великому фіналі.

Максимально напружена атмосфера із вилітанням останніх трьох атлетів, підсилена організаторами  звуком серцебиття, виводила з рівноваги багатьох учасників. Що казати, якщо чемпіон Сочі-2014 українець Антон Кушнір, котрий представляв Білорусь, у Пйончангу не зміг пройти кваліфікацію! Причина – у великій кількості стрибків високої якості!

Спокій Абраменка

Однак у цей недільний вечір Олександр Абраменко уособлював собою цілковиту впевненість і спокій. У першому фіналі його чіткий стрибок оцінили третім результатом. У другому – сума балів була ще вищою -  125,79, але на рівні стрибали й конкуренти: показник українця став четвертим. Вище оцінили спроби  бронзового призера сочинських Ігор китайця Цзя Цзун’яна, канадця Олів’є Рошона та білоруса Станіслава Гладченка. Але,  попри це,   виконання Сашка не давало щонайменших  приводів сумніватися у тому, що він вийде до вирішального раунду.

Великий Фінал

Закономірно і впевнено чотириразовий учасник Олімпійських Ігор підійшов до апогею багатоступеневого змагання. Олександр стрибав  третім. Перед ним стартували  двоє росіян – Ілля Буров та Павло Кротов. Перший показав не дуже високий результат – 122,17 бали – гірше свого ж показника у другому фіналі, що дозволив йому з останнього, шостого, місця «застрибнути» у підсумкову шістку. Точно такий же показник – 122,17 залишив іншого китайця  Ці Гуанпу  за бортом вирішального протистояння. А Павло Кротов, який до цього стрибав дуже впевнено,  упав при приземленні і вибув із боротьби за нагороди.

І от прийшла черга нашого атлета. Для розуміння, у кожному з раундів фіналу, фристайлісти не можуть виконувати однакових стрибків. На Великий фінал Абраменко приберіг найскладніший стрибок – потрійний «фліп» назад із чотириразовим гвинтовим обертом. Відмінність цього акробатичного виконання Олександра від «перформенсу»  інших конкурентів була у тому, що він ані на мить не розводив ноги у польоті і приземлився твердо, наче «прибивши стрибок до землі». Саме так можна перекласти англійський термін «nailed the landing». Дуже чітко, просто розкішно!

Судді оцінили таке виконання у 128, 51 балів  і це була серйозна заявка, щонайменше на медаль. Однак  треба було чекати виступу опонентів. Їх залишалося троє. Першим – білорус Станіслав Гладченко, чия складність стрибка була найвищою цього вечора – потрійне сальто із п’ятьма обертами! 26-річний Стас є дуже талановитим акробатом із чотирма фінішами у «топ-10»  на етапах  Кубка світу цього сезону. Він майже виконав складний стрибок, проте  приземлення вийшло надто коротким, а тому Гладченко не зміг втриматися на ногах і покотився схилом.

І це означало, що Абраменко щонайменше бронзовий призер!  Ми уже мали підстави радіти першій олімпійській медалі Пхьончхана!

Наближення «золота»

Далі – канадець Олів’є Рошон (три фініші у «топ-10» цього сезону). Але й він не витримує напруги фіналу й падає при приземленні!  І це уже мінімум «срібло»!

Останнім стрибав Цзя Цзун’ян! Бронзовий призер Сочі  затягнув із початком, «перетримавшись» на схилі більше 15 секунд, відведених на очікування при сильному вітрі. Можливо, за це Цзун’ян й отримав певний мінус в оцінках. Стрибок китаєць виконує також блискуче. Чітко приземлившись, Цзя підіймає руки догори, будучи впевненим у своєму тріумфі. Акустичне серцебиття на стадіоні стає аж надто гучним. Всі присутні напружено переглядають повтори на великому екрані.

Очікування довжиною у вічність

«Мають зняти бали  за затягування часу і видно, що при приземленні у китайця помарки. Саня виконав усе чіткіше. Судді повинні це оцінити». Це тренер з Казахстану, який стоїть поруч. Своїми словами він підіймає рівень надії, але рішення суддів все ще немає. І ось з’являється оцінка! 128,05 – на 0,46 бали менше ніж в Абраменка!

Олександр – олімпійський чемпіон і це просто фантастика! Загальний фанатський шал набуває українського забарвлення! Абраменко виходить на арену із синьо-жовтим прапором, люди у синьо-жовтій уніформі збірної обіймаються і, підбігаючи до бортика, вітають олімпійського чемпіона. Усе це було схоже на казку. Олімпійську казку. І вона таки відбулася. Блискуча перемога Олександра Абраменка і тренера збірної України Енвера Аблаєва!

Тернистий шлях до вершини

Після стількох невдач і втрат український фристайл, нарешті, отримав заслужену нагороду. У Нагано-98 чотири українки були у десятці фіналу повітряної акробатики, але так нікому і не вдалося здобути медалі. Згодом ми втратили лідера тієї команди Аллу Цупер, яка переїхала до Білорусі і через 16 років після Нагано таки стала олімпійською чемпіонкою Сочі. Тоді ж виграв «золото» і Антон Кушнір. Ті ж, що залишилися були  близько, але завжди трохи не дотягувалися до подіуму. Довго й наполегливо торував свій шлях Абраменко. І його час прийшов одночасно із набитими синцями, пережитими травмами  і набутим досвідом

Історична постать Абраменка

Він пише нову історію. Саме Абраменко став першим українським фристайлістом, котрий виграв Кубок світу у повітряній акробатиці – у сезоні 2015/2016 років. А вже наступний сезон був жахливим для атлета. Травма хрестоподібних зв’язок, через яку Абраменко пропустив весь рік. Він повернувся цього сезону і здобув олімпійську путівку в останній момент – на етапі у Лейк-Плесиді, де став другим. Напевне, так має бути в українському олімпійському спорті! J Так само Юрій Чебан перед Олімпіадою в Ріо ледь потрапив на Ігри, а тоді захистив на них чемпіонський титул!

Цього ж разу, 29-річний Олександр Абраменко,  поїхавши на свої  четверті Олімпійські Ігри, здобув тут таке заслужене упродовж самовідданої кар’єри «золото»!

Тато тепер задоволений

На прес-конференції після звитяги він присвятив її своїм батькам: «Це ті люди, які найбільше мене підтримували, вболівали й переживали за мене. Батько завжди казав, що «хлопчик має займатися якимось спортом». Не так важливо яким, але це має бути спорт. Тато, звісно, хотів, щоби я займався футболом, але мені більше до  душі був екстрим. І, на щастя,  у моєму місті, на той час,  була база і водний трамплін, які дозволили мені займатися цим чудовим видом спорту. Я просто щасливий! Я дуже хотів здобути олімпійську медаль. А те, що зумів взяти золоту – просто вище будь яких бажань».

Тепер батько навряд чи шкодуватиме, що син не став футболістом. Як і  всі ми, яких Олександр Абраменко сьогодні зробив щасливими людьми! У нас є «золото» Олімпіади і ми вже зовсім не сторонні споглядачі на цьому святі спорту!

Олександр ГЛИВИНСЬКИЙ з Пхьончхангу