Анна РИЖИКОВА: «Я скучила за бігом»

Спортсменка Анна Рижикова повернулася на доріжку і вже готується підкорити нові вершини. Для початку – спробувати відібратися на чемпіонат світу у приміщенні.

Через травму Рижикова пропустила півтора роки. У 2017-му вона виступила на чемпіонаті України, проте тоді жодних серйозних завдань перед спортсменкою не стояло. Тож, певно, саме «Різдвяні старти» у Києві можна вважати тим самим всеукраїнським турніром-поверненням Анни. Вона перемогла на дистанції 400 метрів і була другою з бігу на 200.

- Я багато пропустила, але мені дуже допомогли у Харкові. Там відкрився центр реабілітації спортсменів і там дійсно нас розуміють, для нас створені найкращі умови. Я була приємно здивована і мені дуже сподобалося, - з вдячністю розповідає Анна.

- Ще минулого літа на чемпіонаті України ви пробігли 200 метрів. Проте повноцінним повернення, певно, можна назвати лише зараз?
- Зараз уже працюємо на всі сто відсотків. Влітку це був експромт, ми буквально за місяць підготувалися. Тоді я нікуди не відбиралася, моїм завданням було вийти й пробігти. А тут я вже серйозно готувалася. Мені класно біглося. Дуже сподобався манеж у Києві, я тут вперше: чудові віражі, так світло, красиво. Можливо, дещо повільно почала на 400 метрів… Ще є деякі помилки, але принаймні тяжко мені не було. Було в кайф, я скучила за бігом!

Тепер будемо розвивати форму по ходу сезону. Початок виступами на «Різдвяних стартах» уже покладено, попереду ще серія турнірів. Думаю, все у мене складеться добре.

- Про які саме турніри говорите?
- Поки що всі змагання в Україні. Я довго не виступала, у мене не було результату, тому на закордонні турніри поки що не кличуть. Плануємо виступити на чемпіонаті Сумської області, на командному чемпіонаті України і чемпіонаті України в приміщенні. Якщо покажу високий результат, тоді, можливо, запросять і на міжнародні старти.

- Наміри поборотися за місце у команді на чемпіонат світу у приміщенні є?
- Звичайно! Я готуюсь на особистий вид, а щодо естафети… Якщо запросять бігти, побіжу, ні, значить, ні. Моя першочергова мета – це саме особистий вид. А влітку вже планую бігти 400 метрів з бар’єрами.

- Де ви готувалися до сезону?
- Нашими спільними зусиллями у Дніпрі нарешті побудували стадіон. Я десь до середини листопада там і тренувалася, аж поки температура повітря не впала до +5. Тоді вже дійсно стало прохолодно, боялася застудитися. Нам вдалося поїхати на невеличкий збір у Туреччину. Були там всього 12 днів, але змогла добре попрацювати. Там були молоді дівчата: і їм було цікаво за мною потягнутися, і мені не сумно самій. А потім поїхала в Харків, в гості до своїх кумів – Ані Міщенко і її чоловіка. Як і завжди, вони мене прийняли, як рідну. Прожила у них два тижні, награлася зі своєю хрещеницею, зробила там перший старт на дистанції 300 метрів і повернулася в Дніпро. Якщо з’являється можливість десь поїхати, їду. А так готуюся вдома.