Богдан КУРТЯК: «Виклик в основну команду Карпат був неочікуваним»

Йому лише 17, однак він вже потрапляв у заявку на матч Прем’єр-ліги. І це при тому, що Богдан Куртяк має у своєму активі виступи лише у карпатівській команді U-19. У цьому сезоні він став ключовим фланговим оборонцем у побудовах Андрія Тлумака. «Леви» пішли на зимову перерву у статусі претендента на золото юнацької першості, а наш герой очікує нового року, щоб з новими силами приступити до тренувань і відповідальних поєдинків.   

– Матч з «Олімпіком», який було перервано через погодні умови, мабуть, запам’ятається тобі на все життя. Саме в цей день ти вперше потрапив у заявку «Карпат» на поєдинок УПЛ. Це стало для тебе несподіванкою?
– Справді ефект несподіванки мав місце. Наша команда U-19 вже перебувала у відпустці та тут раптово Андрій Тлумак повідомляє мені: «Завтра ти тренуєшся з першою командою. Будь готовий». Цей момент був неочікуваним, але приємним. Якщо викликали до основи, значить за моєю грою слідкували. 

– Як прийняли тебе в головній команді?
– Не скажу, що сильно хвилювався, але навіть у такій ситуації зі мною постійно говорили, запитували, як почуваюся. Напередодні гри з «Олімпіком» мешкав у кімнаті з Дмитром Кльоцом, тому і найбільше спілкувався з ним. До того ж знав його ще раніше. Дмитро багато розповідав, підтримував мене і акцентував увагу на важливих речах. 

– Чия гра імпонує тобі найбільше і з кого намагаєшся брати приклад?
– Мені подобаються дії на полі Олексія Гуцуляка. Він класно закриває весь фланг, долучається до атаки. До того ж відпрацьовує в обороні. Нерідко потрапляє в символічні збірні туру. Варто згадати, наприклад, як він якісно зіграв проти «Ворскли» в Полтаві. Та й на тренуваннях Гуцуляк відмінно виглядає. 

– Ти дієш на позиції правого захисника, яку в «Карпатах» багато років закривав Артем Федецький. Тобі вдалося потренуватися пліч-о-пліч із карпатівською легендою. Які враження?
– Це дуже важливий гравець для команди. Він багато підказує, емоційно реагує на ігрові моменти. Крім того, багато жартує. Артем – це футболіст, у якого можна повчитися і перейняти досвід. Я уважно дивився за тим, як він тренується. Пригадую, коли завершився перший тайм зустрічі з «Олімпіком», то Федецький у роздягальні сказав мені: «Оце ти дебютував! Надовго запам’ятаєш цей матч» (посміхається).  

– У карпатівській команді U-19 виступає чимало представників інших регіонів України. Де саме ти народився?
– Я родом з Самбора, що знаходиться у Львівській області. Свої перші кроки робив у районній ДЮСШ, а потім тренер запропонував мені і ще чотирьом хлопцям з’їздити на перегляд до Львова. Конкуренція була серйозною – з 200 кандидатів повинні були обрати лише 12. Мені пощастило і я пройшов відбір до львівського УФК. Там я провів 5 років, а потім став гравцем «Карпат» (U-19). З часом декілька разів викликався у юнацьку збірну України.

– Запорука успіху команди – сімейна атмосфера?
– У нас справді всі хлопці дуже добре ладнають між собою. В колективі теплі стосунки. Найбільше я спілкуюся з тими, кого знаю ще з Академії: Харжевським, Сливою, Дудинським, Рунічем. Загалом у нас чудові відносини, тому це відображається на полі. 

– Заключний поєдинок року з «Динамо» розчарував лише результатом, а не грою. Підсумковий рахунок 1:5 не зовсім відображав те, що відбувалося на полі?
– Якби ми використали частину своїх моментів, все було б інакше. Третій пропущений гол нас зламав, нам було важко зібратися. Далі гра не клеїлася, хоча шанси мали і грали непогано.

– Який твій перший дитячий спогад про «Карпати»?
– Найяскравіший момент, який запам’ятався з дитинства, трапився, здається, у 2009-му році. На «Україні» відбувалося львівське дербі, а «Карпати» перемогли ФК «Львів» з рахунком 2:1.Зараз із приємністю пригадую той час, коли я разом з батьком приїжджав до Львова на матчі. Тоді і подумати не міг, що колись стану частиною зелено-білого клубу.

– Якою є твоя футбольна мрія?
– Спочатку закріпитися в «Карпатах». Далі, звичайно, боротися за високі місця і досягати найвищих цілей з улюбленою командою.