Володимир РОМАНЦОВ: «Хлопці дуже хочуть повернути білорусам боржок»

На базі спорткомлексу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого у Харкові юнацька збірна України завершила підготовку до чемпіонату EEVZA (U-18), який пройде з 24 по 26 листопада у Мінську за участі представників ще п’ятьох країн: окрім господарів білорусів, також Естонії, Латвії, Росії та Азербайджану.

Нагадаємо, що торік на аналогічному форумі у Таллінні наша команда у своїй групі, не віддавши жодної партії у матчах проти Естонії та Азербайджану і давши гідний бій фавориту Польщі - 1:3 (22:25, 22:25, 25:23, 21:25), поступилася у стиковому матчі за третє місце Білорусі - 0:3 (22:25, 6:25, 17:25). Наші гравці зі спортивною злістю згадують ту прикру поразку, особливо другу партію, і дуже хочуть поквитатися з білорусами, хоч як би важко це не було, з огляду на господарський статус останніх. Не заперечує проти реваншу і головний тренер юнацької збірної України (1999-2000 р.н.) Володимир Іванович Романцов. Проте ігри в Мінську він розглядає, насамперед, крізь призму відбіркового турніру до чемпіонату Європи (U-20), який у квітні прийматиме Україна.


- Володимире Івановичу, у вашому розпорядженні було усього десять днів перед від’їздом до Мінську. Розкажіть, як розпорядилися цим часом і на що робили акцент у тренуваннях?
- Ми працювали у залі Юракадемії. Лише два тренування присвятили фізичним кондиціям, решту часу займалися налагодженням взаємозв’язків. План на гру проти конкретного суперника обговорюватимемо безпосередньо на місці, адже у нас немає розвідданих щодо команд, які зберуться у Мінську. Хоча прикра минулорічна поразка в матчі за третє місце на чемпіонаті EEVZA від Білорусі хлопцям до цього часу болить, вони про неї згадували. З таким рахунком тоді програли другу партію, що соромно комусь сказати – 6:25. Але я їх підбадьорюю, мовляв, скоро матимете шанс віддати боржок! (Посміхається).

- Чи усі викликані вами гравці прибули до розташування збірної вчасно і в тій формі, в якій ви очікували?
- Неприємно говорити на цю тему, але не всі клуби поставилися до виклику в збірну належним чином. Насамперед, виникла проблема с Олексієм Головенем. Він зміг прибути у розташування команди лише у понеділок. А ми на нього дуже сильно розраховуємо. Головень, нагадаю, виконував обов’язки основного зв’язуючого й у збірній 1997 року. Хлопець, нібито, був дуже потрібен своєму клубу «МХП-Вінниця» на іграх Суперліги у Львові. Але там на майданчику так і не з’явився. Я вже мав щодо цього розмову з президентом Федерації волейболу України Михайлом Григоровичем Мельником. Якщо ми хочемо, щоби вітчизняний волейбол прогресував, подібного не має бути.

На жаль, не зможемо ми цього разу розраховувати на Олександра Коваля. Він залишається у Львові. Але у нас з цього приводу була відповідна домовленість с наставником «Баркома-Кажани» Угісом Крастіньшем. Я, як тренер, його розумію. На його команду очікував поєдинок Кубка ЄКВ, а там важко грати, не маючи повноцінного складу. Хоча в збірній по цьому віку з першим темпом просто біда. Тож коли виникла непередбачувана ситуація з Олександром Дроботюком, який поїхав до Азербайджану, і виявилося, що в нас не вистачає людей, ми вирішили терміново дозаявити Влада Щурова. Молодий хлопчина, має зріст 208 см. На мою думку, є сенс уже зараз починати працювати з ним і «обкатувати» на перспективу.

- Чи визначилася вже збірна з капітаном?
- Так, у вівторок відбулося зібрання, на якому хлопці абсолютно демократично таємним голосуванням вибрали капітаном Ярослава Савківа з «Баркома-Кажани».

- А стартову шістку збірної України собі вже уявляєте?
- Відповідь на це питання я відклав до проведення низки спарингів, які ми запланували на заключні дні збору у Харкові. Двічі зіграли з клубом «ШВСМ-СумДУ», а також провели по одній зустрічі з основним складом «Юракадемії» та фарм-командою останньої - «Зміївським енергетиком». Звичайно, ми з помічником – Анатолієм Валерійовичем Янущиком – ще попередньо обговорювали, якою має бути стартова шістка. Тим більше, що більшість гравців, за винятком Головеня, а також представників хмельницького «Новатора», ми могли бачити під час ігор «Зміївського енергетика» в Кубку України, де він двічі обіграв «ШВСМ-СумДУ», але поступився «Юракадемії» та «Серцю Поділля». Проте я хотів, щоби хлопці знали, що всі вони мають шанс в останніх спарингах довести своє право на місце в складі. Тож нехай знають це аж до початку стартового поєдинку в Мінську.

- На відміну від минулого року, зараз чемпіонат проходитиме за коловою системою. Ви особисто бачите у цьому більше плюсів чи мінусів?
- Однозначно, плюсів. Ми зможемо побачити усіх суперників, а кожна команда – це своя школа, свій підхід до волейболу, своя гра. Ми з цим віком раніше не працювали, тож для нас це нагода поближче познайомитися.

- Згідно з розкладом, опублікованим на сайті організаторів чемпіонату в Мінську, першого дня у вас заплановано після обіду другий матч, так би мовити, поза конкурсом, проти збірної Білорусі-2. Чи не занадто напружений графік, враховуючи, що наступні два дні команді в офіційному порядку доведеться провести по дві зустрічі?
- У той день, коли в нас має бути лише один матч, білоруси запропонували у залі місцевого училища фізкультури зіграти з їхньою збірною 2001-2002 р.н. Я вважаю, що потрібно використовувати будь-яку можливість для додаткової ігрової практики. Нічого страшного, що зараз хлопці, так би мовити, наїдяться волейболом, якщо це потім дасть результат. Ми все одно цей турнір розглядаємо як підготовчий до чемпіонату Європи.

До речі, дуже прикро, що ми потрапили в одну групу з тими же білорусами. Адже хотіли запросити їх до себе на спаринги перед відбірковим турніром, але тепер цей варіант відпадає.

- Як вважаєте, чи може розклад ігор суттєво вплинути на розподіл сил на чемпіонаті у Мінську?
- Можу сказати лише, що я б волів, аби ми з білорусами у другий день грали не після обіду, а зранку – зі свіжими силами. Але оскільки для них це так само буде друга гра, ми в однакових умовах.

- З Мінськом у вас мають бути пов’язані приємні спогади: три роки тому на аналогічному форумі EEVZA ви посіли у цьому місті друге місце разом зі збірною України…
- Ми тоді грали дуже непогано, і навіть могли закінчити турнір переможцями. Це був якраз той самий 1997 рік. Я кожен вік пам’ятаю, починаючи з 1987-го, вони всі у мене перед очима. Так от – ні до, ні після у нас сильнішої збірної не було! Причому, у 2014-му на чемпіонаті EEVZA в Мінську ще не було Головеня, він приєднався до команди вже наступного року у Москві. Пасували тоді Михайло Столбунов та Іван Плясецький. Догравальниками були Олександр Туровський і Валентин Луговий, який уже закінчив з волейболом. У діагоналі грав Олег Плотницький. Це вже пізніше його перекваліфікували в догравальника. Основним ліберо був Дмитро Канаєв.

Чудова була команда! Проте, сподіваюся, нинішня також спроможна довести своєю грою право називатися однією з найкращих…

СКЛАД ЗБІРНОЇ УКРАЇНИ

Зв’язуючі: Олексій ГОЛОВЕНЬ («МХП-Вінниця»), Сергій РЯБОВ («Юракадемія-2», Харків).
Центральні блокуючі: Денис ВЕЛЕЦЬКИЙ («Локомотив-ХДВУФК №1», Харків), Руслан ОСИПЕНКО («Новатор», Хмельницький), Владислав ЩУРОВ (ХОВУФКС, Харків).
Діагональні: Ігор СВИРИДОВ (пляжний волейбол, Кропивницький), Іван КРИВОБОК («Юракадемія-2», Харків), Владислав ПАВЛЮК («Новатор», Хмельницький).
Догравальники: Ярослав САВКІВ («Барком-Кажани», Львів), Борис ЄФИМЕНКО («Юракадемія», Харків), Микита ЯКОВЛЕВ («Юракадемія-2», Харків), Євген ПОЛІТЬКО («Фаворит», Лубни).
Ліберо: Андрій ЖУКОВ («Буревісник-ШВСМ», Чернігів), Валентин МІРОШНИК («Юракадемія-2», Харків).

МАТЧІ ЗБІРНОЇ УКРАЇНИ

24 листопада Естонія - Україна
25 листопада (13.00) Україна - Латвія
25 листопада (17.00) Білорусь - Україна
26 листопада (11.00) Росія - Україна
26 листопада (15.00) Азербайджан - Україна

За матеріалами прес-служби ФВУ