РАДІВІЛОВ: «Шкода, що чемпіона світу не визначають смс-голосуванням»

Новоспечений віце-чемпіон світу в опорному стрибку Ігор Радівілов пояснив, чому поразка японцеві Кендзо Сірано в одну тисячну бала викликала у нього посмішку.

- Українська команда на чемпіонаті світу кваліфікацію проходила однією з перших і ваші позиції, що на кільцях, що в стрибку, були досить хиткими, встигли похвилюватися на предмет попадання у фінал?
- На рахунок стрибка я був впевнений на сто відсотків. Тому що я досить добре відстрибав в кваліфікації, і для вісімки мого результату повинно було вистачити. Але одним з моїх найзаповітніших бажань було потрапити в фінал чемпіонату світу на кільцях, а ось там все було досить слизько. Але потім дехто помилився, і перед останнім потоком вже стало ясно, що з вісімки мене не витіснять. Що стосується виступу на кільцях саме в фіналі, то після цього «світу» я зробив для себе певні висновки. Тепер я знаю свої помилки і розумію, над чим мені потрібно працювати.
В цілому, я цим чемпіонатом світу задоволений, тому що завоював медаль. Для мене це великий успіх. Одна тисячна або мільйонна - це справа випадку. Значить, я поки що не гідний першого місця. Будемо працювати далі.

- Коли на табло з'явився результат з програшем в одну тисячну японському гімнастові, по вашому обличчю пробігла іронічна посмішка, що вона означала?
- Просто вже смішно стає від того, що вони витворяють. Хоча насправді, в той момент мені було все рівно. Головне, що я вже завоював медаль. Це вже потім люди навколо ходять, обстановку нагнітають: «Ну як же так, одна тисячна, а ти ж краще стрибнув!». Переглядаєш відео і думаєш, може і правда, я повинен був на першому місці стояти. Але нічого ж не поробиш, у нас же не можна чемпіона світу в смс-голосуванні вибирати. Повторюся, я задоволений! Медаль чемпіонату світу у мене є, а до цього була ще й на Європі. Це хороший підсумок сезону!

- У вас був шостий стартовий номер в фіналі опорного стрибка. Дивились виступ суперників або намагалися абстрагуватися?
- Я був у розминочному залі, на суперників поглядав періодично. Але, чесно зізнатися, я в той день був дуже спокійний. Просто знав, що зроблю і все. Тобто навіть хвилювання у мене не було.

- А за рахунок чого ви могли б набрати більше балів: більш чистого виконання сальто в «драгулеску» або не зробивши крок на приземленні з «цукахари»? Або знову ж таки не в вас справа і ця тисячна все одно була б?
- Може, і була б, зараз вже складно сказати. Так, другий стрибок я міг би трохи краще зробити. Але знову ж таки по збавці, за структурою стрибка, тобто по співвідношенню складності (у мене вона була вище, ніж у японця), це вже треба було б вираховувати. Я нікого не звинувачую. Як вийшло, так вийшло. Значить, все-таки мені потрібно було краще свої стрибки виконувати.

- Коли ви дізналися, що фінал чемпіонату світу пройде без чемпіонів останніх двох Олімпіад - Рі Се Гвана (Ріо 2016) і Ян Хак Сона (Лондон-2012)?
- В опорному стрибку така конкуренція, що в суперечку за медалі може втрутитися будь-який з вісімки, якщо не з Топ-15. Зараз всі дуже сильні і знаходяться приблизно на одному рівні. У мене навіть більше побоювань викликав запасний гімнаст, якого вивели в фінал замість Ян Хак Сона. Південнокореєць приїхав на чемпіонат світу травмованим і в підсумку змушений був знятися. Він міг і не дуже добре виступити в фіналі, а молоді хлопці всі заряджені на перемогу. З ними, можливо, навіть складніше боротися. Не важливо ким ти був три роки тому, сьогодні ти - чемпіон світу, а завтра тебе обіграє якийсь сімнадцятирічний хлопець. Тому треба постійно працювати, підвищувати базу, додавати.

- А чи не здається вам, що не тільки через відсутність двох корейців планка складності в опорному стрибку на цьому чемпіонаті світу все-таки впала в порівнянні з минулим олімпійським циклом?
- Знаєте, тут раз на раз не приходиться. Буває приїдеш на змагання - і всі потрапляють свої стрибки, а іноді дивишся: один ліг, другий ліг. А ти вийшов, своє зробив - і в тебе медаль. Немає сенсу кидатися на складність. Я теж міг би додати новий більш складний стрибок. Але потрібно раціонально дивитися на речі. Ну додав би я його, впав і був восьмим, кому це потрібно? Стрибок - це взагалі такий снаряд, що як би ти не працював, весь час буде 50 на 50. Підсумок один: у кого медаль є, той і молодець.

- Не можу не поцікавитися вашою думкою щодо одного цікавого епізоду, який стався в фіналі на кільцях з китайцем Лю Яном. Тримаючи хрест, він зробив забавний рух головою, який дехто розцінив навіть як піжонство.
- Так його просто судома схопила, може пересидів, може недорозім’явся. Там такі силові елементи у фіналістів були, а організм, він взагалі-то у всіх однаковий.

Анна САВЧИК