Під мікроскопом: Гран-прі Малайзії

Останній, принаймні, в найближчому майбутньому, Гран Прі в Сепангу однозначно потішив уболівальників не тільки Ферстаппена, а й Хемілтона (навіть попри втрачену перемогу), а також усіх, хто любить Формулу 1 за її непередбачуваність. Ну хто б міг подумати, що Мерседес на тлі Феррарі й тим паче Ред Булл буде блідо виглядати на такій трасі як Сепанг, але це виявилося реальністю. Ні для кого не секрет, що в Сінгапурі Хемілтону безмежно пощастило з тим, що одразу троє лідерів та фаворитів завершили гонку в першому повороті, тепер же Льюісу не допоміг навіть поул – він просто нічого не міг вдіяти з Ферстаппеном.

 

 

Для Макса тріумф прийшов, мабуть, у найбільш потрібний момент сезону – нідерландець сім разів до фінішу не доїжджав, практично у кожній другій гонці. Причому це не були виключно аварії або проблеми з мотором, та Ферстаппену від того легше не було. Особливо в світлі того, як непогано складається сезон у напарника. Залишається тільки сподіватися, що окрилений малайзійським успіхом Макс не почне робити геть непотрібні речі в наступних гонках. Хоча для нього чемпіонат уже давно перетворився на суцільні американські гірки.

 

Перемога Ферстаппена стала знаковою ще з однієї причини – він став п’ятим переможцем Гран Прі цього року, а такого не було протягом попередніх трьох сезонів. Востаннє п’ять пілотів перемагали в гонках у 2013-му і тоді це були Райкконен, Феттель, Алонсо, Хемілтон і Росберг. До речі, Кімі та Фернандо з тих пір досі не перемагали.

 

Думаю, що не сильно помилюся, сказавши, що ще одне гучне фіаско Феррарі отримало ефект грому серед ясного неба. Причому як всередині команди, так і серед її численних уболівальників. Після провалу в Сінгапурі здавалося «червоні» мають зробити все, щоб ефективно виправити ситуацію. І в принципі під час тренувань все йшло непогано – на сухій трасі Кімі з Себастьяном не мали рівних, але своє вагоме слово сказала техніка.

 

Ні для кого не було секретом, що ближче до кінця сезону Скудерія може зіткнутися з проблемами з силовою установкою. Що в підсумку й сталося. Однак, найцікавіше те, що несправність деталі системи подачі повітря у двигун могла трапитися і раніше, але «червоним» просто щастило. Найприкрішим для Феррарі є усвідомлення того факту, що на двох трасах саме їх машина була найшвидшою, але таку перевагу вдалося конвертувати лише в одне четверте місце. Це провал. Провал після якого одні команди розклеюються й продовжують колекціонувати проблеми, інші ж стають сильнішими та повертаються в боротьбу. Якою є теперішня Феррарі дізнаємося згодом, але факт у тому, що замість двох перемог Скудерія практично нічого не має, а шанси Феттеля на титул виглядають добре тільки під мікроскопом.

 

Водночас для Мерседес і Хемілтона аж ніяк не час для передчасного святкування, адже в Формулі 1 все, буквально все може перевернутися з ніг на голову одномоментно. Наприклад, разом із відмовою двигуна, як це було в Сузуці у 2006-му або минулого року в Сепангу. Більше того «срібним стрілам» наполегливо працювати треба для того, щоб збагнути чому в Малайзії вони провалилися. Вважати успіхом друге та п’яте місця за умов, що переміг гонщик Ред Булл, а Боттас нічого не міг зробити з Феттелем, який стартував 20-м, можна тільки тоді, коли ми порівнюємо власні втрати з втратами головних конкурентів. Тоді так, етап не такий уже й поганий, але смуга невдач «червоних» рано чи пізно завершиться і якщо в Браклі не віднайдуть шляхів повернення на чільні позиції, то за наступні п’ять етапів ситуація ще може серйозно хитнутися. Хоча це і малоймовірно.

 

В Малайзії ми стали свідками досить цікавих підходів у шинній стратегії. Ще в суботу було зрозуміло, що команди без нагальної потреби на два піт-стопи не поїдуть – шини Soft дозволяли проїхати досить довгий відрізок, чого в поєднанні зі спринтом на SuperSoft мало бути достатньо.

 

Проте, команди середини пелотону вирішили відносно рано провести свої піт-стопи, однак це рішення не було плановим, а було реакцією на ранню зупинку Хюлькенберга після 9 кіл. Всі, хто так чи інакше боровся з Рено, вирішили не ризикувати й протягом наступних чотирьох кіл провели зміну шин. Винятком стали лідери та Перес, швидкість і темп якого не викликав у команди побоювань з приводу підрізки конкурентів. Водночас варто звернути увагу й на високу ефективність використання дзеркальної тактики у виконанні Феттеля. В принципі розрахунок Феррарі був правильним – Себастьян мав 6 комплектів свіжих шин, відтак старт на Soft і довгий перший відрізок та фініш на швидкому комплекті SuperSoft. Єдиним потенційним недоліком міг стати дефіцит швидкості на останніх колах, що зрештою і сталося – наздогнавши Ріккардо та провівши пару кіл позаду австралійця, Феттель нічого не міг вдіяти, коли шини почали помітно деградувати.

 

Та ще цікавішим є приклад Окона – мало того, що француз провів дуже бойову гонку й побував у кількох інцидентах, так ще й з шинами у нього все вийшло по особливому. Після зіткнення з Массою в другому повороті гонки на машині Естебана проявився повільний прокол, причому не відразу, бо в бокси пілот Форс Індії відправився тільки наприкінці другого кола. І як не дивно, та в команді ризикнули і не прогадали – ресурсу шин вистачило, щоб проїхати наступні 54 кола. Залишається тільки поаплодувати і команді, і гонщику, який попри всі випробування таки зумів замкнути першу десятку.

 

В Малайзії звернув увагу й на таку цікаву річ – обидві перемоги Ферстаппен здобув на етапах, де заміняли Квята. Минулого року росіянина в Ред Булл змінив саме Макс, а в Сепангу в Торо Россо замість Данііла виступав Гаслі. Збіг? Ну, ви знаєте відповідь.

 

Що ж стосується молодого француза, то з одного боку за одним Гран Прі робити серйозні висновки передчасно, з іншого ж – можна навіть не прогнозувати, а впевнено стверджувати, що П’єр наступного року буде повноцінним призовим пілотом Торо Россо. І на те є кілька причин: по-перше, в кваліфікації він виступив на рівні зі значно досвідченішим Сайнсом, програвши іспанцю лише 0,156 сек. і одну позицію – для пілота, що вперше виступав у новій для себе ролі, це дуже добрий результат. По-друге, за весь уїк-енд він не припустився жодної помилки, і, по-третє, в команді все-одно звільняється місце, адже Карлос переходить в Рено. І це ще не факт, що на 2018-й в Фаенці залишиться Квят, хоча найбільш вірогідним є варіант за якого сезон розпочнуть саме француз та росіянин. Гелаель ще занадто «зелений», а брати когось не з власної програми підтримки команда не буде.
 

Досі невирішеним залишається і кадрове питання у Вільямс – команда продовжує розмірковувати над ім’ям напарника для Стролла. З одного боку Масса рік тому не на 100% з власної волі прощався з Формулою 1, з іншого ж варто подивитися на особистий залік – після гонки в Малайзії бразилець виграє у напарника-дебютанта лише одне очко. І тут або дебютант абсолютно геніальний пілот, або ветеран уже не той. Для мене відповідь більш, ніж очевидна. Початок сезону канадця і близько не нагадував те, що ми раніше бачили у виконанні Алонсо в Мінарді чи Райкконена в Заубер, про Жака Вільньова або Хемілтона казати не варто, бо вони одразу розпочинали кар’єри у складі тогочасних топ-команд. Зрештою не просто ж так команда в середині місяця на Хунгарорингу проведе тести за участю Ді Рести та Кубіци.

 

І на завершення трошки рубрики «тупий та ще тупіший».

 

 

Пам’ятаю безглузді аварії позаду машини безпеки, пам’ятаю як коловий Йос Ферстаппен «виніс» лідера гонки Монтою, пам’ятаю зіткнення на колі виїзду з боксів дорогою на стартову решітку, бачив інциденти і на піт-лейн. Проте аварії після фінішу на колі повернення в бокси так і не пригадав.

 

 

Так, стюарди не знайшли винного, врахувавши той факт, що умислу не мали ані, Себастьян, ані Ленс, а також те, що обоє в повороті рухалися назустріч один одному. Персонажі Джеффа Деніелса та Джима Керрі шалено аплодують. Водночас для Феттеля це може дуже сумно закінчитися. Наразі коробка передач знаходиться в Маранелло і якщо інженери виявлять пошкодження, то в Сузуці доведеться ставити нову. А це означатиме штраф у п’ять місць…

 

В’ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ