БУЙ: «Харчувалися Мівіною, дешевими сосисками та хлібом з майонезом»

Півзахисник «Руху» Микола Буй розповів про початок кар’єри футболіста.

- Ти родом з села Гоголів, що у Радехівському районі. Нечасто бачимо професійних футбольних вихідців з цього регіону. Як у тебе все розпочиналося?
- Все розпочалося звично у школі, на фізкультурі ганяли м’яча. Так і  захопився цим видом спорту. Згодом батько завів мене у дитячу школу в Червонограді, там тренувався. Мій старший брат виступав за ФК «Львів» і домовився з тренером Романом Маричем, який саме займався з дітьми 1996-го року народження. Я приїхав на перегляд, у той час команда грала у Винниках на турнірі Мирона Маркевича, зарекомендував себе мабуть непогано, адже залишився у клубі і провів чотири чудових роки.

- У вас тоді продуктивний рік був, чимало футболістів залишилося у професійному футболі. І це попри те, що головна команда зникла з мапи України?
- Так, воротар Олег Кудрик у «Шахтарі», Мар’ян Мисик у «Сталі», Максим Саламаха у «Карпатах», Юра Копина у «Русі», Олег Панасюк зараз у  «Львові», Юра Бердей у «Вересі». Справді багато хлопців грає ще. Впевнений, вони заявлять про себе більш вагомо в українському футболі. Роман Марич з нами працював наполегливо, взимку дуже  серйозні збори проводив, ми багато бігали, тож весною були фізично сильнішими за своїх ровесників і демонстрували хороший результат.

- Ця команда була сформована переважно з приїжджих хлопців.  Жили в інтернаті, що практично у центрі міста, а тренувалися на стадіоні «Сокіл» в іншому районі. Незручностей вистачало у тренуванні та побуті? 
- До всього потрібно звикнути, бо від батьків ми були далеко, умови жахливі, хотілося плакати. Харчувалися «Мівіною», дешевими сосисками і хлібом з майонезом.  

- Невже харчування в інтернаті на такому низькому рівні було?
- Мабуть, усі найкращі продукти працівники закладу забирали собі, а нас годували так, що доводилося купляти їжу додатково, грошей було обмаль, тому «Мівіна» виручала.

- Як вільний час проводиш?
- Коли є час, то їду до батьків, щоб їм допомогти.

- Цікаво, у чому ти їм допомагаєш?
- Та я хлопець з села, тому вдома роботи вистачає завжди.

- Тобто взяти косу в руки для тебе не проблема?
- Звичайно, косити траву я вмію. Можу дати майстер-клас.

- Ти у своєму селі вже знаменитість?
- Я скромний, у мене мало досягнень, треба більше забивати, зробити кілька асистів, а так наразі мені потрібно ще багато працювати на тренуваннях.

- Які цілі маєш?
- Грати у Прем’єр-лізі, хочу довести собі і тим людям, які казали, що у мене нічого не вийде.