ПЕТРОВА: «Хочу постріляти на полюванні»

Тиждень тому найтитулованіша українська біатлоністка Олена Петрова офіційно завершила спортивну кар’єру

Після переломних для наших лижниць зі зброєю Олімпійських ігор у Солт-Лейк-Сіті (2002) Олена Петрова залишалась у синьо-жовтій збірній єдиним містком між двома поколіннями, наочним прикладом успішності для молодих біатлоністок.

Титул срібної призерки Білої Олімпіади-1998 у не розбещеній зимовими перемогами Україні дозволяв сумчанці довгий час бути кумиром для подруг по команді. Цей сезон жіноча збірна вперше проведе без Петрової: тиждень тому на Кубку України найтитулованіша українська біатлоністка, в активі котрої, крім олімпійської, десять медалей чемпіонату світу (чотири – найвищого ґатунку), офіційно завершила спортивну кар’єру.

- Незадовго до літнього чемпіонату Європи, що проходив у Тисовці, президент Федерації біатлону України Валерій Бринзак цікавився, де б я хотіла офіційно попрощатися з великим спортом, – пояснила Олена Петрова. – Зимовий біатлон мені ближчий за духом. Я завжди уявляла завершення кар’єри на лижах – колом пошани з прапором у руках. Тому свій вибір зупинила на Кубку України.
Багато спортсменів прощаються зі спортом відразу після Олімпійських ігор. Але після Олімпіади в Турині мені не хотілося завершувати кар’єру, оскільки відчувала у собі сили та бажання змагатись. Сподівалась піднести сюрприз на чемпіонаті планети чи на етапах Кубка світу, але нічого мені не вдалося. Звичайно, якби в українській команді був дефіцит талановитих спортсменів, я б залишилась, аби підтримати збірну. Але Україну є кому представляти. Мені ж варто задуматись про те, аби зберегти здоров’я для майбутніх діточок.

- Коли почала думати про те, що робитимеш після завершення кар’єри?
- Ще перед Іграми у Турині. Думала про відпочинок від багаторічних навантажень, про подорожі країнами світу – не галопом, як це буває на змаганнях, а щоб побачити всі цікавинки... Хотілося усамітнитись, відсторонитись від спілкування зі спортсменами взагалі... Але надовго мене не вистачило. Півмісяця я відпочивала, а потім знову потягнуло до спорту. Ось дивлюсь, як тренуються мої колишні колеги, і саму тягне «у бій»... Однак рішення вже прийнято.

- Важко ставити крапку у спортивній кар’єрі, коли все життя спорт був найбільшою радістю…
- До спорту я долучилась у доволі пізньому віці. Одного дня моя подруга, котра займалась перегонами на лижах, запропонувала мені піти на тренування разом з нею. Вона мені так яскраво описувала, наскільки це цікаво - кататися на лижах, їздити на змагання в інші міста Росії, що я погодилась. Але надовго у лижному спорті не затрималась: холодно і нудно. Це все було у сьомому класі... А з біатлоном я познайомилась у медичному технікумі. На одному із занять фізичним вихованням мене побачив тренер з біатлону Анатолій Богданов і запропонував випробувати себе у стрільбі. Мені все вдавалося, і я залишилась у біатлоні. Після закінчення технікуму приїхала в Україну. Думала, ненадовго: позаймаюсь кілька років біатлоном, а потім повернусь на батьківщину. Але мій наставник Роман Бондарук сказав мені: «Забудь про це, ти вже – українка».

- А сама ти вже почуваєшся українкою?
- Звичайно! Скоро мине півжиття, прожитого в Україні. Вже років з десять у мене навіть думки немає про повернення в Росію. Тепер моя батьківщина – Україна.

- Які найщасливіші спогади залишив по собі спорт?
- Незабутні спогади про срібну олімпійську медаль. Останні сотні метрів дистанції я бігла з останніх сил і не сподівалась ні на яке «срібло». А тут тренер на узбіччі кричить, що я йду «у призери». Мені було так важко, що я не знала, де взяти сил, щоб ще додати швидкості. Друге дихання відкрилось на останньому підйомі. Я летіла наче на крилах, з очей текли сльози – від того дивовижного відчуття, що я можу ще боротися, що стану призеркою Олімпіади! Розповідаю про це, а в мене по спині «мурашки» бігають, наче це лише вчора сталося… Після фінішу я ходила, як лунатик. Мене всі вітали, а я все чекала, що хтось з «останнього ешелону» прибіжить з кращим часом і відбере у мене це «срібло».

- Як змінилося життя після цього успіху?
- Мене почали впізнавати на вулиці. Я відчула себе особистістю у спорті, навіть знаменитістю. У моїй колекції десять нагород з чемпіонату світу, чотири – з першостей Європи, однак олімпійське «срібло» - найцінніший трофей.

- Де зберігаються ті нагороди?
- Вдома. У мене є «куточок слави» - невеличка шафа, де стоять кубки, розвішані медалі. Обов’язково зроблю щось цікаве, коли переїду до свого київського помешкання. Щоправда, своєї столичної квартири я ще не бачила: однокімнатну квартирку мені виділили лише цього року.

- Які змагання принесли найбільше розчарування?
- Олімпіада у Солт-Лейк-Сіті була страшним сном не лише для мене особисто, а й для всієї нашої команди.

- На тій Олімпіаді ти несла прапор, що серед спортсменів вважається поганою прикметою…
- Це найгірша прикмета для олімпійця. Мені здавалось, що прапор обов’язково повинен нести чоловік... Але якщо абстрагуватись від прикмет, день відкриття Ігор для мене був особливо нервовим. Керівники делегації могли б заздалегідь попередити мене про цей почесний обов’язок, тоді б не довелося зриватися з тренування, на ходу перевдягатися в парадну форму. А наступного дня ми вже виходили на змагання...

- Ти задоволена своєю кар’єрою чи вважаєш, що могла б зробити більше?
- Моє спортивне життя склалося доволі вдало. Останні роки у мене було відчуття, що можу досягти ще чогось, однак постійні травми завадили мені це зробити.

- Пробувала вже використовувати біатлонні навички у неспортивному житті?
- Ні - наразі. У тирі стріляти мені нецікаво. Хотілось би спробувати постріляти з пістолета чи піти на полювання. Однак чоловіки ніколи не запрошують полювати разом з ними, бо вважають, що присутність жінки - погана прикмета...

Олена САДОВНИК

Високий Замок

Подписывайся на наш канал в Telegram и узнавай все самые свежие новости первым!

Источник — Sport.ua

(1 голос)

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Метки
Новости партнеров
Загрузка...
Комментарии
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
Вы не авторизованы.
Если вы хотите оставлять комментарии, пожалуйста, авторизуйтесь.
Если вы не имеете учётной записи, вы должны зарегистрироваться.
© 2003-2020 Sport.ua
Продолжая просматривать SPORT.UA, Вы подтверждаете, что ознакомились с Политикой конфиденциальности