ПЕРЕДЕРІЙ: «Зважуємося щодня»

На відміну від багатьох своїх подруг по команді, Віра ніколи не прагнула потрапити до відомої гімнастичної школи: спортом вихованка Ольги Кравченко займалась лише заради розвитку і власного задоволення.

Однак від подарунків долі в особі Альбіни Дерюгіної відмовлятися не прийнято. Тепер все життя Віри тече згідно з гімнастичним розкладом. Що далі у ньому? Олімпіада в Пекіні, де львів’янка представлятиме Україну в групових вправах.

- Олімпійську композицію з обручами та булавами ви вже вивчили...
- Так, вправи виконуватимемо під саундтрек з фільму Оксани Байрак «Аврора». Ми «захворіли» цією музикою ще тоді, коли Ірина Дерюгіна ставила вправи з обручем для Ані Безсонової. Згодом, скомпонувавши інші уривки саундтреку, випустили у світ свою «Аврору». Ми чули багато компліментів щодо цієї композиції: навіть судді підходили до нас і казали про красу музики, органічність рухів, позитивне загальне враження. А над вправами зі скакалками, що демонструватимемо в Пекіні, лише почали працювати. Нову композицію будемо виконувати під класичну музику.

- Перші тижні навчання у Школі Дерюгіних ти жила у роздягальні…
- Цього, мабуть, ніколи не забуду. Спали ми ще з однією новоприбулою львів’янкою Валею Головіною на диванах, що страшенно скрипіли. Найдивовижніші відчуття були вранці: дівчата приходять на тренування, а ми прибираємо постіль, чистимо зуби... Тепер я з двома дівчатами живу в гуртожитку Національного університету фізичного виховання і спорту. Не доводиться сумувати: заняття та тренування ні на що не залишають часу.

- Це нічого, що у вас сувора дієта?
- У нас своя філософія: можна все, що завгодно, але потрошку (сміється. – Авт.). Ми намагаємося не розповідати про це Альбіні Миколаївні, однак, дам руку на відсіч, вона все чудово знає.

- Колись у Аліни Кабаєвої на перше, друге і десерт була одна склянка води...
- Є й така дієта. Однак ми не вдаємося до таких крайнощів. Якщо потрібно скинути вагу – відмовляємося від вечері.

- Це правда, що кожне тренування починається зі зважування?
- Ми зважуємося щодня після хореографії. Тому, якщо ввечері дозволила собі поласувати чимось смачненьким, на хореографії потрібно попрацювати за двох. Взагалі, кожна гімнастка знає особливості свого організму: одна може їсти багато і при цьому не набирати ваги. Іншій же завадять навіть кілька ковтків води. Наскільки важко підтримувати потрібну вагу, суди сама: при зрості 172 см я повинна важити не більше 49 кг.

- Твій тато був категорично проти того, щоб ти їхала тренуватися до Києва. Як тобі вдалося переконати його?
- Коли ми вперше приїхали до школи на тиждень, лишень подивитися та показати себе, мій тато справді був проти того, щоб я залишилась там. Щовечора ми розмовляли на цю тему. Ми з мамою переконували його, що такий шанс трапляється раз у житті, тому варто спробувати... Пізніше, спостерігаючи за нашими виступами на Кубку Дерюгіних, він уболівав та хвилювався за нас чи не найбільше з присутніх у Палаці спорту.

- Як у школі вас прийняли старші гімнастки?
- Я прийшла відразу до старшої групи, і дівчата поставились до мене як до рівної. Проблем зі спілкуванням не було, хоча дружби у школі також не заведеш - не та атмосфера... Аня Безсонова, Наталка Годунко - кумири, з якими сьогодні ми тренуємося поруч. Незважаючи на те, що вони суперниці, Аня і Наталя палко підтримують одна одну. У них немає навіть натяку на зірковість.

- Кого з тренерів більше любите – Альбіну чи Ірину Дерюгіних?
- Ставимося до них з однаковою повагою. Деколи буває дуже важко, і на допомогу приходить Ірина Іванівна, а деколи непохитна Альбіна Миколаївна виказує розуміння наших проблем, і тоді можна їй розповісти про свої негаразди та поплакатись у жилетку.

Високий Замок

ПРОСПОРТ