Під мікроскопом: Гран Прі Бахрейну

Що не кажіть, а після трьох етапів попередні висновки робити вже можна і навіть варто. Проте, що ж нового ми дізналися у Бахрейні чого не було раніше або не виглядало зрозумілим? Тож спочатку коротко про головне: Мерседес однозначно залишається найкращою машиною для кваліфікації, тут взагалі немає про що говорити, бо старт обох машин з першого ряду – навіть у незвичному порядку – є найкращим тому доказом; «срібні стріли» під пресингом конкурентів або несприятливих обставин помиляються частіше, ніж раніше; якщо Феттель вживеться у свою роль, то зупинити його буде напрочуд складно, навіть Хемілтону; є всі підстави очікувати, що командна тактика в майбутньому буде застосовуватися активніше, а постраждалими від неї стануть двоє фінів з «сімками» на борту своїх машин; шинна тактика залишається ключем до місць на подіумі та визначення конкретної сходинки і того наскільки добре смакуватиме шампанське конкретному гонщику; стабільність обох пілотів – запорука командного успіху цього сезону. Тепер давайте про все це більш детально.

 

 

Що не кажіть, а можливість короткочасно переводити мотор у форсований режим, зокрема у кваліфікації – залишається потужною зброєю в арсеналі Мерседес, з якою досі нічого вдіяти не виходить. Несподівано для багатьох – навіть для Тото Вольффа – Боттас знайшов спільну мову з машиною настільки, що не просто посунув Феттеля на другий ряд, а й Льюіса з добре насидженої першої стартової позиції. Проблему кваліфікаційної швидкості в Маранелло треба розв’язувати якнайскоріше, адже розраховувати на те, що пілоти стабільно на старті відіграватимуть позиції, просто не можна. Тим паче, що цього року руки у всіх мотористів розв’язані й здійснювати модернізацію силової установки можна майже без обмежень.

 

Гонка на Сахірі вкотре довела, що тріумф від поразки відділяють якісь незначні на перший погляд дрібниці, невидимі для очей уболівальників, з якими в неділю зіткнулися в Мерседес. Поламка генератора, через яку команда не змогла вчасно стравити повітря з шин Боттаса призвела до того, що фін на початку гонки просто не міг їхати в оптимальному темпі – саме цим почасти можна пояснити причину того, що Себастьян, Льюіс, Макс і Даніель їхали щільною групою позаду. До того ж всі вони, на відміну від Валттері, ще й DRS могли використовувати на прямих. В контексті добре відомих усім подій довкола Макларен у багатьох вболівальників виникло злободенне питання: чи часом не генераторами Хонда користуються в боксах Мерседес?

 

Старт гонки ще більше сплутав карти «срібним стрілам», адже Хемілтон пропустив Феттеля, ускладнивши команді і без того непросте завдання виправити ситуацію. Опинившись під пресингом з боку Феррарі та Ред Булл, адже Ферстаппен постійно маячив у дзеркалах Льюіса, команда не змогла оперативно зреагувати, продовживши діяти так, ніби на дворі 2016-й рік і переможцем гонки неодмінно стане саме їх пілот. Заднім числом як завжди говорити легше, проте це не відміняє той факт, що Феррарі знову тактично переграла Мерседес, зробивши «підрізку» після 10-го кола, причому вже вдруге поспіль. І вдруге поспіль автомобіль безпеки ледь не врятував «срібні стріли», але ж не може постійно щастити одній команді, та двох з половиною швидких кіл Феттелю вистачило, аби навіть попри виїзд машини безпеки і відносно малу втрату часу Боттасом на піт-лейн опинитися на чолі пелотону.

 

Зауважив, що багато запитань на онлайн просторах виникло стосовно 5-секундного штрафу Хемілтона. Норма, що забороняє зумисно уповільнюватися перед заїздом в бокси та на піт-лейн, стримуючи машини позаду, далеко не нова – її поява у спортивному регламенті й була зумовлена ситуаціями, в якій опинився триразовий чемпіон. Коли двоє пілотів однієї команди їдуть поруч і на піт-стоп доводиться їхати разом, то другий завжди втрачає чимало часу, а як наслідок і позицій, тож гонщики свого часу взялися чинити саме у такий спосіб як і Льюіс в Бахрейні. От тільки така тактична хитрість вже давно перетворилася на тактичну дурницю, бо штраф є невідворотнім. І це ще один елемент пазлу, завдяки якому «срібні стріли» не зуміли конвертувати старт з першого ряду на перемогу. Вибачення Хемілтона перед командою після гонки є найкращим свідченням того, що жодних питань до цього штрафу бути не може.

 

Відрив Себастьяна з Льюісом від напарників у чемпіонаті вже зараз виглядає чималим, а неодмінна стабільність з фінішами на подіумі тільки посилює цю тенденцію, що вже викликає питання про вибір командами пілота №1 і №2. «Срібні стріли» вперше за 4 роки на такій ранній стадії чемпіонату застосували командну тактику відкрито, наполегливо попрохавши Валттері пропустити напарника, аби той спробував нав’язати Феттелю боротьбу за перемогу. Цілком очевидно, що і в Феррарі у час коли Себастьян після власного другого піт-стопу наздогнав Кімі боротьби не було, бо обоє знали, що її і не має бути. Тото Вольфф каже, що йому було дуже прикро так чинити з Боттасом, але ситуація вимагала саме такої реакції команди. В принципі тепер у нас є всі підстави вважати, що у будь-якій з наступних гонок в Мерседес діятимуть аналогічно. Питання тільки в тому чи готовий Боттас морально виконувати такі накази, перетворившись на зброєносця і одвічного «номер два».

 

Якщо проводити паралелі з минулим, то напрошується одне цікаве порівняння – востаннє Феррарі вигравала двічі на трьох перших етапах сезону у 2008-му. Тоді ж головним конкурентом була Макларен з Хемілтоном і напарником-фіном (Хейккі Ковалайненом) і моторами Мерседес, від Скудерії у чемпіонській гонці брав участь Масса, партнером якого був Ряйкконен – здається що забагато збігів, як гадаєте? Хіба ж варто нагадувати, що чемпіонська інтрига тривала доти, доки на останньому етапі в Бразилії фінішну лінію перетнули обоє претендентів. Спитаєте, до чого це я згадав – а все просто, поки що маю відчуття, що нас чекає багато в чому схожий сезон з інтригою до останньої гонки в Абу-Дабі. Якщо ж у боротьбу Феррарі з Мерседес повноцінно почнуть втручатися пілоти Ред Булл, буде ще неймовірніше.

 

Не менш цікава картина вималювалася в середині пелотону – в Кубку конструкторів на четвертому місці йде Форс Індія, при тому що рожеві машини і близько не є швидшими за техніку конкурентів. Та в цій боротьбі на перше місце виходить стабільність пілотів і їх уміння витискати з ситуації максимум. «Індуси» – одна з трьох команд (разом із Феррарі та Мерседес), яка поки що на усіх етапах фінішувала в очках обома машинами. Зрозуміло, що шасі Вільямс і Торо Россо на даний момент є швидшими, але у британців є новачок, який продовжує набивати характерні для його ситуації ґулі, а італійська команда зіткнулася з проблемами саме на Сахірі, що й призвело до відкату в командному заліку. В цьому плані досить показовою є аварія, в яку втрапили Сайнс зі Строллом – на перший погляд з єдиного повтору може здатися, що канадець не залишив місця для STR12:

 

 

Проте стюарди вирішили інакше – винен Карлос, за що в Сочі стартуватиме на три позиції нижче. Таке досить суворе покарання пояснюється дуже просто – Сайнс щойно виїхав з боксів і мав обережно повертатися на трасу в той час як Стролл практично не мав шансів розминутися з Торо Россо, що так несподівано з’явилася всередині першого повороту. По суті ключовим є той факт, що іспанець не вів безпосередньої боротьби за позицію на прямій, а вискочив як чорт з табакерки, в іншому випадку вину поклали б на молодого пілота Вільямс. А ще ця аварія добре свідчить про те, наскільки малим є огляд у дзеркалах сучасних машин Формули 1 – Ленс просто не бачив свого опонента, а через величезну різницю у швидкості машин не збагнув, що в повороті обидві можуть опинитися одночасно.

 

Здається історія з виступом Алонсо в Інді-500 має одну конкретну мету – Хонда має шанс продемонструвати іспанцю, що їх двигуни можуть бути дуже конкурентними. Мабуть, в Сакурі чекають, що після цього градус напруги дещо впаде, бо як Фернандо і далі «опускатиме» в ефірі японські агрегати, то нічим добрим така співпраця не завершиться. З іншого боку зовсім не дивно було бачити появу інформації про те, що в Рено замислилися над тим, щоб повернути іспанця наступного року. І на даний момент варіант з Енстоуном для Фернандо виглядає більш привабливим, ніж залишатися в Макларен і мучитися через брак потужності мотору. До речі, неможливість Вандорна стартувати в гонці через проблему з силовою установкою, Алонсо назвав «дивовижною», от тільки на тлі проблем Стоффеля хіба не є дивовижним той факт, що дворазовий чемпіон здолав 55 кіл гонки? Залишається тільки сподіватися на те, що Хонда таки знайде правильні «ліки» для своїх моторів, бо п’ять поломок на двох машинах за етап – це за межами припустимого.

 

 

В'ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ