Формула 1: за неделю до начала сезона

Вже за тиждень в Мельбурні стартує новий чемпіонат Формули 1, тож саме час звернути увагу на найважливіші події та персоналії, які й впливатимуть на хід сезону. Почну з ложки дьогтю для українських уболівальників – жоден вітчизняний телеканал транслювати перегони не планує. Занадто дорого. За таких обставин залишається шукати трансляції або на супутнику, або в інтернеті.

 

Календар

 

Цьогорічний сезон складається з 20 етапів – порівняно з минулим роком випадає німецький уїк-енд:

 

Якщо порівнювати календар із тогорічним, то побачимо рокіровку китайського та бахрейнського етапів, в Баку уїк-енд отримав статус Гран Прі Азербайджану (а не Європи як у 2016-му), крім того він не відбуватиметься водночас із 24-годинним марафоном в Ле-Мані.

 

Принциповою і дуже важливою особливістю календаря є те, що при 20 етапах команди мають лише по 4 комплекти силової установки на одну машину на весь сезон. І, погодьтеся, це більш жорстко, ніж 5 комплектів на 21 уїк-енд, як було минулого року. Для когось на ім’я Фернандо і Стоффель вже восени або навіть раніше може розпочатися сезон штрафів за використання понаднормових елементів.

 

Новації у технічному та спортивному регламентах

 

Вперше з 2009-го року FIA за наполяганням команд і FOM погодилася на те, щоб зміни технічного регламенту призвели до збільшення швидкостей і очікуваного збільшення видовищності перегонів. На тестах у Барселоні ми побачили нове покоління автомобілів, збудованих у відповідності до технічного регламенту. Почнемо з того, що колеса стали помітно ширшими: переднє колесо у зібраному стані тепер має 385 мм (раніше було 305 мм), а ширина заднього колеса становить 470 мм (проти 405 мм). При більш широких шинах збільшується площа контакту з поверхнею, а отже і рівень механічного зчеплення з асфальтом і ґума стає одним із кроків завдяки яким швидкість машин на колі зросла. Як і минулого року шинники даватимуть командам можливість вибирати комплекти шин серед трьох доступних на уїк-енд варіантів. Проте, оскільки передсезонні тести, на яких команди познайомилися з новими шинами і змогли оцінити їх роботу на актуальних машинах, пройшли на початку березня, а регламент і логістика вимагають заздалегідь зробити вибір, то на перші 5 Гран Прі шинники привезуть усім однакові набори: по два комплекти найбільш жорстких шин, по чотири – середньої жорсткості та по сім найбільш м’яких комплектів. Загальна ж кількість, назва і маркування комплектів залишається незмінними: Піреллі в залежності від характеристик траси пропонуватиме ґуму Hard, Medium, Soft, SuperSoft і UltraSoft. Нові шини, за словами пілотів та інженерів команд, стали жорсткішими та більш витривалими, на них тепер можна буде проїхати більшу дистанцію й активніше атакувати, щоправда зворотній бік медалі говорить про те, що на багатьох етапах пілоти будуть обмежуватися лише одним обов’язковим піт-стопом.

 

Вигляд машин і без врахування шин змінився кардинально, адже тепер вони також стали істотно ширшими: максимальна ширина тепер становить 2000 мм (і це без шин). Попри те, що висота залишалася такою як і раніше – 950 мм над рівнем контрольної планки, візуально це залишається непомітним, адже заднє крило тепер розташоване на 150 мм нижче, ніж на минулорічних машинах. І знову ж таки крила також стали ширшими – 950 мм заднє та 1800 мм переднє,  аналогічна ситуація із розмірами дифузора, який тепер теж став більшим. Внаслідок таких конструктивних змін повернулися плавники, більше того, завдяки творчому інтерпретуванню регламенту на машинах Мерседес, Феррарі, Вільямс та Хаас додатково з’явилися Т-подібні крила. Головним завданням останніх є керування потоком повітря після плавника перед заднім крилом, до того ж вони створюють додаткову (хоч і невелику) притискну силу.

 

Всі ці зміни призвели до того, що суттєво збільшився лобовий спротив, а відтак і рівень притискної сили машини, яка тепер зможе проходити віражі на більшій швидкості, ніж попереднє покоління техніки, а пілоти зможуть пізніше гальмувати і раніше розпочинати розгон. Для нових швидкостей і коліс потрібні кращі гальма, здатні більш ефективно працювати, тож товщина гальмівних дисків збільшилася з 28 до 32 мм, щоправда не всі команди вирішили переходити на нові гальма, порахувавши, що краща ефективність не перекриває той недолік, що більші диски мають і більшу масу. Зрештою попри вибір команд режим роботи «газ в підлогу» тепер тільки збільшиться, а разом із ним і витрати пального. Аби компенсувати останнє в паливних баках буде на 5 кг більше пального – 105 кг на гонку, щоправда є серйозний ризик, що на деяких трасах гонщики просто змушені будуть доїжджати гонки в економному режимі, щоб елементарно дістатися картатого прапора не зупинившись на трасі зі спорожнілими баками.

 

Ще одним наслідком технічних змін у Формулі 1 стали підвищені вимоги до фізичних кондицій пілотів – сучасними машинами керувати стало тяжче, бо суттєво виросли перевантаження, тож взимку гонщики активно займалися фізичною підготовкою, нарощуючи м’язи та приділяючи особливу увагу шиї.

 

Незмінними залишаються гібридні силові установки, щоправда тут є свої нюанси. Так, вводяться обмеження на мінімальну вагу мотор-генераторів, тож відтепер MGU-K важить не менше 7 кг, а MGU-H – не менше 4 кг. Заубер виступатиме з агрегатами Феррарі минулорічної специфікації – дане рішення продиктоване як необхідністю економити, так і тим, що в Хінвілі досить пізно почали роботу над новим шасі, а характеристики та компонування вузлів силової установки зразка 2016-го року їм добре були відомі. Торо Россо повернулася до використання двигунів Рено, а Хонда у своєму прагненні виправити ситуацію кардинально переробила конструкцію силової установки, через що на тестах вилазили різноманітні проблеми, які поки що в напрочуд м’якій формі можна описати словом «катастрофа». Мало того, що творіння японців все ще суттєво поступається потужністю конкурентам, так тепер додалися проблеми з надійністю моторів. На тестах в Барселоні Хонда упевнено пробивала дно…

 

Ще одним нововведенням з боку FIA стало обмеження контролю зчеплення, рухів важелем та його розташування – все це зроблено з метою зменшити допомогу гонщикам. Найголовнішою зміною стало запровадження лінійного крутного моменту. Раніше інженери мали змогу програмувати роботу зчеплення так, щоб більша частина ходу важеля припадала на найбільш ефективну зону спрацювання зчеплення, тож пілот міг потрапити у широкий діапазон і старт проходив вдало. Таким чином якісний старт пілота більшою мірою залежав не від нього, а від інженера який мав правильно все налаштувати. Відтепер, з новими лінійними налаштуваннями гонщик сам мусить знайти оптимальний момент для зчеплення працюючи лише одним важелем. При цьому аби команди не мали спокуси допомогти своїм пілотам краще знайти/відчути оптимальну точку спрацювання зчеплення з’явилося обмеження на хід важеля, який максимально може дорівнювати 80 мм і поруч із самим важелем на відстані у 50 мм жодних інших органів управління бути не може.  На початку місяця під час тестів гонщики часто проводили тренування саме стартів і проблеми виникали практично у всіх. Отже тепер на старті помилка гонщика з роботою важелем буквально в один сантиметр може призвести до повного провалу і вже на початку гонки нас чекатимуть великі зміни в пелотоні. За новими правилами відбуватиметься старт гонки під дощем за машиною безпеки – як тільки дирекція гонки визначить умови на трасі нормальними для проведення гонки у звичайному режимі, то автомобіль безпеки повернеться на піт-лейн, а рестарт відбуватиметься з місця. 

 

Учасники

 

В міжсезоння досить очікувано одна з команд наказала довго жити – не думаю, що хтось сильно здивується не побачивши у Мельбурні машин Мейнор. Гроші закінчилися, а нових інвесторів з бажанням вкладати кошти з гарантією їх неповернення цього разу не знайшлося, тож на старті як і два роки тому ми побачимо 20 машин. Вперше з 1994-го року не братиме участь чинний чемпіон – Ніко Росберг, зійшовши на власний Олімп, вирішив, що з нього досить.

 

Серед пілотів єдиним цьогорічним дебютантом в чемпіонаті стане Ленс Стролл – 18-річний канадець отримав місце у Вільямс, де спочатку його наставником мав бути Валттері Боттас, але після несподіваного рішення Росберга завершити кар’єру, Мерседес домовилася з колегами із Гроу відпустити фіна, на місце якого «білі» умовили повернутися Феліпе Массу. Бразилець вже встиг з усіма попрощатися і навіть отримав свою минулорічну машину в подарунок, але його формульна пенсія протривала трохи більше місяця і Феліпе погодився повернутися.

 

Що ж стосується Стролла, то юний пілот з одного боку справляє враження вже тим, що далеко не остання команда Формули 1 взяла до себе дебютанта, гоночний досвід якого у молодших серіях великим назвати не можна. Не можна великим, проте можна його назвати досить успішним, адже у 2014-му Ленс виграв чемпіонат в італійській Формулі 4, а у 2016-му на другий рік виступів став тріумфатором європейського чемпіонату в Формулі 3, де протягом сезону здобув 14 поулів, 20 подіумів та 14 перемог. Однозначно можна сказати, що потенціал у Стролла є, хоча нові машини вимагають надзвичайної концентрації та філігранного пілотажу, з якими у новачка можуть бути проблеми. Принаймні, вони яскраво проявилися під час тестів у Барселоні, де Ленс двічі розбив машину. Зрештою в Формулі 1 вже давно не було канадських пілотів – з часу коли Жак Вільньов, який починав кар’єру також у Вільямс, завершив свої виступи у 2006-му.

 

Формально не можна назвати новачком Стоффеля Вандорна, який минулого року в складі Макларен провів Гран Прі Бахрейну, замінивши травмованого Алонсо. Та все ж для бельгійця цей сезон стане першим повноцінним, тож слідкувати за здобутками Стоффеля з Ленсом буде цікаво, хоча на перших Гран Прі від Вандорна та його команди нічого особливого чекати не доводиться.

 

Ґрунтовні зміни технічного регламенту традиційно призводять і до того, що в чемпіонаті змінюється баланс сил. І навіть не зважаючи на те, що за 8 днів тестів команди не показали усі свої козирі, вже можна сміливо стверджувати, що на чільних ролях залишатимуть все ті ж самі колективи. До групи лідерів входять Мерседес, Феррарі та Ред Булл, середню ланку сформували Вільямс, Форс Індія, Торо Россо, Рено, Хаас, відвертим аутсайдером поки є Хонда Макларен, а от Заубер знаходиться десь між командою з Уокінга та серединою. Та про перспективи і результати тестів поговоримо напередодні австралійського уїк-енду.

 

В'ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ