Договорняки докатились до женского футзала

Безпрецедентний випадок стався на обласних змаганнях «Граємо за Україну разом!» серед дівочих команд - дві команди-учасниці відверто розписали договірний матч. Як це було, розповів тренер-викладач івано-франківської ДЮСШ №3 Микола Тиханський:

 

- В Івано-франківській ЗШ №25 19 лютого закінчилися обласні змагання з футзалу «Граймо за Україну разом» серед дівочих команд 2002 року народження і молодших. Але я хочу зупинитися на іншому. На тому, що я не міг і уявити собі у дитячому футболі – це відверто договірний матч між командами Яблунівської ДЮСШ-І Косівського району та Городенківською ДЮСШ «Колос». Мова іде про матч у групі «В», що закінчився нічиєю 1:1. Особисто я не зразу і зрозумів, коли після стартового свистка тієї гри я не побачив на полі (і взагалі у залі) у складі Городенківської команди капітана і лідера команди та ще одного ключового гравця, та потім мені, і не тільки, все стало зрозумілим, адже нічия виводила обидві команди у півфінали і лишала за бортом другу команду Івано-Франківської ДЮСШ №3, яка у випадку перемоги буд-якої з цих двох команд виходила б у півфінал як краща за забитими м’ячами. Було видно, що жодна з команд не збирається забивати голи. Лідер і капітан команди Косівського району, яка в попередньому матчі нанесла по воротах суперників безліч потужних ударів, забивши неперевершений гол з центра поля потужним ударом під поперечину, у цій грі просто і з усмішкою на обличчі відверто не била сильно по м’ячу. Одного разу, після того, як м’яч після її удару ледь не влетів у ворота Городенки, зрекошетивши від гравця «Колоса», по дитячому налякалася і з усмішкою схопилася за обличчя, що ледь не забила гол.

 

Повернемося до гравців Городенки. Гравці, про яких я згадував вище, зайшли до залу десь на половині першого тайму і, перевдягнені в ігрову форму, скромненько стояли біля дверей. Перший тайм так і закінчився нульовою нічиєю. Другий тайм почався у тому ж дусі, що і перший - лідери команди на лавці запасних, а на полі ніхто не хоче, чи, можливо, і не може, забити. Та тут сталася непередбачувана ситуація: після серії рикошетів і зрізки м’яча під час виносу його за межі штрафного майданчика захисник Городенківської команди забиває м’яч у власні ворота. На обличчях дітей обох команд було видно розгубленість і схвилювання, тому що вони не знали, що робити, все пішло, напевне, не за планом. Тренер «Колосу» зразу ж випускає на поле лідерів своєї команди, що до цього моменту так і не виходили на поле, та це не допомагало. Навала на ворота команди Яблунівської ДЮСШ не давала результату. Тоді замість того, щоб втримати переможний рахунок, тренер Косівської команди знімає капітана і випускає гравців далеко не основи команди. І це дало свій результат - Городенка все ж таки зрівнює рахунок.

 

Звичайно, тут можна багато говорити, і я нічого не доведу, тому що не всі, звичайно ж, хто були тоді в залі, підтримають мене, і немає відеозапису гри. Я і не збираюся доводити, нехай це буде вже на совісті тренерів. Просто хто там був і це все бачив, знають, що було саме так. До того ж, вже у матчі за третє місце, де знову ж таки зустрілися ці суперники, всі лідери зіграли весь матч без заміни у складі обох команд, і Городенка впевнено перемогла відверто слабшу команду Яблунівської ДЮСШ.

 

Дуже прикро, що у дитячому футболі багато тренерів власні амбіції ставлять на перше місце, хоч всі ми повинні працювати для дітей і заради них, для їхнього здоров’я і фізичного розвитку, виховувати в них дух колективізму і справедливості, а не налаштовувати всіх дітей проти якоїсь однієї особи чи команди... - підсумував наставник ДЮСШ №3.