Евгений БОРОВИК: «Сборы – как День сурка»

У зимове міжсезоння «Карпати» поповнилися кількома новачками. З-поміж іншого тренерський штаб вирішив укріпити останній рубіж. Ще перед вильотом на перший тренувальний збір до Туреччини «зелено-білі» підписали Євгена Боровика. Буквально через два тижні йому виповниться 32. Боровик стане другим гравцем львівської команди, кому підкориться така поділка. Вже в понеділок свій 32-й день народження святкуватиме Ігор Худоб’як.

– Євгене, як минули збори?
– Вони пройшли успішно. Ми мали завдання – підготуватися до чемпіонату і думаю, виконали його. Провели багато поєдинків, перевірили кілька тактичних схем, награли склад. Все минуло у робочому режимі.

– У твоєму житті це не перші і навіть не десяті збори. Коли ти у футболі стільки років, то, мабуть, здивувати чимось доволі непросто?
– Нічого надзвичайного не було. Ти правильно кажеш – здивувати важко. Розпорядок приблизно однаковий – прокинувся, поснідав, потренувався і так далі. Фактично збори – як День бабака. Щодня одне і те ж.

– У своїй кар’єрі ти змінив не один клуб і працював у різних колективах. Що скажеш про відносини в «Карпатах»?
– Колектив тут хороший. Багато молоді, хоча досвідчених хлопців також вистачає. Жодних непорозумінь і проблем – дружні відносини і добре ставлення. Лише позитив і нічого зайвого.

– Після підписання контракту ти сказав, що із задоволенням підказуватимеш молодим воротарям під час тренувального процесу. Раніше у «Чорноморці» ти працював з Дмитром Безруком, а тепер з його колегою з «молодіжки» Романом Підківкою. Також є ще Роман Мисак та Іван Сілецький...
– Всі воротарі у нас дуже сильні, мені подобається працювати в такій компанії. Взяти, наприклад, Івана Сілецького – величезний потенціал у хлопця. В Підківки те саме – дані чудові. Лише добрі слова можу сказати і про Мисака. Всі воротарі достойні і враження у мене дуже хороші.

– Ти прийшов у «Карпати» разом з одноклубником з «Чорноморця» Артемом Філімоновим. З ним і спілкуєшся найбільше?
– Жили разом на зборах, тому щоденно тісно спілкувалися. Хоча зі всіма партнерами знаходжу спільну мову.

– До стартової гри року в Одесі трохи більше тижня. Спілкуєшся з екс-одноклубниками про майбутню зустріч «Карпат» і «Чорноморця»?
– Я постійно перебуваю на зв’язку з хлопцями, з Олександром Бабичем, з тренерським штабом. Ми робили спільну справу у попередній команді, залишилися друзями, а зараз у кожного своя дорога, по різні сторони барикад. Говоримо на різні теми, але ще взагалі не торкалися майбутньої гри.

– Якщо поглянути на фотографії з турецьких зборів, то, мабуть, не знайдеш жодної, де б Євген Боровик не був усміхнений. На позитиві легше працюється?
– Я просто від природи весела людина. Вважаю себе дружелюбним і позитивним. Може, фотограф мене так спіймав, не знаю (посміхається). Просто люблю сміятися і жартувати. Сум – це не про мене.

– Деякі футболісти кажуть, що мають можливість займатися найкращою роботою у світі. Ти теж так вважаєш?
– Думаю, що так. Чудова робота, за яку отримуєш гроші. Дуже важливо також і те, що люди на трибуни приходять на тебе подивитися, підтримати, переживають за тебе. В будь-якому випадку приємно.

– У Львові ти вже не перший день. Чи мав можливість познайомитися з містом?
– У перерві між зборами погуляв по місту з дружиною. Мушу сказати, що дуже сподобалося. Вчора прилетіли з Туреччини, вже встиг облаштуватися у Львові. Дружина і син житимуть тут зі мною. Тепер будемо знайомитися з містом більш детально.

– Син ходитиме до львівської школи?
– Напевно, що так. Йому вже виповнилося 6 років, тому готуємося на вересень до походу в перший клас. Доведеться шукати школу.

– Майбутнє Євгена Євгеновича Боровика бачите у футболі?
– Поки важко сказати. Він шукає себе у різних сферах, має багато інтересів. От бокс почав подобатися. Як і всі діти захоплення часто змінюються – п’ять хвилин одне подобається, ще через п’ять хвилин – інше. В жодному випадку не примушуватиму його до спорту. Нехай це буде його осмислений і самостійний вибір.