РАТНЕР: «Пошук складу – проблема №1»

Сьогодні матчем зі збірною Австрії гандболістки України розпочинають виступи на традиційному Міжнародному турнірі «Кубок Турчина». Також до Києва завітали менш відомі нашому глядачеві команди Японії та Аргентини. Та, на думку головного тренера господарок Леоніда Ратнера, нині будь-яка репетиція для його підопічних — першорядна.

Виходитимемо з наявних сил

— Леоніде Анатолійовичу, знову листопад, і знову преса чує від вас про суцільні турботи підготовки до грудневого чемпіонату світу...
— Дивлячись, що вкладати в це поняття. Ті  збори, які були обіцяні керівництвом, ми пройшли (розмова відбулася в Кончі-Заспі в минулий вівторок. — Прим, авт.), але нагодувати, розмістити й вдягнути команду, то лише півсправи. Вона повинна демонструвати злагоджену гру, а як накажете це зробити, коли на момент старту чемпіонату світу-2007 матимемо оці три поєдинки, проведені тим ансамблем, який принаймні наближений до оптимального. Основні ж конкурентки, яких перестрінемо у Франції, в свою чергу, відіграли по 20—25 спарингів цього року, включаючи серйозні турніри. І знов-таки відчуйте різницю. Їм здебільшого вдається залучити лідерів, хоч де б ті працювали за контрактом, тоді як Україна навіть на данському Кубку світу недорахувалася цілої групи легіонерок. їх доводиться «підігрувати» в пожежному порядку.

— Ви мені й сьогодні називаєте 19 прізвищ — це певний перебір. Чи, може, хтось додасться останньої миті, вже після завершення «Кубка Турчина»?
— Та ні, виходитимемо з наявних сил. Звичайно, те, що вибули за станом здоров'я Марина Вергелюк і Регіна Шимкуте, а голкіпер Вікторія Тимоіпенкова ще з літа позбавлена клубної практики, перетворює побудову оборони на єдину величезну проблему. Мабуть, гострішу, ніж стосовно атаки, хоча й тут потерпаємо, оскільки об'єктивно не відновила форму Анастасія Подпалова. Щоправда, Шимкуте на останньому зборі була, й ми навіть говорили про 20 кандидаток. Проте я вже не кажу про безліч мікротравм, з якими по 24 години на добу воює наша самовіддана медслужба — Станіслав Прокопович та Віктор Умрихін.

— Невже ніким замінити ті проблемні позиції?
— Якби я міг ввести раніше Тетяну Шинкаренко! Вона вже після народження сина почала грати в чемпіонаті Німеччини, але коли нам було би доречно подивитися на неї тут — її не відпускав клуб. А розраховувати, з поправкою на довжелезну перерву, тільки на єдиний тиждень — марна справа. Я вже стукав по дереву, щоб устигла знову стати в стрій Ірина Шибанова, адже вона травмувалася в складі свого ростовського клубу. Кілька швів, накладених на голову, це вам не жарт. Коротше кажучи, із захисниками доводиться міняти все докорінно.

Чіпляємося за кожне очко.

— Знаю, що зазвичай ви уникаєте загадувати наперед, але якщо таки не вдасться отримати зі «світу» пряму ліцензію, чи морально готові дівчата пробиватися до Пекіна через додатковий лабіринт відбору?
— Для початку, необхідно фінішувати в межах 2—7-го місць. Безумовно, схема, згідно з якою відразу не проходять на Олімпіаду всі три призери, доволі суперечлива. Проте ІГФ по-своєму бачить принцип розподілу по кошиках. Ну як прокоментувати, що ми стартуємо в одній групі з такими грандами, як Німеччина та Південна Корея? Ви не сумнівайтеся, старожили збірної — це такі бійці, котрих труднощі не злякають. Бачу, що навіть Олена Резнір, яка тимчасово без клубу, горить бажанням принести максимальну користь національній команді. Але наскільки вдасться збірній за рахунок характеру перекрити брак цілорічної планомірної підготовки,  то вже окреме питання. Тим паче, в ході, чемпіонату Суперліги чимало зустрічей за участю фаворитів наближаються до баскетбольних рахунків. Перелаштуватися потім на суворі бої — складно. Але скільки стадій нам перепаде, стільки чіплятимемося за кожне очко не завдяки, а всупереч.

— Чи свідчить наявність у попередній заявці таких прізвищ, як Цибуленко, Манагарова, Пакліковська, Снопова, Панасюк, Біленя, Скунзяк, Діброва, що настав час ін'єкцій свіжої крові?
— Е-е, цей ризиковий процес виник не лише перед збірною України, як дехто у нас вважає. Десятки тренерів стикнулися з такою ротацією в Європі, Азії тощо. Але ключова річ — вибір кадрів. Що нам показав недавній Кубок світу? Практично кожна збірна з числа провідних гандбольних держав має потужну другу лінію нападу, як мінімум чотирьох гравців зростом від 190 см, плюс є фантастичні голкіпери, чия ефективність зашкалює за 60 відсотків у матчі! Однак зважте й на класність бундесліги, чемпіонатів Данії, Іспанії, Франції, Росії, Угорщини, Норвегії, до яких наблизилися Румунія, Польща, Швеція. Не стверджуватиму буцімто в наших краях перевелися обдаровані юніорки. Однак їх чекає безліч роботи, аби відповідати вимогам найкрупніших змагань. Розірвати подібне замкнене коло могла б підживлена солідними коштами державна програма, сполучена зі спонсорами. В перелічених країнах це давно стоїть на потоці.

— Вам підходить склад нинішнього «Кубка Турчина»?
— Упевнений, що ФГУ намагається щоразу скликати гранично авторитетний склад, який здатен тримати марку меморіалу видатного наставника Ігоря Турчина. Австрійки залюбки приїздять до Києва і спираються на кількох натуралізованих спортсменок найвищого рангу. Аргентинок по-хорошому захопило гандбольним бумом у Південній Америці, у чому ми переконалися на минулому чемпіонаті в Санкт-Петербурзі. А про рівень японок свідчить те, що на азіатській першості вони відсунули кореянок. Ми з Олександром Кубраченком та Ігорем Дядечком думаємо маневрувати складом і залежно від суперника, і просто виходячи з наших тактичних завдань.

Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ, «Спортивна газета»