ТИМОЩУК: «Хочу зіграти на Євро-2012»

Минулого вікенду пітерський «Зеніт» вперше в своїй історії здобув золоті медалі чемпіонату Росії.   

Одним із кращих на полі упродовж сезону був вихованець волинського футболу, півзахисник збірної України Анатолій Тимощук. Після рекордного на теренах СНД трансферу з «Шахтаря» у розмірі 20 мільйонів доларів Північна Пальміра спочатку досить насторожено прийняла зіркового новачка. Але Тимощук своєю працелюбністю, жертовною віддачею та джентльменською поведінкою на полі швидко заслужив повагу примхливої публіки. Недарма у «Зеніті» йому майже відразу довірили капітанську пов’язку. А після завершення чемпіонату Росії популярне видання «Спорт-Експрес» визнало 28-річного Анатолія Тимощука найкращим футболістом російської прем’єр-ліги. 13 листопада Анатолій Тимощук прибув у табір збірної України для підготовки до заключних матчів відбірної кампанії Євро-2008 з Литвою та Францією.

«Зеніт» сильніший за «Спартак»
- Анатолію, чи відчувається зараз різниця між здобуттям звання чемпіона Росії від золотих медалей українських чемпіонатів у складі «Шахтаря»?
- Перемога завжди приємна та важлива, чи то в першості Росії, чи то в Україні, тому я б не розділяв їх і не проводив такі паралелі. Нових емоцій додає те, що «золото» ми здобули в напруженій боротьбі з гідними суперниками. І незважаючи на ті складнощі, що нам доводилось долати протягом сезону...

- В останньому матчі з «Сатурном» лише якесь диво допомогло «Зеніту» не пропустити гол на останніх секундах, що зробило б чемпіоном московський «Спартак». Чи згідний ти з тренером Діком Адвокатом, що вам просто пощастило?
- Перемогти в першості нам допомогла віра, а не диво. Не слід забувати, що московський суддя Баскаков невпевнено приймав рішення під час двох порушень правил проти наших форвардів у штрафному майданчику «Сатурна». Попри все, ми вірили, що зможемо здобути перемогу. Що стосується останніх хвилин, то справді, фортуна допомогла нам здобути таку бажану перемогу. Але стверджувати, що нам щастило протягом першості, і саме тому ми вигравали, неправильно. Тріумфувати у чемпіонаті дозволила копітка робота упродовж сезону, наполегливість на шляху до своєї мети та характер.

- Популярне видання «Спорт-Експрес» визнало тебе найкращим футболістом сезону в Росії. Завдяки яким якостям можна було так сподобатися представникам ЗМІ - суто грою чи умінням спілкуватися з журналістами, фанами або гравцями суперника...
- Це питання було б доречно поставити тим же представникам ЗМІ, а взагалі, спілкування з уболівальниками за допомогою журналістів - невід’ємна частина моєї праці, мій професійний обов’язок.

- Як вдалося так швидко здобути авторитет у пітерському клубі?
- Я просто старався по максимуму віддаватися у кожній грі. У нас спільна мета – працювати на успіхи клубу зараз та в майбутньому. У клубі панує чудова атмосфера, а нинішня перемога лише підсилить наш командний дух у подальших виступах у цьогорічному розіграші Кубка УЄФА.

- Дік Адвокат заявив, що залишається у «Зеніті». Які особливості стосунків з цим наставником, який він у стосунках з гравцями?
- Я не чув офіційної заяви Адвоката з цього приводу, це лише чутки, які поширюють ЗМІ. Адвокат дуже вимогливий до гравців, вимагає дисципліни в команді та професійного ставлення до футболу з боку гравців. Це дуже амбітний тренер високого рівня, який прагне перемагати всюди, де грає його команда. Відтак не дивно, що він як тренер здобував чемпіонство у трьох країнах – у Голландії, Шотландії, а тепер і в Росії.

- За рахунок чого «Зеніту» вдалося випередити «Спартак»?
- «Зеніт» був сильніший та наполегливіший у досягненні своєї мети. Ми просто набрали на два очки більше від «Спартака», тому по праву виграли цю першість. Нам вдалося втілити нашу мрію в реальність – здобути першу перемогу «Зеніта» в чемпіонаті Росії, після «золота» чемпіонату СРСР 1984 року.

«Зовсім не вживаю алкоголю»
- Чи ти встиг поспілкуватися з губернатором Санкт-Петербурга Валентиною Матвієнко? Вона є практично твоєю землячкою, позаяк народилась у Шепетівці. Минулорічний її приїзд на святкування 750-річчя Львова підтвердив – вона ще не забула українську мову...
- Коли ми після «золотого матчу» прилетіли в Санкт-Петербург, Валентина Матвієнко зустрічала нас на чолі офіційної делегації міста. Вона усіх привітала з перемогою, а на знак подяки за успіхи подарувала нам велику вазу із зображенням Петра Першого. А потім ми поїхали вітати вболівальників на стадіон, тому у мене не було часу, щоб ближче познайомитися та поспілкуватися з Валентиною Іванівною...

- Чи була можливість відсвяткувати чемпіонство у Пітері - бодай хильнути келих шампанського?
- Можливість була, але я не зраджую своїм принципам – тобто зовсім не вживаю алкоголю. Навіть під час таких урочистостей.

- Під час святкувань тобі подарували стріляну гільзу – перед тим пролунали постріли у вашу честь з Петропавловської фортеці...
- Щодо подарунків, то я вже згадував про величезну вазу з зображенням Петра Першого. Потім на стадіоні один вболівальник презентував мені український прапор, а стріляну гільзу з написом «За «Зеніт!» вручили на телебаченні. Але оскільки це були подарунки, які я отримав як капітан команди, то я їх відразу віддав у клубний музей. Я особисто колекціоную старовинні ікони та вина.

- У відбірному турнірі Євро-2008 збірній України залишилося зіграти два матчі – з Литвою та Францією. Яка мотивація у футболістів, коли шанси пробитися до Швейцарії та Австрії втрачено?
- А як може не бути цієї мотивації, коли нам в останньому турі протистоїть друга збірна світу – збірна Франції? Звичайно, ми готуємось і будемо намагатися взяти в поєдинках з французами та литовцями максимум очок. Навіть попри те, що вони не допоможуть нам посісти одне з двох перших місць і взяти участь в європейській першості.

«Мрію зіграти на Євро-2012»
- Чи ти збираєшся продовжувати свою кар’єру в збірній? За чутками, її може покинути головний тренер Олег Блохін...
- Моя кар’єра в збірній не залежатитме від рішення Олега Володимировича. Відчуваю в себе ще достатньо сил, щоб і надалі грати і захищати кольори національної збірної. Маю велике бажання зіграти на домашній першості Європи 2012 року.

- Чому на стартовій сторінці твого офіційного сайту ти досі одягнений у футболку «Шахтаря», а не того ж «Зеніта»?
- Залишив для того, щоб журналістам було про що зайвий раз запитувати (сміється). Зараз ми працюємо над розробкою нового дизайну, плануємо кардинально змінити функціональність, структуру та оформлення сайту. Але поки що вирішили залишити попередній дизайн.

- Кілька місяців тому президент «Шахтаря» Ринат Ахметов та головний тренер Мірча Луческу заявили, що не проти знову перекупити тебе назад у Донецьк – і навіть за суму, більшу від тих 20 мільйонів доларів, які за тебе заплатив «Зеніт». Чи ти припускаєш такий варіант продовження своєї кар’єри?
- Це вже історія. Справді, такий інтерес був влітку, але це не мало логічного розвитку, тому я залишаюсь гравцем пітерської команди, з якою мрію зіграти у Лізі чемпіонів.

- Коли тобі вдасться відвідати батьків у рідному Луцьку?
- З батьками я постійно тримаю телефонний зв’язок, а протягом останнього тижня вони разом з батьками моєї дружини відвідали мене в Санкт-Петербурзі. Також уболівали за мене на стадіоні під час гри з ФК «Москва». Якщо буде можливість, то обов’язково скористаюсь нею, щоб відвідати рідне місто під час відпустки. Адже дуже люблю Луцьк і вже давно не приїжджав...

- Чого б ще хотів досягнути в спорті, у футболі чи просто у житті Анатолій Тимощук?
- Я – максималіст у житті, тому не боюся труднощів і постійно намагаюсь ставити перед собою високі завдання. Щось конкретне спрогнозувати складно, адже в житті я керуюсь відомим прислів’ям: «Хочеш максимуму – вимагай неможливого».

Михайло РОМАНЯК

Високий Замок