«Просто участі в Олімпіаді вже замало»

Україна готується до літньої Олімпіади-2008. Звичайно, головними дійовими особами на Пекінській Олімпіаді будуть спортсмени та тренери. Однак і спортивні чиновники прагнуть зробити якнайбільше для належної підготовки вітчизняних атлетів. Але для того, щоб потрапити до Пекіна, треба ще здобути й заповітну перепустку до нього. Тож розмова кореспондента «Спортивної газети» з Віктором Христоєвим, заступником міністра України у справах сім'ї, молоді і спорту, розпочалася саме з олімпійських ліцензій.

Найголовніша проблема — відсутність належної нормативної бази

— Вікторе Анатолійовичу, хто з тих представників видів спорту, яким ще не вдалося здобути олімпійські ліцензії, найбільше вас розчарував? У чому ви бачите причини їхніх невдач?
— Звичайно, нам усім хочеться, щоб Україна була представлена на Олімпійських іграх якнайбільшою кількістю спортсменів. Крім того, щоб вони суттєво втрутилися в боротьбу за призові місця. Як на мене, нині над цим працює чудова команда Мінсім'ямолодьспорту, яку очолює міністр Віктор Петрович Корж. Це великий човен, в якому перебуває також і Національний олімпійський комітет, 28 вітчизняних федерацій з олімпійських видів спорту, керівники спортивних баз та регіональних спортивних управлінь, а також фізкультурно-спортивні товариства.

Усього в спортивно-фізкультурній галузі працює понад 75 тисяч осіб. І кожний прагне, щоб на престижних міжнародних турнірах на честь наших атлетів-переможців піднімали прапор і лунав державний гімн України. Тому всі працюють над тим, щоб наші спортсмени якомога краще були представлені на світовому олімпійському форумі. Але сьогодні існує й інша складова цієї проблеми. Ми живемо не в одній окремій, самостійній Україні. Крім нас, ще понад двісті країн прагне потрапити на Ігри-2008. Тому конкуренція в спорті з кожним роком зростає. І ми повинні це чітко усвідомлювати.

Якщо упродовж попередніх трьох олімпійських циклів ми вигравали майже однакову кількість медалей, правда різного ґатунку, то кількість учасників у збірній України була майже однаковою. Тому штаб олімпійської підготовки, який очолюють два співголови Віктор Корж та Сергій Бубка, прогнозують, що така кількість українських олімпійців повинна бути й на Іграх-2008. Сьогодні ми маємо також пріоритетні олімпійські види (легка атлетика, плавання, спортивна і художня гімнастика, фехтування, боротьба вільна та греко-римська, дзюдо, бокс і т.д.). Всього обрано 26 пріоритетних видів, в яких спортсмени України спроможні продемонструвати високі результати. Ми чітко відслідковували всю підготовку, на це було виділено 121 мільйон гривень з державного бюджету. Нині ведемо ретельний облік цих коштів, щоб раціонально й надалі використати кожну копійку.

Починаючи з 9 листопада заслухаємо звіт кожного головного тренера, як виконуються комплексні цільові програми щодо підготовки до Олімпіади, скоригуємо плани, щоб чітко вийти на заключний етап підготовки. А в цілому 164 спортсмени з вісімнадцяти видів уже безпосередньо готуються до олімпійських стартів. Крім того, ми розраховуємо на представників греко-римської боротьби, які сьогодні мають лише одну ліцензію. Ще не сказали свого слова й дзюдоїсти. Але в них попереду ще кілька відбірних турнірів. Досить предметно було розглянуто на Експертній раді причини невдалого виступу українських гімнастів на чемпіонаті світу в Штутгарті. Певні надії плекаємо на представників веслування академічного та на байдарках і каное. З кожного виступу наших спортсменів необхідно робити висновки та аналізувати, як досягнення, так і прорахунки. Тільки це дасть змогу рухатися вперед до намічених вершин.

— Пане Вікторе, які конкретні проблеми виникають під час підготовки до майбутньої Олімпіади?
— Мабуть, найголовніша проблема — відсутність належної нормативної бази. Треба негайно змінювати відомчу нормативну базу. З першого січня 2007 року заважає нормально працювати й готуватися до відповідальних міжнародних стартів ситуація з тендерною закупівлею. Хіба можна проводити тендер на проведення чемпіонату України з плавання в Києві. Адже в столиці лише один придатний для цього басейн. Крім того, є вимоги міжнародних організацій щодо спортивного інвентаря та обладнання, які будуть задіяні й на Олімпійських іграх. А ми їх не можемо придбати, бо не провели тендерних торгів. Це єдиний виробник не лише в Україні, а й навіть у світі. І все-таки найголовніша проблема — діяльність наших ДЮСШ. Нині всі вже переконалися, що це основа вітчизняного спорту. Але про яку підтримку дитячого спорту може йти мова, коли ми лише вирішуємо проблему про виплату заробітної плати тренерам та викладачам, які працюють у 1692 ДЮСШ. Однак для цього ще потрібне позитивне рішення уряду. Нам треба зміцнювати матеріально-спортивну базу. Настав час вже мати сучасні стадіони, басейни, ігрові майданчики та спортивні зали. Приміром, сьогодні столичним легкоатлетам ніде тренуватися, бо єдиний критий легкоатлетичний манеж міська рада знову передала в користування церковній громаді. Доки реконструюватиметься НСК «Олімпійський», то провідні атлети змушені будуть тренуватися в Білій Церкві, Василькові або Броварах. Сьогодні треба чітко визначитися з відомчими базами, особливо, з профспілковими. Це — спортивні споруди в Алушті та Ялті. Тут місцеві керівники не можуть самотужки їх утримувати і заважають іншим структурам навести лад. А ось про науково-методичне забезпечення годі й говорити. Наш науково-дослідний інститут немає коштів на розробку наукової спортивної програми. Завдяки міністру Віктору Коржу уряд заклав у бюджет наступного року відповідні кошти для цього наукового закладу. А про яку цілеспрямовану підготовку може йти мова, коли Український центр спортивної медицини досі залишається без спеціально обладнаного приміщення. Заважає нормальній підготовці до міжнародних стартів і зволікання Київради про узаконення земельної ділянки під будівництво державного Олімпійського навчально-тренувального центру в Конча-Заспі. І це доручення прем'єр-міністра Віктора Януковича київській міській раді не виконується ще з 2004 року. Це я виокремив лише найгостріші та найактуальніші проблеми, які суттєво впливають на хід підготовки вітчизняних атлетів до чемпіонатів Європи, світу та Олімпійських ігор.

— На Експертній раді затверджено список елітної групи деяких видів спорту. А яким чином готуватиметься решта членів олімпійської збірної, які здобули ліцензії, але не потрапили до привілейованих?
— Сьогодні це просто умовний поділ. Адже фінансова, технічна та медична підтримка спортсменів залежатиме від їхніх результатів, які вони демонструватимуть під час підготовки до Ігор-2008. Тому ми проводитимемо моніторинг виступів атлетів, аналізуватимемо динаміку спортивних результатів, звертатимемо увагу на їхній міжнародний рейтинг. І тому цей список ми постійно переглядатимемо. Це реалії нашого життя. Отже, наше завдання — створити кращі умови для тих спортсменів, які своїми результатами здатні втрутитися в боротьбу за медалі на будь-якому міжнародному турнірі. Повірте, зроблено дуже багато, але попереду ще напруженіша й відповідальніша робота всіх гілок, які задіяні в спортивно-фізкультурному русі для того, щоб створити перш за все належні умови для виховання спортсменів екстра-класу. Ми повинні чітко дотримуватися цих пріоритетів.

Більше уваги дитячому спорту!

— На жаль, вітчизняні представники ігрових видів не часто радують своїх симпатиків на міжнародній арені. Як подолати цю неприємну для нас ситуацію?
— Скажу відверто, це дуже болюча для нас проблема. Адже на ігрові види витрачаються чималі кошти. У державі кілька сот чоловічих та жіночих команд з одинадцяти ігрових видів спорту. Лише у вітчизняних чемпіонатах задіяно майже п'ятсот команд, 320 з яких — команди майстрів. А ще ціла армія тренерів, суддів, обслуговуючого персоналу. Щороку витрачаються десятки мільйонів гривень. А прогресу ніякого, їхня участь в Олімпійських іграх примарна. Хіба що є надія на жіночий гандбол, пляжний волейбол, теніс та бадмінтон. Зрозуміло, що сьогодні ситуацію в ігрових видах вже не виправити. Тому враховуючи вищесказане, необхідно докласти максимум зусиль для створення спортсменам гідних умов в ігрових видах спорту. Ми повинні більше уваги приділяти національним чемпіонатам, їх конкурентоспроможності, підготовці не легіонерів, а вихованців українських шкіл і центрів. Треба шукати шляхи державної підтримки і в цьому важливому питанні і перш за все по зміцненню матеріально-спортивної бази і фінансового забезпечення підготовки надійного резерву.

— Як відомо, певний час тривають суперечки щодо консолідованого заліку. Адже інколи доходить до абсурду, коли один спортсмен приносить залікові бали одразу кільком областям і спортивним товариствам. Мабуть, комусь це вигідно?
— Як на мене, спортсмен повинен виступати за один регіон. Потребує корінних змін і система підбиття підсумків як серед регіональних управлінь так і спортивно-фізкультурних товариств. Очок багато, а медалей мало. Назріла необхідність шукати алгоритм підбиття підсумків по кількості здобутих медалей на чемпіонатах України, Європи, світу та Олімпійських іграх.

Не словом, а ділом

— Фахівці вважають, що окремої уваги потребує вирішення питання додаткового медико-біологічного та фармакологічного забезпечення кандидатів елітної групи на участь в Олімпійських іграх 2008 року. Який стан справ у цьому напрямку?
— Посилена увага Всесвітньої антидопінгової агенції та жорсткий контроль за вживанням допінгових речовин спонукає на адекватну діяльність Національного антидопінгового центру в просвітницькій, науково-пошуковій діяльності та організації допінг-контролю через прийняття відповідної державної програми. Для укомплектування лабораторії антидопінгового контролю цього року вже придбане аналітичне обладнання на суму 24,2 мільйона гривень. Крім того, за рекомендаціями ВАДА для його розміщення має бути суттєво збільшена площа, на якій розташована зазначена лабораторія. Зі свого боку держава робить дуже багато у вирішенні даного питання. Угоду про співробітництво з антидопінговим центром уклали вже десять федерацій з олімпійських видів спорту, дванадцять не олімпійських і два ФСТ («Динамо» та «Україна»). Думаю, що коментарі тут зайві. Треба від слів переходити до конкретних справ. Невід'ємною складовою сучасного розвитку спорту вищих досягнень виступає створення ефективної моделі функціонування системи медичного забезпечення, світова практика застосування якої на 30-40 відсотків сприяє досягненню очікуваних позитивних результатів

— Уже сьогодні деякі спортивні функціонери починають готувати собі підґрунтя різноманітних виправдань, мовляв, Ігри-2008 в Пекіні будуть дуже напруженими й несприятливими для нас. То може тоді взагалі залишитися вдома?
— Звичайно, щоб розраховувати на перемоги в сучасному спорті, сьогодні треба бути кращим за суперників не на дві голови, а вже на три. Крім того, не варто нехтувати географічними та кліматичними факторами Пекіна. Адже наші представники з деяких видів спорту вже випробували свої сили на олімпійських аренах китайської столиці й наголошують на складності адаптації в тих кліматичних зонах, які пов'язані в першу чергу зі стовідсотковою вологістю. За таких умов важливим є рівень психологічної готовності наших спортсменів. Для багатьох країн виступ їхніх представників у фінальних змаганнях Олімпіади вже є престижним. Для нашої країни це замало.
Україна входить до першої двадцятки у світовому спорттоваристві і реально претендує на медалі. Однак ми повинні чітко усвідомити, що Ігри в Пекіні будуть одні з надскладних та напружених за всю історію участі в Олімпіадах. І все це за рахунок великої конкуренції. Про що яскраво засвідчили і ті чемпіонати, на яких спортсмени України виборювали олімпійські ліцензії. Тепер за потрапляння до трійки лідерів у загальнокомандному заліку змагатимуться не три-чотири країни, а шість-сім, а відтак в кожному виді загостриться боротьба. Тому важливий фактор виходить на перший план, крім фізичної та спеціальної підготовки, рівень психологічної готовності наших атлетів. І тут як ніколи ми розраховуємо на активну допомогу наших науковців.

Микола МОТОРНИЙ, «Спортивна газета»