Роман ПИДКИВКА: «Равняюсь на Мануэля Нойера»

Після суботнього поєдинку проти донецького «Шахтаря» емоції ще досі вирують. Героєм того матчу, безперечно, став саме воротар «зелено-білих» Роман Підківка, який не тільки показував якісну гру впродовж всього матчу, а й відбив одинадцятиметровий удар від Даріо Срни. Воротар львівських «Карпат» у традиційній веб-конференції поспілкувався з вболівальниками та відповівідав на їхні запитання.

«У ДИТИНСТВІ НАСЛІДУВАВ ТЛУМАКА»

«У дитинстві я грав у Львові за «Сокіл» у 18-й школі. Спочатку виступав у ролі нападника. Так склалось, що довелось грати з «Карпатами» і в тому матчі я забив два голи. Тому запросили у львівський клуб польовим гравцем, а саме на місце форварда. Пізніше, як найвищому в команді, мені запропонували спробувати себе в якості воротаря. Мені сподобалось і повертатись у поле я вже не захотів. Зараз спостерігаю як бігають хлопці на тренуваннях, мені інколи їх аж шкода, тому ставати знов форвардом точно не хочу (сміється)».

«Моя футбольна кар’єра в «Карпатах» почалась з U-19 . Пам’ятаю, зібрали всю нашу команду, в той час U-21 вже поїхали на збори, а основна команда тільки збиралась їхати. Так вийшло, що в першій команді комусь з воротарів не відкрили візу, до мене зателефонували, сказавши, що саме я їду з «основою» на збори».

«Як і в кожного футболіста, моя мрія – потрапити до основної команди збірної України. Я цього прагну, кожного дня заради цього тяжко працюю, постійно аналізую свою гру і допущені помилки. Думаю, якщо продовжувати працювати над собою в тому ж дусі, то обов’язково все буде добре. Намагаюсь рівнятись на Мануеля Нойєра, в дечому його наслідувати. А в дитинстві подобався Андрій Тлумак (сміється)» – розповів Роман.

«ПРОСТО ГРА, ПРОСТО ПЕНАЛЬТІ»

«На матч з «Шахтарем» виходив на поле з бажанням виграти та привезти очки до Львова, порадувати наших вболівальників. Налаштовувались як і на звичайну гру, тому що в таких матчах, як з «гірниками», не треба особливого настрою, адже він є сам по собі. Ніяких особливих роздумів перед пенальті Срни не було, відчуття як і при будь-якому іншому ударі. Особисто я чекав на Марлоса, що саме він стане бити пенальті. Перед грою стежив за ним, дивився матчі «Шахтаря», адже вони теж грають у Львові. На 90 відсотків був впевнений, що пробивати одинадцятиметровий підійде бразилець».

«Чому «Карпати» не грають всі матчі на такому рівні? Трапляються різні поєдинки, бувають спади та підйоми. Таке відбувається в кожній команді і наша не виключення». Зараз вже починаємо розуміти, що хоче донести до нас тренер. Він багато розповідає про тактику, показує на відео, де і що ми неправильно зробили, тому зараз команда знає, що вимагає від нас Олег Дулуб».

«Після відбитого пенальті Срни впіймав кураж, а далі вже гра сама пішла. Після матчу в роздягальні тренер подякував команді і особисто мені за хорошу гру. Першими, хто привітали за відбитий одинадцятиметровий були, звичайно, хлопці з команди. Пізніше, подзвонив і привітав тато, він зажди як перед, так і після ігор, мені пише та телефонує. Намагаюсь ніколи не оцінювати себе тільки з хорошого боку. Коли пропускаю гол, помиляюся, завжди себе критикую, можна сказати, навіть більше «накручую». В «Карпатах» почуваю себе дуже добре, у нас хороший колектив. Але я, як і кожен інший футболіст, хочу прогресувати та рости».

«Зоря» дуже здорово відкривається, вибігає в контратаки. Цим вона нагадує мені донецький «Шахтар». Як і на кожну гру, на матч із «Зорею» команда вийде аби перемогти, будемо боротись за кожну хвилину, кожен момент. Не можу передбачити як складеться гра, адже бувають матчі, де трохи пощастить, і навпаки» – підсумував Роман Підківка.