ЧИЖОВ: «П’ятнадцять років без відпочинку»

Одними з найвідповідальнішими амплуа на полі є позиція захисника та воротаря. Більшість спеціалістів вважають, що саме на цих позиціях повинні грати досвідчені футболісти. Саме на їхні плечі лягає велика відповідальність під час гри. Гравці з амплуа захисника на полі зосереджені і мають суворий та холодний вигляд. Але насправді вони такі ж самі люди як усі, відкритті для спілкування. Як доказ цього, до вашої уваги хочемо представити захисника полтавської «Ворскли» Олександра Чижова.

- Ви єдиний місцевий гравець у складі ФК «Ворскла». Чи відчуваєте себе повноправним господарем у команді?
- Абсолютно ні. У нас одна команда, одна мета. Всі мають однакові права в незалежності від регіонального статусу.

- Ви дебютант молодіжної збірної. Як сприйняли цю новину?
- Звичайно приємно було чути таку новину. Але не слід забувати, що є великий футбол, тобто національна збірна, до якої я прагну потрапити.

- Атмосфера в молодіжці відрізняється від клубної?
- Якщо порівнювати клуб та збірну, то звичайно відмінність є. В команді ти зустрічаєшся кожен день з тими людьми, яких ти добре знаєш, спілкуєшся з ними. А в збірній як – зіграли і все. Просто на те, щоб з’явилися якісь певні зв’язки, нормально спілкуватися не вистачає часу.

- Вашим першим наставником був Володимир Мунтян. До приходу Анатолія Момота команду тренував Віктор Носов. Порівняйте їх як тренерів.
- Звичайно в кожного тренера своє бачення і тренувань, і гри. Момот працював і при Носові. В них були, так би мовити, в деяких аспектах спільні погляди на футбол, з ними було цікаво. Але порівнювати їх некоректно.

- Чи хотіли б ви вийти у матч в ранзі капітана?
- Щоб стати капітаном, треба бути лідером у команді, бо це дуже важливий обов’язок. Капітан показує приклад гри гравцям і відповідає за кожного. Можливо, в мене не такий великий досвід, поки що. Але у майбутньому можливо я себе зарекомендую і стану капітаном команди.

- В своїй дебютній грі проти ужгородського «Закарпаття» у вас був неприємний момент - під час матчу ви розбили голову. На ваш погляд, чи важливий дебютний виступ у професійній кар’єрі футболіста?
- Гадаю, що так. Коли тобі вісімнадцять і ти виходиш на поле - хвилюєшся за свою дебютну гру. В мене все набагато простіше: в двадцять років мені розбили голову і на цьому мій дебют закінчився.

- Якби була можливість вийти на гру в ранзі арбітра. Ви вийшли б?
- Однозначно ні. Я просто їх не люблю. Є такі судді котрі не завжди об’єктивно ставляться до команд. Однак, звичайно, є й хороші арбітри. Наприклад, Шандор, Годулян.

- Якщо б вам запропонували знятися в якомусь фільмі, який був би жанр?
- Комедія.

- Герої який – позитивний чи негативний?
- Позитивний, я добрий (посміхається).

- Уявіть ситуацію – ви на безлюдному острові, кого б собою узяли з команди?
- Григорія Ярмаша, він у нас головний з видобування їжі (посміхається).

- Якщо є вільний час, як його проводите?
- Я не прихильник гучних заходів, тому люблю відпочивати в затишних, тихих місцях. Наприклад, прогулянки парком.

- Чого не слід робити до матчу?
- У кожного футболіста є щось, що допомагає зосередитися на грі. Я, наприклад, контролюю себе у харчуванні, менше часу витрачаю на навантаження, а більше на відпочинок. Починаю аналізувати суперника, що і як мені потрібно робити під час гри.

- Чи віруюча ви людина?
- Так, кожну неділю я відвідую церкву. Я вірю в Бога і це мені допомагає.

- Вас часто впізнають на вулицях міста?
- Впізнають ті люди, котрі мають відношення до футболу. Цікавляться моєю грою, вказують на помилки, які я припустив, підтримують.

- Є ті люди, які варті звання Людини з великої літери у вашому житті?
- Насамперед це мої батьки, моя родина, котру я дуже ціную. Стосовно моєї роботи – звісно тренер. Якщо є розуміння між футболістом та тренером, то завжди буде повна самовіддача. Ти доводиш, що недарма граєш в основі і тренерські надії не були марними.

- Для відпочинку оберете рідні простори чи чужі?
- Чесно кажучи я не відпочивав вже десь так років п'ятнадцять. Якщо все ж таки відпочиваю, то на Україні.

- Валерій Лобановський казав, що тренер не може подобатися всім гравцям. Ви згодні з ним?
- У кожного є своя думка стосовно футболу, також і про тренера. Так само і у тренера є власна думка про кожного гравця команди. Футбол – це командна гра, якщо у команди буде спільна мета, то успіх гарантований.

- У вас є автомобіль?
- Так, марка «залізного коня» - Toyota.

- Нема бажання зміни автомобілів?
- Ні. Я вважаю, що треба витрачати гроші на більш вигідніші речі. Наприклад ремонт оселі, а міняти авто кожного разу поки що не виходить. Звичайно є бажання змінювати, вдосконалювати, але не зараз.

Олександр Чижов народився: 10 серпня 1986
Місто народження: Полтава
Амплуа: захисник
Дебют за молодіжну збірну: 01.06.2007 Україна - Туреччина (відбір до ЧЄ-2009)
Зріст, вага: 186 см, 78 кг.

Юлія Степаненко

UA-Футбол