Сергей ПОДДУБНЫЙ: «Уверен в том, что рано или поздно команду прорвет»

- По грі можу сказати одне, що не дивлячись на те, що ми до неї готувалися, розбирали гру суперника, і я знав, як вони будуть грати, в першому таймі вона нам не вдалася. Загалом ми мали бути готовими до того, що вони нас будуть піджимати, високо зустрічати. Але в першому таймі в нас гра не виходила, і я знаю чого.

 

В перерві були внесені корективи, трошки помінялися місцями, і, скажемо так, в другому таймі почали з’являтися моменти, і ми вже виглядали досить пристойно. Почали створювати гольові епізоди, але не реалізовували їх. Я все-таки хочу сказати, що це не від майстерності, коли йдуть такі удари, коли м’яч потрапляє в стійку, або воротар його ловить. Це все-таки більше психологія, пов’язана з тим, що ми почали з «невезіння», це не зовсім вірно буде, десь більш правильніше сказати, невпевненість. І якщо в грі з «ЛТК» наша команда за рахунок того, що в них майстерність нижче, чим в нас, забила в тому матчі сім голів, то ця команда так грати не давала. Хлопцям з Харкова майстерності вистачає, адже в «Локомотиві» доволі досвідчені гравці. І якщо говорити про перше коло, то найважче було грати якраз з «Локомотивом». Вони грають досить організовано і дисципліновано. Тому з ними грати дуже важко. Єдине мене радує, як тренера, що нам все ж вдавалося розкривати їхню оборону і нав’язувати гру.

 

Так, наш гравець помилився. Маю на увазі нашого голкіпера, але ніхто на нього не буде вішати цей гол, адже кожний може помилитися. Так само я, як гравець, граю і помиляюся…

 

Якщо ми сьогодні програли, то виходить ми ще не заслужили на перемогу з такою командою, навіть, на нічию ще не заслужили. Але ми працюємо далі, і я думаю, що вболівальникам не варто дорікати команді. Більше можливо треба тренеру, адже помітно, що колектив працює, і вони справді непогано грають. У мене, як тренера, таких великих претензій по грі немає. Так, були індивідуальні помилки, але ми намагаємося їх уникати. І я все-таки вірю, і переконаний в тому, що рано чи пізно команду прорве!!!

 

Звичайно, що я б хотів, щоб ми знаходилися ближче до п’ятого місця, але в нас головне завдання потрапити до плей-офф, а далі посісти четверте місце. Я бачу, що команда вже вимальовується, але потрібно зачекати, іншого виходу не має і не буде…

 

Те, що наш голкіпер інколи розпочинає атаки, такий задум в нас є, але поки що в нього не виходить. Окрім того, зараз він відчуває, що не має за «спиною» конкуренції. Юра Свинарчук в нас теж голкіпер непоганий, просто він молодий і малодосвідчений, ще й дуже травматичний. Можна було б і його попробувати кинути в бій, але в нього постійно то спина, то гомілка… Він приходить на тренування – і раз, два і знову випадає…

 

Микола Дурбан, правда, теж ходить зараз на процедури, у нього проблеми з колінами, але виходить і стоїть у воротах непогано. А стосовно цього компоненту (підключення до атаки), то поки що в нього є такий мінус, а нам цього як раз і не вистачає. І в нього теж десь з’явилася невпевненість. Адже бачите, що ми ніяк не можемо виграти.

 

Звісно, мені хочеться, щоб був ідеальний воротар, щоб він не пропускав, чи менше пропускав, адже інколи нам залітають такі голи… Для прикладу можна взяти гру з «Титан-Зорею»: два стандарти і два голи на «протиках» залітають в наші ворота. А ми знову ті стійки пообсмоктували…

 

Я вам скажу відверто, що ми вже навіть батюшку запрошували… Але справа не в тому. Це просто хлопцям потрібно переступити через це, щоб стати мужиками і переламати свою психологію. Вони ростуть і грають, і я в них вірю, але прикро, що команда шикарна, правда, є куди рости, але вони вже навчились щось, можуть і вміють, але якоїсь дещиці все ж нам не вистачає. Будемо шукати, поки є час…

 

Я собі поставив завдання потрапити в плей-офф і посісти четверте місце. І якщо я це завдання не виконаю, то зберу речі і поїду з Рівного. Мене, навіть, тут вже не буде.

 

Юрій РАЧКОВСЬКИЙ, спеціально для Sport.ua