Олег ДУЛУБ: «Принять Карпаты посреди сезона – вызов для меня»

Львівські «Карпати» отримали нового наставника – білоруського фахівця Олега Дулуба. У своєму першому коментарі він розповів про головні фактори, які посприяли його переїзду до Львова, про роботу з молоддю, знання іноземних мов і поділився планами на майбутнє.

– Олеже Анатолійовичу, значну частини кар’єри футболіста ви провели за кордоном. Однак до сьогоднішнього моменту ви тренували лише у Білорусі. «Карпати» – новий виклик для вас?
– Справді, для мене це новий виклик. Одна справа, коли ти футболіст, інша – коли перебуваєш у статусі тренера. У мене є життєвий принцип – потрібно розширювати зону свого комфорту. Коли цей виклик надійшов, я із задоволенням його розглянув. Вийшло не все одразу, адже у мене були певні зобов’язання перед попередніми роботодавцями. Запрошення «Карпат» я прийняв з великим задоволенням.

– У 1989-му році, коли ви грали за КІМ з Вітебська, у вас був шанс зіграти проти «зелено-білих», однак у тому матчі ви залишилися на лаві для запасних...
– Так, я на поле тоді не вийшов. Ви знаєте, з тих часів у мене залишилися лише найкращі спогади. Атмосфера, яка супроводжувала той матч... Я просто побачив, що Львів – футбольне місто. Це був один з ключових факторів при моєму нинішньому виборі. В цьому регіоні люблять футбол, тут його цінують. Мені відомо, що «Карпати» – це клуб з традиціями. При прийнятті рішення я також це враховував.

– Свого часу ви грали в одній команді з Олегом Кононовим, який кілька років тому виводив «Карпати» в груповий етап Ліги Європи. Чи спілкувалися з ним перед тим, як прийняти рішення очолити львівську команду?
– Ні, хоча я насправді намагався з ним поговорити, зателефонував йому, але слухавки він не підняв. Кононов не є моїм близьким другом, але ми дуже добре знайомі, вітаємося при зустрічі. Знаковим моментом було те, що білоруський фахівець написав свою яскраву сторінку в історії клубу. Для мене це теж важливий фактор.

– Ви поспілкувалися з Почесним президентом Петром Димінським, зустрілися з командою. Якими є ваші цілі на посту головного тренера «Карпат»?
– Я розумію, в якій ситуації зараз знаходиться команда. Головне – змінити менталітет в колективі. Треба змінити ставлення гравців до футболу, змінити спосіб мислення на футбольному полі. Паралельно потрібно давати результат.

 – Ви прийняли команду по ходу чемпіонату. На даний момент «Карпати» знаходяться на дні турнірної таблиці. 
– Я розумію, що це дуже відповідальна ситуація. Я розумію, що це тяжкий проміжок часу, коли ти не маєш можливості формувати команду, адже сезон вже триває. Це те саме, що літак вже злетів, а ти намагаєшся на ходу щось змінити. Певною мірою це виклик для мене. У попередньому клубі я перебував у схожій ситуації – приступив до роботи після п’ятого туру. В такому випадку не можна робити різких рухів, не можна ламати те, що вже зроблено. Все потрібно робити поступово.

 – У «Крумкачах » ви працювали п ереважно з молодими гравцями. «Карпати» також роблять ставку на власних вихованців. Ви продовжуватимете цей курс?
– Мені подобається працювати з молоддю. Набагато важче переучувати, ніж закладати фундамент. Коли в людини немає великого багажу знань, легше донести до неї певні речі. Якщо молодь хоче чогось досягти, то вона швидко зростає.

– Ви перфектно володієте англійською. В «Карпатах» є нігерієць та аргентинець. Як у вас з іспанською?
– Якщо я читаю іспанською, то розумію, про що йдеться. Не знаю, як це відбувається. Навіть сьогодні ми зібралися з командою і Ґуставо сказав мені: «A little bit speak English». Я відповів: «Тоді на футбольному полі без перекладача». Я володію білоруською мовою, прекрасно розумію українську. Вашої мови не чув давно, тому, коли їхав сюди, то боявся, що не все зрозумію. Однак, коли прибув до Львова, то все зрозумів. Нічого поки сказати не можу, але все розумію. В дитинстві часто їздив на товариські матчі зі своєю командою у Житомирську область в місто Овруч. Я ж народився за кілометрів п’ятдесят від українського кордону.

– У Білорусі вас вважають відкритим тренером. Любите спілкуватися з пресою?
– Я розумію, що журналісти роблять свою роботу. Це при умові, що преса не переходить певну межу. В такому випадку я стаю закритим для такого представника ЗМІ. Ми граємо для людей, вони читають новини. Футбол без глядача жити не може. Вболівальники мають розуміти, за що вони платять гроші, коли приходять на стадіон.

– Що ви хотіли б сказати львівським вболівальникам?
– Я бачив, як фанати «Карпат» вболівають. Від імені всієї команди можу запевнити, що ми робитимемо все, щоб не ображати вас. Але і ви зі своєї сторони підтримайте нас. Особливо в той час, коли нам необхідна ваша підтримка.