«До Китаю може поїхати 10 дзюдоїстів»

– Шлях до ліцензій на Олімпійські ігри в Пекін пролягає через дві системи відбору. Перша – чемпіонат світу, який відбувся у вересні цього року в Ріо-де-Жанейро. Там розігрувалися прямі ліцензії: потрібно було у своїй ваговій категорії ввійти в п’ятірку кращих. Варто зауважити, що в дзюдо спортсмен завойовує не поіменну ліцензію, а для країни в цілому. Тобто здобути перепустку може хтось один, а поїхати на Олімпіаду – інший. На тому ЧС ми планували отримати 2-3 ліцензії. Але, на жаль, не вдалося

– Що, на вашу думку, цьому перешкодило?
– Пояснити програш наших спортсменів високого рівня, які лідирували по очках, а під кінець гри робили неприпустимі помилки (виходили за татамі), можу лише одним – прорахунками в тактичній підготовці. Тому що функціонально українські дзюдоїсти були готові на найвищому рівні. Переліт прорахували також правильно: спортсмени прибували групами й боролися на третій день, коли проблем з акліматизацією не було. Тактичні помилки –це провина як самих спортсменів, так і наслідок недоробок старших та особистих тренерів. Днями має засідати тренерська рада, яка розглядатиме це питання.
Щодо другої системи відбору на Олімпіаду, то вона триває впродовж року: почалася з квітневого чемпіонату Європи-2007, потім ідуть 11 Кубків світу, а завершується відбір чемпіонатом Європи-2008. Спортсмени можуть брати участь у всіх цих змаганнях і завойовувати ліцензії на ОІ. Для того, щоб продовжити боротьбу за ліцензії, чоловікам треба ввійти в дев’ятку найсильніших, жінкам – у п’ятірку. В підсумку зараховується з цих двох ЧЄ та 11 Кубків світу лише чотири найкращих результати. Цього року пройшли, крім весняного ЧЄ, ще шість Кубків світу.

– Яка нині ситуація в наших дзюдоїстів?
– Із семи вагових категорій у чоловіків практично має ліцензію в 60 кг Максим Коротун (Донецьк), який у рейтингу займає друге місце. До дев’ятки входить також ще один український спортсмен – Георгій Зантарая (Київ). І це добре, що є підстраховка. А хто з них поїде в Пекін, буде вирішено згодом.

У вазі 66 кг Сергій Дребот (Львів) займає 11-у позицію. Тому тут ще треба поборотися. Зауважу також, що Сергій зовсім молодий дзюдоїст – вчорашній юніор, але на вересневому Кубку світу в Баку добре себе показав (друге місце). Маємо надію, що Дребот зможе ввірватися і втриматися в заповітній дев’ятці.

У вазі 73 кг теж фактично маємо ліцензію. Геннадій Білодід (Київ), дворазовий чемпіон Європи та призер чемпіонату світу, займає першу позицію в рейтингу і має достатню кількість балів, щоб втриматися в трійці лідерів.

Вага 81 кг: срібний призер ОІ в Афінах Роман Гонтюк (Надвірна, Івано-Франківська обл.) посідає нині четверту позицію і теж має хороші шанси для завоювання ліцензії.

90 кг: триразовий чемпіон Європи Валентин Греков (Дніпропетровськ) займає теж четверту позицію в рейтингу.

До 100 кг: срібний призер ЧС Віталій Бубон (Київ) має дев’яте місце і для того, щоб отримати перепустку на Олімпіаду, мусить збільшувати суму балів. Це хитка ситуація, і спортсмени, які пеербувають на нижчих сходинках, можуть обійти Віталія.

Понад 100 кг: призер чемпіонату світу Євгеній Сотніков (Запоріжжя) займає восьму позицію. Шанси на ліцензію є, але для цього потрібно набирати бали.

Як бачимо, у чоловічій команді в ідеалі всі сім спортсменів можуть отримати ліцензії.

Жінкам потрібно потрапити в рейтингу до п’ятірки. Одну ліцензію в категорії 70 кг, як уже зазначалося , ми маємо. Нині її володарка – Марина Прищепа – готується до Олімпіади.

У вазі 48 кг намагаються потрапити до п’ятірки відразу дві наших дзюдоїстки – Людмила Луснікова (Запоріжжя), яка займає шосту позицію, та чемпіонка Європи серед юніорок Ольга Суха (Рівне) – сьоме місце.

У категорії 52 кг нині, на жаль, у нас немає спортсменок європейського рівня, які могли б завоювати ліцензії. Але на майбутнє в цій вазі маємо перспективних молодих дзюдоїсток.

57 кг: претендують потрапити до п’ятірки двоє – чемпіонки Європи серед юніорок Ольга Старубінська (Київ) – 5 позиція та Анна Нікітіна (Маріуполь) – 8 позиція. Обидві мають шанси завоювати ліцензію.

63 кг: Світлана Чепуріна (Дніпропетровськ) має восьме місце, тож їй буде нелегко змагатися.

70 кг: ліцензію на ОІ здобула Марина Прищепа.

78 кг: Марина Прищепа після ЧЄ-2007, де завоювала «бронзу», щоби «не ганяти» вагу, виграла Кубок світу в Данії і набрала бали у категорії 78 кг. Нині вона займає шосту позицію в рейтингу. Тобто, як бачимо, одна спортсменка може завоювати і дві ліцензії. Але нині розглядається питання, чи буде вона й надалі змагатися в категорії 78 кг або сконцентрується на теперішній своїй вазі 70 кг, де вже має ліцензію. Адже, щоб потрапити в п’ятірку у категорії 78 кг, їй треба показати пару-трійку високих результатів. Це відбирає багато сил, які варто було б їй поберегти для Олімпіади.

У цій же вазі 78 кг в нас є досвідчена Анастасія Матросова (Київ), яка в Афінах була п’ятою. Але навесні цього року вона зазнала травми, відтак перенесла операцію, після якої ще повністю не відновилася. Тому в цій категорії все залежатиме від цих двох спортсменок.

+78 кг: чемпіонка Європи Марина Прокоф’єва (Дніпропетровськ), яка в Афінах була п’ятою, нині в рейтингу четверта. І в неї є хороші шанси, якщо трохи зміцнити.

– Спочатку ми планували завоювати 5-6 ліцензій, – продовжує Володимир Іванович, – але нині ситуація складається таким чином, що можемо мати до 10 ліцензій і показати в Пекіні якомога кращий результат. Виступатимемо відразу другого дня після відкриття Олімпіади – 9 серпня. Зважаючи на просто шалену конкуренцію, плануємо завоювати, як мінімум, одну медаль будь-якого ґатунку. Нині у наших дзюдоїстів дуже багато достойних суперників. Так, ЧС, який пройшов у середині вересня в Ріо-де-Жанейро, зібрав 750 учасників із 138 країн. У деяких вагових категоріях виступали по 70 дзюдоїстів. Такого напливу ще не було.

– Крім великої конкуренції, які ще проблемами доводиться вирішувати національній збірній з дзюдо?
– Щороку фінансування збільшується, тому особливих труднощів із коштами не маємо. Допомагають у підготовці команди, виділяючи гроші на медикаменти та спортивну форму, і Мінсім’ямолодьспорт, і Федерація дзюдо України. Єдине, чого хотілося б, – щоб керівництво переглянуло розміри преміальних та заробітної плати штатної команди. Адже професійний вік спортсмена короткий і після 30 років він фактично вже нікому не потрібен.
Стикаємося також із серйозними організаційними проблемами в проведенні Всеукраїнських та міжнародних змагань – через новий тендерний закон. Неодноразово виникали проблеми і в стосунках з посольствами при виїзді команди за кордон. Приміром, цього року на Кубок світу, який відбувався у лютому в Австрії, команда не змогла виїхати, бо посольство не дало нам візи, мотивуючи це тим, що не встигли підготувати документи.

– А які справи з командним резервом? Чи буде достойна зміна теперішнім лідерам?
– Політика збірної прямує правильним шляхом, що підтверджують результати юнаків і дівчат. Можу з упевненістю сказати, що резерв у нас хороший. Так, наша юнацька команда цього року на чемпіонаті Європи завоювала 10 медалей із 16 можливих. А це найближчий резерв у дорослу команду.

Валентина Юрчишина, «Спортивна Газета»

Украинское дзюдо