КАМІНСЬКИЙ: «За такої конкуренції одна медаль — успіх»

Головний тренер збірної України з кульової стрільби Олександр КАМІНСЬКИЙ прокоментував виступи українських спортсменів на Олімпійських іграх 2016 року у Ріо-де-Жанейро.

 

— Розкажіть, будь ласка, перипетії цієї боротьби. Чого забракло?

— У нас була боротьба протягом усіх двох з половиною годин. Наші хлопці мали дуже хороші шанси, і один, і другий. Зупинилися, можна сказати, за крок. Якби Олег Царьков закінчив останній постріл в «десятку» — він був би сьомим. А він потрапив у «дев'ятку» — і залишився десятим. У Сергія Куліша не склалася перша серія з положення стоячи. Так погано він не потрапляв протягом своєї кар'єри. Він потрапив у 91 очко. Якби потрапив навіть у свої мінімальні 95 — він був би шостим або сьомим і був би у фіналі.

 

— Як взагалі оцінюєте виступ нашої команди на цих Олімпійський іграх?

— У нашої стрілецької команди стояла задача тримати одну будь-яку олімпійську медаль. Ви знаєте, яка велика конкуренція. Наприклад, у Китаї десять мільйонів займаються кульовою стрільбою, притому організовано. І це не якісь аматори, це професійно з дитячо-юнацької школи займаються. І там таке спорядження, зброя. Як Китай приїжджає у Європу робити закупки — якщо зброя, то це тисяча і більше; якщо набої, то це мільйон і більше. За такої конкуренції завоювати олімпійську нагороду, я вважаю, успіх. Можна продовжувати займатися, розвиватися і не відставати від ведучих країн. Хочу відмітити на Олімпіаді збірну Німеччини, вони завоювали три золоті медалі, одну срібну і ще зараз у фіналі два стрільці виступають, також можуть завоювати. На попередній Олімпіаді жодної медалі не було. І у росіян так само: на попередній Олімпіаді жодної нагороди не було, а зараз вони мають три, і ще мають нагоду завоювати на останній вправі. Тобто вони не опустили руки після Лондону, а продовжили займатися і посилились. 10 нагород, є сенс займатися і розвивати наш вид спорту.

 

— Чого не вистачило Царькову? Це суто психологічний момент чи підготовчий? Ви б його похвалили за цей виступ?

— Я б його похвалив. Це перша Олімпіада. Він займався юніором, потім кидав стрільбу, йшов, як кажуть, у народне господарство. Там нічого не вийшло — повернувся. Як кажуть, вскочив на останній потяг на останню підніжку. Став чемпіоном Європи, завоював ліцензію — і поїхав на Олімпійські ігри. Трохи не вистачило йому фінальних серій. Він стріляв у фіналі в пневматиці, посів восьме місце. Тут десяте. Хто може сказати, що він погано виступив, вперше приїхавши на Олімпіаду?

 

— Якщо говорити про нього і Куліша, які є молодими хлопцями, то в принципі, дивлячись у майбутнє, ми принаймні можемо сказати, що у нас є перспективна молодь, яка може розвиватися, звичайно, за певної уваги до цього виду спорту...

— Так. Є ще Паша Коростильов, який ще останнього слова не сказав. Вчора йому так само не пощастило з останнім пострілом. Потрапив би у «десять» — він би теж був у фіналі. А Паша така людина, яка може у фіналі стріляти, у нього міцні нерви. Думаю, він там би медаль завоював. Але це вже минуле. А сьогодні ми руки не опускаємо, молода команда. У Олени Костевич, мабуть, такий цикл, що їй судилося брати участь у Олімпіаді через раз: вона була в Афінах, потім Пекін пропустила, у Лондоні була, зараз пропуск, і, думаю, до Токіо вона зробить належні висновки. Кажучи зсередини, я сподіваюся на більші медалі. Але, бачачи цю конкуренцію, я розумію, що і одна медаль — це успіх. Ви ж бачите загальну кількість медалей у збірної України, тож наш внесок не останній.

 

Олександр ГЛИВИНСЬКИЙ, спеціально для Sport.ua