Ворскла: большая горная прогулка

Замість традиційного тренування з м’ячами вранці тренери запропонували футболістам «Ворскли» пробіжку та сходження на схил Доначка Гора. Маршрут з ускладненнями, продуманими тренером із фізичної підготовки Володимиром Деуль, передбачав піднімання вгору на 400 метрів. Звивистий гірський ландшафт, що не завжди має пробиті доріжки, тільки на перший погляд видавався «нічого робити», а по факту довелося справді попітніти. Чим вище забиралися хлопці, тим все масштабнішою та барвистою відкривалася перспектива на сусідні гори та зелені долини з крихітними будиночками, які, подібно до молодих грибочків, проклюнулися з-під землі. Що вище, тим дедалі менше ставало розмов у колоні, спітнілі обличчя спортсменів видавали серйозність навантаження. Коли схил ставав більш-менш рівнинним, дехто дозволяв собі відпустити кілька жартів на не футбольні теми. Сміялися лише ті, хто правильно розрахував сили. Серед футболістів «Ворскли» іще один потенційний новачок. Ім’я півзахисника, який раніше виступав за кордоном, із зрозумілих причин, тренери поки не розголошують, але обов’язково відкриють карти, як тільки стане зрозуміло, чи підходить він під модель гри полтавської команди.

На фініші запланованої дистанції, здається, вже трішки важче дихається. Тому п’ять хвилин перепочинку й зарядка, після якої, вже куди простіше, всі спускаються вниз протоптаними стежками. Тим часом у готелі шеф-кухар зварив в міру гострий, але такий смачний суп, який залюбки скуштували всі, хто його по праву заслужив.