ДЯЧУК-СТАВИЦКИЙ: «Лужному под силу вывести Карпаты в ЛЕ»

Гендиректор «Карпат» розповів, чому команда пролетіла повз Лігу Європи, що саме він змінив в клубі і натякнув, хто його підставляє.

– Взимку ви ставили ціль потрапити в Лігу Європи, але не виконали її. Чому?
– Така ціль була поставлена мною ще 24 вересня на зустрічі команди з вболівальниками. Я вважаю, що політика попереднього керівництва клуба була неправильною – протягом двох-трьох років перед командою взагалі ніякого завдання не ставилося. Тому команда так і грала – боролася за виживання. Такою ж була помилка і тренерського штабу – Йовічевіча і Беня. Вони не ставили завдань. На тій самій зустрічі з вболівальниками я сказав, що завдання команди – попасти в Лігу Європи, а Йовічевіч сказав, що треба посісти 7-8 місце, готувати молодь і робити команду. Я вважаю, це неправильно. Футболістам і вболівальникам хочеться вигравати, отримувати премії, посідати високі місця, виходити на Європу.

– Призначення Безубяка було помилкою?
– Виходить, ті тренери, які посіли восьме місце на кінець минулого року, працювали добре, а тепер Безубяк в усьому винен? Він взяв команду з усіма проблемами і не зміг за ці чотири місяці навести порядок. Плюс, навесні був дуже важкий календар: «Динамо», «Шахтар», «Дніпро», «Зоря», «Дніпро», «Ворскла», «Олександрія».

Тут і ще один момент. Чи можемо ми претендувати на Лігу Європи, якщо з 36 можливих очок в матчах з командами першої шістки ми набрали два? Не було раніше такого, щоб ми не перемагали когось з лідерів. Але попередні тренери свою роботу оцінили нормально. Ми програємо 1:4 «Олександрії», а тренерський штаб каже: «У нас все нормально, ми на правильній дорозі». Програли «Шахтарю» 0:3, а він каже: «Команда прекрасно грала».

– Назвіть головні помилки у вашій роботі на посаді головного директора.
– Чому ви одразу питаєте про помилки? Чому не питаєте про здобутки?

Коли я тільки прийшов, я одразу почав піднімати питання переїзду на «Арену Львів». Не може кращий клуб Галичини грати на «Україні», якщо є такий прекрасний стадіон, де грає збірна України, де грають Лігу Європи. Я це питання підняв – і ми туди переїхали.

Друге – у «Карпат» не було трансферів. Я вже знав, що мене призначать генеральним директором, тож першим ділом вирушив до Києва, вирішувати питання трансферів. Мені принесли наказ про моє призначення просто на вокзал. Я цього довго добивався, і трансфери нам дозволили. Коли я приїхав в клуб і сказав, що ми нарешті можемо когось заявити, мені Йовічевіч відповів, що йому поки ніхто новий не потрібен. В нас тоді був час і можливість взяти когось, але ми нікого не заявили.

Третє питання, яке вирішив генеральний директор Дячук-Ставицький – з того часу, як я прийшов, команда має стабільне фінансування. Футболісти отримують зарплати без жодних затримок – ну, на 10-20 днів можемо спізнитись. При попередньому керівництві були затримки.

Ми заплатили наші борги. Не всі, але заплатили – Богатінову, Ощипку, Федецькому. Раніше ці борги чомусь не оплачувалися. Мені вдалося достукатися до Петра Петровича – якщо ми ставимо за завдання Лігу Європи, то треба розраховуватися, бо інакше нас ніхто туди не пустить.

– Поясніть призначення Лужного. Ніхто не розуміє, чим він насправді займався.
– Головним тренером був призначений Олег Лужний. Але Лужний домовився з Петром Димінським, що він не хоче приймати команду до кінця сезону, а хоче подивитися, проаналізувати роботу, склад, ознайомитися з усіма справами. Головного тренера як такого не було. Тобто він був, але не працював головним тренером.

– Вже є якась ясність щодо тренера «Карпат» на наступний сезон?
– В «Карпат» є головний тренер – Олег Лужний. Чи можу я говорити про інших тренерів, коли в нас є живий головний тренер? В Лужного є домовленість, що до 31 травня він дивиться команду, а тоді або звільниться, або підпише новий контракт як тренер, який буде працювати з командою.

– «Карпати» вже зіграли всі матчі в цьому сезоні – Лужному більше нічого дивитися.
– Після останнього матчу сезону, проти «Шахтаря», Лужний жодного разу в клубі не з’являвся. Я з ним говорив по телефону – він каже «я зайду», «я подумаю», «я пораджуся»…

– Яка вірогідність, що він залишиться?
– Я вважаю, що він повинен залишитися в «Карпатах». Це мій вихованець, людина, яка народилася у Львові, тут його батьки, він проінформований, вірить в Бога, має західний менталітет. Він міг би тут розвиватися. Як, наприклад, Кононов, який прийшов, взяв бика за роги – не купував футболістів, а просто сказав: «Я буду робити команду». І за три роки ми грали в Лізі Європи, посідали п’яте місце. Я думаю, Лужному це під силу. Як уродженець Львова, як вихованець «Карпат», він повинен прийти і виводити команду в Лігу Європи.

– Футболістів, які з’явилися в «Карпатах» взимку, порадили ви чи Лужний?
– Я почав займатися трансферами клубу. Я не вирішував, хто буде в команді, а тільки пропонував тренерам.

– Тренерам – Безубяку і його штабу?
– Так, йому. Але і Лужному теж, він був на зборах і дивився футболістів. Я сказав: ось Бланко, ось Кадимян. Тоді й Непляк приїхав, ще з київського «Динамо» був футболіст, дивилися нападника з Хорватії. А Окечукву приїхав у Львів без візи. Ми його відправили в Нігерію, аби він зробив візу в Туреччину і приїхав до нас на збір. Пройшов місяць, він не зміг зробити турецьку візу, але зробив українську. Габріель не пройшов жодного дня зборів.

А щодо помилок – я порадився з Кононовим, і взяв Непляха, який грав у нього в «Севастополі», а нам він не підійшов. Можливо, це було помилкою. Також, мабуть, не треба було брати Кожанова.

– Окечукву зник з основи. Він залишається в команді?
– Так. За нього ні копійки не заплатили. Нічого не платили взагалі за жодного футболіста: Бланко – вільний агент, з Кадимяном була ситуація інша, бо він був на контракті в «Олімпіка», але ми домовилися з агентами й нічого не платили. Злі язики хай собі говорять. Всі футболісти, що прийшли, для нас були безкоштовні, ми не платили навіть агентських – заявляю офіційно.

Далі – про мої «помилки»... Я ще одну річ зробив не по основній команді – ввів в «Карпатах» дівочий футбол. Я створив групи дівчат, взяв тренерів, і за рік команда U-16 посіла з 19 команд п’яте місце у чемпіонаті України першої ліги, U-15 посіла друге місце, і тепер їде на чемпіонат України серед команд вищої ліги. І вже трьох футболісток нашої команди запросили на перегляд в збірну.

Звісно, я вважаю, що це не помилка моя, а досягнення. Ви знаєте, що в Німеччині, Франції, в Скандинавських країнах майже всі клуби мають жіночі команди. УЄФА і ФІФА ставлять зараз питання про те, аби всі клуби розвивали дівочий футбол. Ні один клуб нашої прем’єр-ліги, крім нас, не має дівочих команд.

– Коли «Карпат» вляпались в скандал з расистськими образами Окечукву, ви казали, що це провокація. У вас є якісь підстави так казати?
– То повна провокація. Комусь то вигідно. Я знаю, кому, але не можу сказати. Я нікого за руку не ловив, тому просто так говорити не можу. Мене вбиває ця ситуація. В нас є Самсон Годвін, нігерієць, який десять років грав, а тепер працює в «Карпатах» дитячим тренером. Його всі дуже люблять – вболівальники, батьки, діти.

Через такі провокації наш клуб карають грішми – якщо я не помиляюсь, за два матчі нас покарали по 150 тисяч гривень. Якийсь журналіст зняв на телефон, що п’ять чоловік кричало – а могли ті п’ять чоловік десь в кутку стояти і то кричати. Цей запис розійшовся по всьому інтернету. А може, цей запис хтось спеціально зробив? Звичайно, це кимось спланована справа. Я вважаю, що патріоти Львова і клубу не мають права таке кричати. Якщо Окечукву буде забивати в кожній грі голи, то кричати такого не будуть. А ще кричали тому, що команда грала погано. Якби грала добре, забивала, то таких би провокацій не було.

– Все ж, не зовсім зрозуміло – кому це потрібно? Це проти вас провокація чи проти клубу? Може, це вболівальники з інших міст приїхали, щоб дискредитувати «Карпати»?
– Це провокація проти команди. Тому що Окечукву – нормальний футболіст і людина нормальна. Це ж некоректно і взагалі негарно. Бланко, Окечукву, Кадимян в команді лише два-три місяці. «Шахтар» купує легіонерів по 20-30 мільйонів, і вони по півроку не грають – спершу проходять акліматизацію і так далі. А ми хочемо, щоб наші новачки одразу почали грати. Так можуть вважати люди, які не розуміються на футболі.

– Ультрас «Карпат» ледь не на кожному матчі вигукують нецензурщину у ваш бік. Це теж провокація?
– Комусь це вигідно. Мені 70 років скоро, я занадто багато зробив для українського і львівського футболу. Тому скажу так – собаки гавкають, а караван йде. Команда має стабільні зарплати та преміальні, а в кінці сезону навіть летіла в Полтаву на чартерному рейсі. Команда має найсильніший потенціал в дитячо-юнацькому футболі – більше 600 дітей у нас займаються. Хотів би, щоб нашу роботу оцінювали зі всіх сторін. Так, результат першої команди поганий, ми не маємо права займати восьме місце. Але в клубі ведеться серйозна робота мінімізованою кількістю працівників. Ми маємо, напевно, найбільше спонсорів серед всіх українських команд.

Не розумію, чому вболівальники так не кричали нічого після того, як Кононов пішов. Пішов Йовічевіч – вони вивішують прапори, кричать «верніть Йовічевіча». Чого Йовічевіч добився? Кононов вивів команду в ЛЄ, зробив серйозний клуб, але ніхто ні слова не говорив. Подякував клубу і пішов. А Йовічевіча вже нема півроку, а його плакати висять. Чому так?

– Ультрас, точніше Тарас Павлів, звинувачували вас у причетності до договірних матчів.
– Як може Павлів таку ахінею нести? Десять років тому я був тренером «Карпат», і нібито йому колись десь казав, що купував ігри. Де таке було, коли? Спочатку він сказав, що я займався купівлею ігор, а потім сказав, що я продавав ігри. Такого не було і близько. Це зараз є ситуації з цими… букмекерськими конторами. Всі знають, всі бачать, що багато команд грають на букмекерських конторах. Але ніхто нічого не доказав. Потрібно доводити те, що ляпаєш язиком. Я, коли працював два роки в команді і виводив її в вищу лігу, майже всі матчі вигравав. І мені кажуть, що я продавав ігри, йолкі-палкі. Що я, ідіот зовсім?

– Ігор Дедишин теж казав про вас чимало недоброго. Як вам працювалося з ним?
– Після того, як я став генеральним директором, у мене в підпорядкування працюють тільки двоє людей – комерційний і технічний директори. Коли працював Дедишин, в його команді було десять людей. В нього були віце-президент, спортивний директор... В мене таких посад нема. Керівник селекційної групи й скаутингу – Беньо і ще 5 селекціонерів. Зараз нема жодного. Був заступник гендиректора по господарській роботі – тепер його теж нема. Був трансферний директор – Йовічевіч майже три роки ним працював. Тепер цих всіх посад в клубі нема, я практично один тут працюю. В «Карпатах» займається футболом Дячук-Ставицький. І, звісно, Петро Димінський – він призначає головного тренера та затверджує трансфери.

Головною помилкою керівництва команди було те, що вони неправильно зрозуміли завдання будувати команду з власних вихованців. Вони почали пачками ставити молодих футболістів в основний склад. Візьмемо «Шахтар» – ми на нього рівняємося. Малишева цього сезону почали випускати, йому 24, і Коваленка, якому 20. А в нас ввели одразу 17-літнього Шведа, 17-річного Гуцуляка, молодих Кравця і Кльоца. 18-річний Кльоц провів 18 матчів в основному складі! Всі вони дуже перспективні, але не можна пачками вводити молодих в основний склад. Це і є причиною того, що ми не потрапили в Лігу Європи. Назвіть хоч одну солідну європейську команду, де в основі грає по п’ять 17-18-літніх футболістів. Нема таких команд.

– Невже це так погано?
– Я говорив зі старшими футболістами, яким за 30. Вони кажуть: «Нам в очі не говорять, але ми розуміємо, що роблять ставку на молодь, а ми повинні поступово звільняти місця». Через це мотивація таких футболістів, як Худоб’як, Кожанов, Ксьонз, Гітченко, була серйозно пригнічена. Тому «Карпати» так і грали, хоча за потенціалом ми маємо бути в Лізі Європи.

От тепер ви можете зрозуміти – були помилки в мене за ці декілька місяців чи в попереднього керівництва, де працювало 10 керівників.

– Які у вас з Дедишиним залишилися стосунки?
– Взагалі, я не маю нічого проти Дедишина. Він нормальний чоловік, ми з ним нормально спілкувалися. Правда, після того, як я став генеральним директором, в клубі його більше ні разу не було. Можливо, зі злості через те, що пішов з посади, він на мене й написав якусь там статтю. Але більше нічого не пише, і я до нього ніяких претензій не маю.

– Кажуть, що у вас минулого року були серйозні проблеми зі здоров’ям. Що сталося, якщо не секрет?
– Мені зробили дуже серйозну операцію, я схуд на 22 кілограми. Але, незважаючи на все, я вірний своєму клубу, в якому я працюю з 1975 року з перервами. Я повинен був би заради своїх внуків і дітей звільнитися і піти лікуватися. А я, незважаючи на такі викрики вболівальників, незважаючи на провокаційні випади в мою адресу, працюю і роблю все для того, аби футбольний клуб працював краще.

Здоров’я є здоров’я, мені в січні буде 70. Можливо, я скоро закінчу свою роботу. В таких умовах працювати важко.