КОПОЛОВЕЦ: «В Германии говорили о скандале с Селезневым»

Михайлу Кополовцю - 32 роки. Найбільший шматок кар'єри він провів у «Говерлі» (колишнє «Закарпаття») та «Карпатах». Лише в останні роки мандрує. Спочатку білоруська «Бєлшина», а от тепер і німецький «Айнхайт». 

Він розповів нам багато цікавих речей про продажних суддів в Україні, ціни на машини і кухню в Німеччині, Путіна і Селезньова, а також рівень українського футболу. 

- Як справи в чемпіонаті? Після того як минулого сезону «Айнхайт» ледь не вилетів у нижчий дивізіон, цьогоріч зробили висновки?
- Все просто. Минулого сезону не було гравців. І ми не вилетіли лише тому, що через брак грошей команда з нижчого дивізіону не піднімалася. Тепер є два поляки, був грек, але він вже поїхав. Ще кілька німців з пристойним рівнем прийшли, то ж ми зараз йдемо 5-ми і попереду ще вісім матчів. А було б завдання підвищитися в класі, то впевнений ми зараз були б в трійці.

- Продовжуватимеш грати за «Айнхайт»?
- В мене контракт до літа. Ще поки ні з ким не говорив, що далі. Але сенсу повертатися в Україну не бачу. Біда чорна! Я навіть не дивлюся зараз матчів, бо не цікаво. В мене є знайомий суддя, він обслуговував матчі Першої ліги і деякі поєдинки еліти. То він каже: «колись команди скидалися на арбітрів по $30-40 тис. щоматчу. Як вони мали судити, в них «моча» в очах була від тих грошей. А тепер ніхто ні копійки не дає, хоч плач. І рівень в команд - це область. Оті молоді, які виходять тепер в основі в Прем'єр-лізі».

- Бачив на відео і фото на яких стадіонах ви граєте в 5-ому за силою дивізіоні і порівняв з ареною ім Баннікова. Нападник «Ворскли» Громов казав, що і картоплі там би не посадив...
- Скажу просто. Це Європа. Тут за стадіоном доглядає штат працівників. Клуби належать меріям і тому там все чітко. Є спеціальна техніка, трактори. Тут загалом все працює як годинник. Для мене найбільша «дикість» була, що зарплату тут отримують точно день в день, одного і того ж числа. Жодної доби затримки. Уявляєш? Після України я ніяк не міг звикнути до цього. Для мене то диво, ніколи б не повірив, якби не переконався на собі.

- А загалом як призвичаївся до життя в Німеччині?
- Ну от вчора з товаришем пішли в автосалон, дивилися на «Ауді». Там якщо платиш якусь там умовну половину, $10-15 тис., то далі впродовж 3-4 років сплачуєш решту, по 200 євро в місяць. І увага, банківський відсоток там 1,5. Я ледь не заплакав. В Україні я ж брав кредит на авто і тоді платив 15 відсотків річних. Але з іншого боку в Німеччині скучно! Хоч вий! Але приїду в Україну і подивлюся на всі біди, то теж починаю вити.

- А ще тебе дратують геї...
- Це та ж ситуація. Геїв тут багато. Вони в уряді, на телебаченні, на музичних каналах. куди не глянь вони на провідних ролях. Але ж з тим, що робиться в мене на Батьківщині, то я готовий працювати тут і не звертати на них уваги.

- А як ставляться німці до України, до війни, яку Росія розв'язала на Донбасі?
- Тут на телебаченні, навіть, показували скандал пов’язаний з Євгеном Селезньовим. Мовляв, українці обурюються, що гравець збірної поїхав грати на Росію. Я його не зовсім розумію, якщо чесно. Якщо б в Селезньова була лише одна пропозиція і він вже не мав би, де на кусок хліба заробити. А так це сильний гравець і міг легко грати в пристойних командах в Європі. А так фактично поставив хрест на своїй кар’єрі в збірній. Треба ж розуміти, є речі важливіші за гроші.

- А про війну що кажуть?
- Тут ще треба зрозуміти, що я живу в тій частині, що колись була НДР. І тут така більше «совдепія», аніж по інших частинах Німеччини. Тут, навіть, це в зарплатах відчутно. Середня тут - €1,5-2 тис., на Заході - €4-5 тис. А щодо війни, насправді визнають, що є велика проблема. Але водночас вірять, що Росія не вводила свої війська.

- Ти вже подолав мовний бар'єр?
- Ага, говорю як теля хворе (сміється). Та ходжу з поляками двічі на тиждень до репетитора. Якісь елементарні фрази говорю. Але думаю краще партнерів по команді на українську мову перевчу!

- Що ще найважче дається на чужині?
- Німецька кухня - це гівно! От скажіть, що таке німецька кухня? Тушена капуста і ребра. І все! Супів нема. Все взагалі не смачне, пластмасове. Нема ні сметани, ні кефіру нормального. Я через це дуже мучився перші півроку і, навіть, травмувався постійно. Це мені знайомий лікар з «Говерли» пояснив, що оці мікротравми через неправильне харчування були. То ж тепер все, що можу вмістити в машину, везу з України: гречку, рис, мамині закрутки, згущонку...

- В Рудольштадті немає магазинів, як би це сказати, зі слов'янськими продуктами?
- Є російський магазин. Але я принципово там не купую нічого. Моя мама тут в Україні ігнорує російські продукти, а я в Німеччині. Мене вже інколи і на кордоні не хочуть пропускати, бо думають, що я везу продукти продавати, так їх багато.

- Ти вже говорив, що футбол в Україні зараз нецікавий...
- (Перебиває) Та бо треба половину команд розігнати. «Говерлу» першою! Я от не розумію В'ячеслава Грозного. Якщо така біда в клубі вже який рік, то чому він так тримається за цю роботу. Може йому в Києві платять за те, що готує їм гравців? Чи може в нього інші схеми? Він працював в «Тереку» Кадирова і там отримував мільйони. Я не вірю, що він зараз просто задля ідеї грає. Такі, як він і Кварцяний, то тренери з минулого століття. Їх треба розігнати, а випустити молодих. І гравців, і тренерів. Що старі можуть навчити футболістів нової формації? Нічого! Взагалі український футбол був такою «булькою». Як міг голкіпер «Таврії» Дамір Кахріман мати мільйонний контракт? Я не рахую його гроші, але це ж якого рівня треба бути гравцем, щоб мати таку зарплату.

- А що думаєш про рідні «Карпати»?
- Цікаво було б подивитися на Лужного, як тренера львів'ян. Щось підказує, що в нього мало б все вийти. Він харизматичний і з характером. А ще керівники, як Юрій Дячук-Ставицький, мали б дати дорогу молодим. Він багато зробив для «Карпат», але, напевно, час йти на пенсію. Хоча і з молодими треба бути обережними. От був Дедишин, дуже сильно «науправляв»?

- Збірна Німеччини наш майбутній суперник, як вони ставляться до нас?
- Якщо чесно, то трохи зверхньо. Думають, що легко і поляків, і нас обіграють. Кажуть, що Україна, навіть, трохи слабша за збірну Польщі. Але в нас є досвід, є грамотний тренер і вірю, що зможуть досягти результату. От Артем Федецький розповідав, що всі гравці дуже поважають Фоменка. А це дуже важливо.

- Які найближчі плани?
- Та от думаю відпрошуватись на Великдень додому на Закарпаття. Для мене це святе. Тут вже Пасха минула, але думаю тренер з розумінням поставиться.