Владимир ЧЕСНАКОВ: «С нами постепенно рассчитываются»

— Володимире, як вам погода в Харкові?

— Справді, «потішила». Ще коли заїжджали на стадіон, бачили, що над ареною збираються чорні хмари. Зрозуміло було, що погодні умови не сприятимуть, бо незабаром піде дощ або сніг. Спершу поле ще було більш-менш, а за той час, як ми переодягалися в підтрибунному приміщенні, газон засипало снігом. Звичайно, в такому випадку незручно грати. Насамперед було холодно. Крім того, мокрий сніг прилипав на шипи, відтак складно було впевнено почуватися на ногах.

 

— Либонь, відчувався різкий контраст із Туреччиною, звідки недавно повернулися зі зборів.

— Авжеж. Та що поробиш, така в нас робота. Матч відбудеться за будь-якої погоди. Вибору немає.

 

— Минулий тиждень пропускали через зняття зі змагань «Металурга». Чи відчувалося попервах, що бракує ігрового тонусу?

— Не було такого. Наш тренерський штаб запланував два контрольних поєдинки та дав можливість всім гравцям зіграти по 90 хвилин. У принципі, не думаю, що за цей час збили ігровий ритм.

 

— Хльобас відкрив рахунок у матчі, а загалом проводить лише другий матч у біло-зеленому однострої. Втім, здається, ніби Дмитро вже роками грає разом із вами.

— Самі бачите, швидко влився в колектив. Вочевидь, йому не знадобилося навіть часу на адаптацію. На тренуваннях Дмитро доводить, що заслуговує грати в основному складі, а в матчах забиває і заробляє пенальті. Бажаю йому й надалі продовжувати в тому ж дусі. І Хльобасу прогрес, і команді користь.

 

— Перший тайм упевнено провели, перегравали харків’ян із рахунком 2:0. Де витоки в мотивації, щоби не збавляти оберти по перерві?

— Знаєте, під час паузи грали з «Сумами», після першого тайму також вигравали 2:0, у суперника не було жодних шансів. А потім розслабилися, було складно зібратися, почали дозволяти сумчанам створювати моменти. Отож Василь Вікторович одразу застережив: «Хлопці, згадайте минулий матч із «Сумами», не варто допускати подібних помилок». Ці слова допомогли нам, відтак довели зустріч до логічного завершення.

 

— Антон Шиндер пішов із поля з дублем у активі. Вочевидь, народження доньки посприяло вашому партнеру.

— Ну а як же! І Антону приємно, і клубу три очки в доробок. Зробив хороший подарунок своїй дружині. Пенальті? У нас б’є той, хто відчуває в собі впевненість.

 

— Думаю, погодитеся, що розгромний рахунок сформувався зокрема через дитячі помилки суперника. Приміром, Бобко не зміг прийняти м’яч, а за мить вимушений був порушувати правила в своєму карному, Каневцев узагалі пропустив «метелика»…

— Безумовно. Є така приказка, що виграє той, хто менше помиляється. Судячи з усього, в «Металіста» було більше браку в діях. Зрештою, помилками ще потрібно скористатися. Це теж треба вміти.

 

— Незабаром відбудуться два матчі збірних, отож у першості пауза. Виходить, знову пропускатимете тиждень…

— Постривайте, нам сказали, що 27 березня в нас буде кубковий матч із «Шахтарем» (перевірив, на сайті прем’єр-ліги в календарі матч справді датований згаданим числом. — Є.Д.). Отож будемо в тонусі. Та якби пропускали ще цей тиждень, то, мабуть, були би проблеми з ігровим ритмом. А так, думаю, «Шахтар» нам не дасть розслабитися.

 

— Зважте, що в «гірників» не буде збірників.

— Усе одно. Це — «Шахтар». Кожен претендує на місце в старті. Відтак гравці отримають змогу проявити та зарекомендувати себе перед головним тренером. Навряд чи варто розраховувати, що нам буде просто й легко, чи взагалі очікує прогулянка.

 

— З «Ворскли» нікого вже не кличуть у збірну. Це добре чи погано? Хоча, здається, ця медаль має дві сторони.

— Для команди це, певне, добре, бо всі тримаються гуртом. Та правильно підмітили, тут є дві сторони медалі. Безперечно, хочеться, щоби представники нашої команди були в головній збірній. Такі виклики підіймають імідж клубу. Як кажуть, маємо те, що маємо.

 

— Чи є покращення в ФК опісля оприлюднення амбіційних завдань? Приміром, чи скорочується термін заборгованостей?

— Так, скорочується. Найголовніше, що президент нас постійно запевняє, що наші зароблені кошти нікуди не дінуться. Пан Жеваго в курсі ситуації і не збирається відмовлятися від своїх зобов’язань. Як бачимо, поступово з нами розраховуються. За десять років, що я в команді, у «Ворсклі» нікого не обдурили. Я довіряю керівникам, отож вірю, що вони виплатять усе до останньої копійки. Думаю, для Жеваго, якого всі знають як поважного бізнесмена, це справа честі.

 

— Полтава на тлі інших здається фінансово надійною. Чи часто допомагаєте знайомим гравцям із інших клубів?

— Щоби комусь регулярно — такого немає. Ще не зустрічав випадки, щоби в гравців закінчилися гроші. Принаймні мені ніхто не телефонував зі словами, що він осів на мілині. Сподіваюся, поки ще всі тримаються на плаву.