ДЯЧУК-СТАВИЦКИЙ: «Йовичевич считал себя главным во всем»

— Юрію Михайловичу, чому пішов Йовичевич?
— Знаю, що в нього була розмова з Петром Димінським, але Ігор не погодився на умови, котрі запропонував президент.

— Подейкували, хорват хотів трирічний контракт, а йому пропонували лише піврічний.
— Не так було.

— Кажуть, ви — претендент номер один на його місце.
— Та то така справа. 18 січня все буде зрозуміло. Не треба поспішати. Збереться команда, очільник усе оголосить.

— Що сьогодні (у вівторок) вирі­шували на нарадах, од яких періодично відволікав?
— Збирав тренерів. Обговорювали, хто очолюватиме командні структури, хто кому допомагатиме. Радилися.

— І нічого не вирішили?
— Усе в проектах.

— Із іменами Тлумак, Толочко та Безубяк?
— Усі вони працюватимуть у тренерських штабах команд. Коротше, концепція така — готувати своїх гравців і наставників. Працюватиме 90 відсотків тренерів, які пройшли нашу школу, академію, навчали дітей, юнаків, були корисними клубу і готові сприяти йому й надалі, котрі не женуться за великими гонорарами. Працюватимуть люди, котрі хочуть працювати, а не пишуть у Інтернеті, що мають куди піти й хочуть отакий ось контракт. Якщо когось щось не влаштовує, нехай шукає інших місць. Уважаю, в «Карпатах» мають працювати патріоти, вихованці клубу, котрі трудяться душею й тілом, а не ті, хто думають про свій імідж.

— Чи не волієте очолити команду?
— Зрозумійте, здоров’я вже не те. Ситуація така: президент 18 числа оголосить, хто працюватиме на тому місці, де він потрібен ФК.

— Шкода, що Йовичевич поїхав.
— Ви подивіться, скільки тренерів (із десяток) тренували «Карпати», котрі обігрували «Шахтар», «Динамо» та «Металіст». Натомість останнім часом ми не виграли в жодної команди, котра перебуває вище нас у турнірній таблиці. Київ — 0:3, «Шахтар» — 0:3, «Олександрія» — 1:4, «Ворскла» — 1:3, Луцьк — 0:2, «Дніпро» — 0:2, «Зоря», граючи з ними 88 хвилин у більшості, — 1:1. Чого шкодувати? Ви, журналісти, просто закохані в того Йовичевича.

— Складно порівняти нинішню команду з тією, що була в Кононова чи навіть Севидова.
— Та в Кононова команда співала!

— Чому тоді Йовичевича раніше не зняли?
— Тут мова не про те. Можливо, Ігор і далі би працював. Хоча після такого матчу, як в Олександрії, мене, Маркевича чи Яремченка негайно би звільнили. Повірте, я оперую лише фактами. Дивує інше: як молодий хорватський спеціаліст на Західній (підкреслюю) Україні може змусити всіх (гравців і тренерів), аби його називали «Містер»! Думаю, це не етично в наших краях.

— Це мода така.
— Не розумію цього. Як досвідчені гравці-українці, котрі пограли в єврокубках, можуть так називати тренера, в якого лише півроку ліцензія. Ми ж мешкаємо в Україні, а не деінде, а тим паче — на Західній! Повірте, ніколи поганого не сказав і не скажу про Йовичевича. Проте в нашому клубі є людей вісім, які не гірші за хорвата. Безубяк і Толочко вже скільки років трудяться, Левський підготував багато футболістів, Деркач, Лобасюк, Гарас, Гнатів.

Іще одне: Ігор зробив так, аби українці не їли сметани, яйця, масла, сала. Я, ви, ваші діти їли і їстимуть борщ із сметаною, а в нас у клубі було заборонено! Їли макарони й піци. Йовичевич уважав себе головним у всьому. Окрім того, в клубі він зрідка з’являвся. Бувало, місяцями його не було.

— Як так?
— Ігор сказав, що клуб — незатишне місце. Отож зустрічалися з ним у кафе. Й заключний штрих: на останній матч «Карпат» продали 250 квитків. Це показник того, як грає команда?

— Прямий до того ж.
— О! Подивіться в минуле: Шаран попрацював три-чотири місяці, результату не було — пішов, Кучер трішки попрацював — пішов, Костов мав дев’ять місяців — пішов. Од Йовичевича просто хотіли, щоби він довів сезон до кінця, а потім би вирішували контрактні справи. Ось і все. У цьому сезоні буде нам непросто, та ми ще про себе заявимо. «Карпати» — команда Галичини, основний представник західного регіону, то є бренд.