Агент ФИФА: «Футболисты продолжат уезжать из Украины»

Агент ФІФА Ігор Кривенко ділиться думками про щойно відчинене трансферне вікно.

Загальна характеристика періоду 1 січня — 29 лютого. Якщо стисло, в плані переходів отримає продовження літня тенденція. Тобто: з України, ймовірно, піде ще частина іноземців, які досі (з тих чи інших причин) залишалися; й, напевно, поїдуть і кілька десятків виконавців із вітчизняним паспортом. Останній аспект уже проявився, причому доволі гучно: піврічні орендні угоди Кравця зі «Штуттгартом» і Малиновського — з «Гентом», гадаю, тільки початок. Далі отримаємо продовження, втім, радше, в інший бік — на схід. Причому, якщо ще рік-півтора тому ми говорили, що гравці тікають од війни на Сході й загальної нестабільності в державі, то тепер можу з упевненістю казати: футболісти (принаймні наші) не хочуть виступати в прем’єр-лізі через один фактор — систематичні збої з грошима. По суті справи, різні проблеми є в усіх клубах, окрім двох — «Динамо» та «Шахтаря». Однак навіть там давно взяли на озброєння принцип оптимізації.

Про Кравця й Малиновського. Мені здається, ці трансфери не треба об’єднувати за фактом, тут обережніше треба підходити. Спільне в тому, що обидва гравці не були основними у своїх командах: Артемові доводилося витримувати складну конкуренцію з боку Теодорчика й Мораєса, а Руслан часто поступався місцем у старті Любеновичу або Ліпартії. Іще одна спільна риса — той факт, що ФК, яким вони належать («Динамо» та «Шахтар»), продовжують на них розраховувати, тож піврічний вояж за кордон — перевірка сил: Ребров і Луческу стежитимуть за їхніми виступами в Німеччині та Бельгії, тож, якщо ті будуть успішні, влітку повернуть гравців додому. Також пам’ятаймо, що Артем і Руслан дорого коштують, отож цим, зокрема, пояснюється те, чому «Штуттгарт» і «Гент» вибрали саме таку форму співпраці з ними, не викуповуючи контракти. Утім, я все ж схильний вважати, що тут не йдеться про зародження нової тенденції, мовляв, тепер наші масово полинуть за кордон по орендах. Гадаю, це просто два випадки.

Іще про продажі. Повторюю: й надалі футболісти, особливо високооплачувані, виїжджатимуть із України. Ті, хто все ж захоче залишитися, змушені будуть приставати на менші контрактні суми. У всіх клубах ситуація доволі різна, втім, усі мають спільну рису — перебої з грошима. Сумніваюся, що із «Шахтаря» взимку піде хтось із провідних (умовно кажучи, Тейшейра): поки лідерів утримають, давши змогу піти неосновним і орендованим.

Кого купуватимуть. По суті — нікого. Й надалі «опиратимуться на внутрішні резерви». Єдиним винятком може стати «Динамо»: по-перше, киянам виступати в плей-оф Ліги чемпіонів, по-друге, треба шукати заміну тому ж Кравцеві, оскільки змагатися на три фронти (національні чемпіонат і Кубок плюс євротурнір) із двома центрфорвардами — ризиковано, навіть якщо дієш із одним таким футболістом у основі. Дуже ймовірним прогнозую повернення до Києва аргентинця Рубена: хлопчину визнали найкращим гравцем на Батьківщині, він забив у чемпіонаті 21 м’яч за півроку, що багато чого варте, й він, нагадаю, все ще належить київському клубу. На заваді може стати небажання Марко повертатись, особливо з огляду на жахливий досвід співпраці з тренером Блохіним, а також намір «Росаріо Сентраль» викупити його контракт.

Про ймовірність гучних переходів. Складно говорити… Якщо ви натякаєте на умовну АПЛ і перехід туди умовного Ярмоленка чи ще когось (знаєте, сьогодні чимало чого й багато про кого говорять) — то я в це не вірю. Ймовірність отаких трансферів буде високою влітку, надто після Євро. А тепер, гадаю, все пройде значно спокійніше. Гучні трансфери будуть умовно гучними: повторюю, кудись ітимуть або неосновні гравці грандів, або основні з клубів нижчого рангу. Не більше того.