Алексей ГУЦУЛЯК: «Дебютный гол запомню на всю жизнь»

В другій половині 2015-го Олексій Гуцуляк став одним з головних відкриттів чемпіонату України. 17-річний форвард «Карпат» вразив всіх своєю дорослою грою і примусив говорити про себе багатьох українських експертів. Наприкінці року в житті Олексія відбувся ще один знаковий момент – на «Метеорі» у матчі зі «Сталлю» молодий карпатівець забив свій дебютний гол у Лізі Парі-Матч.

 

– Олексію, ти проводиш другий сезон в Лізі Парі-Матч. Якщо порівняти поточний сезон, то можна сказати, що для тебе він суттєво відрізняється від минулого?

– Другий сезон є набагато простішим і більш вдалим для мене, адже в минулому чемпіонаті я тільки привикав і освоювався в головній команді, робив перші кроки на високому рівні. Зараз можу сказати, що почуваюся набагато впевненіше у собі. Я чітко усвідомлюю і розумію, чого від мене вимагають тренери.

 

– Наприкінці листопада ти забив свій дебютний гол в елітному дивізіоні. Якими були твої відчуття після матчу зі «Сталлю»?

– Зрозуміло, що прем’єрний для мене гол в Лізі Парі-Матч – це великий успіх. Я думаю, що це стало певним поштовхом для мене, тим більше, у такому молодому віці. Не сумніваюся, що така подія закарбується в моїй пам’яті на все життя. 

 

– Ти є наймолодшим гравцем в основній обоймі «Карпат». Очевидно, тренери і партнери тебе не залишають без підтримки? 

– Я завжди знав, що тренерський штаб в мене вірить і знає, на що я здатен. У мене було багато розмов з тренерами тет-а-тет. Вони неодноразово казали мені, що мій шанс ще прийде, казали, що у мене неодмінно буде можливість себе проявити. Найважливішим для мене було те, що я не повинен опускати руки і продовжувати працювати над собою. Що стосується партнерів по команді, то від них я також завжди відчував підтримку, з цим проблем справді ніколи не було.

 

– Наскільки ти задоволений своєю грою у цьому сезоні? 

– В кінці року я доволі непогано почав себе проявляти. В той момент гра у моєму виконанні і почала мені подобатися. Звичайно, у моїх діях є багато помилок, але інакше бути не може, адже не помиляється той, хто нічого не робить. Мені ще треба додати в багатьох аспектах. Недоліків достатньо, треба продовжувати працювати і я це розумію. 

 

– Останнім часом твоє прізвище неодноразово лунало з уст експертів, журналісти також схвально відгукувалися про твою гру. Надмірна увага не заважає? 

– Та ні, в жодному разі. Я розумію, що все це – частина футболу і повинен звикнути до компліментів і критики. В будь-якому разі я повинен багато тренуватися і доводити хороший рівень своєю грою. 

 

– Уважно слідкуєш за тим, що пишуть про твою гру?

– Завжди дивлюся і цікавлюся цим. Але намагаюся інколи абстрагуватися. Про всі мої основні недоліки знає тренер, який вчасно вкаже на них і допоможе рухатися в правильному напрямку. 

 

– В лізі Парі-Матч ти провів півтора десятка матчів. Чи присутнє ще хвилювання у твоїх діях? 

– Ні, такого хвилювання, яким воно було в перших матчах, вже немає. З часу мого дебюту в елітному дивізіоні пройшло багато часу і я повинен звикнути до нових випробувань. 

 

– Кого можеш виділити і назвати прикладом для себе?

– На даному етапі хотілось би досягнути рівня Андрія Ярмоленка. Неодноразово чув, коли мене порівнювали з лідером «Динамо» і називали «львівським Ярмоленком». Розумію, що попереду мені доведеться ще дуже багато тренуватися. 

 

– Чи є показовим для тебе випадок Мар’яна Шведа?

– Можливо, перехід Мар’яна в «Севілью» і є показовим, але не можу сказати, що такий розвиток кар’єри є для мене пріоритетним. В кожного свій шлях до великого майбутнього. 

 

– Ти народився на Хмельниччині, але обрав «Карпати». Пригадуєш, коли вперше приїхав до міста Лева?

– До Львова я приїхав, коли мені було 12 років. На той момент інших варіантів для продовження кар’єри у мене не було. Пізніше почали з’являтися різні запрошення. Проте я не шкодую, що свого часу став гравцем «Карпат». 

 

– Ти залишив батьківський дім у зовсім юному віці... 

– Я був ще дитиною і спочатку, звичайно, було нелегко без рідних. Я дуже сильно сумував за сім’єю, часто їздив додому. Потім стало набагато легше і тепер Львів є для мене другою домівкою. Тут я мешкаю вже 6 років, місто дуже гарне і мені у Львові все подобається. 

 

– 25-го грудня ти відзначив повноліття...

– Святкував разом з сім'єю. Дуже рідко буваю вдома, тому саме цей день хотів провести з рідними і близькими. 

 

– Зараз триває міжсезоння, тому ти мав можливість набратися сил. Як провів відпочинок?

– Літав з дівчиною в Шрі-Ланку. Відпочили ми доволі непогано. Набрався сил і енергії, тому сподіваюся, що до другої половини чемпіонату буду готовим на всі сто (сміється). 

 

– Встиг засумувати за футболом?

– Так, я скучив за грою. Вже на початку відпустки мені не вистачало футбольного поля і тренувань, але я старався завжди бути з м'ячем. 

 

– Якими є футбольні мрії Олексія Гуцуляка?

– Звичайно, планів, мрій і задумів є дуже багато. Однак не сумніваюся, що час сам розставить все на свої місця.