Олег ГОЛОДЮК: «Всем тяжело играть со Сталью»

Головним героєм матчу з «Металістом» став Олег Голодюк. Так повелося, що він полюбляє забивати у ворота харків’ян. Суботня гра не стала виключенням. Прикро, але результативний удар Олега «Карпатам» не допоміг заробити три очки, як це було п’ять років тому.

– Олеже, двоякі враження від матчу, чи не так?
– На жаль, ми не змогли перемогти, хоч володіли повною перевагою. «Карпати» зобов’язані були вигравати. Відпустили ми суперника, повинні були раніше вирішувати долю матчу... Щодо мого гола, то я не борюся за певне бомбардирське звання. Тим більше, що мені, треба визнати, трохи пощастило. Якби м’яч не зачепив суперника, то воротар без проблем впорався б з моїм ударом. 

– Ти пробив саме так, як планував?
– Ні, удар вийшов не сильним. Бив у ствір воріт. Після подачі з кутового у штрафному майданчику зібралося багато футболістів і я пробивав з надією, що хтось з наших підправить постріл. Певний розрахунок на цей фактор був.

– «Карпатам» знову не вистачило дещиці, щоб перемогти...
– У нас схожа ситуація в кількох останніх матчах. Наприклад, в поєдинку з «Ворсклою» вигравали з рахунком 1:0 і втратили чудову можливість збільшити перевагу. А згодом пропустили у відповідь. Відбувається певний надлом... Ідентична ситуація була і у минулому матчі з «Металургом». Не скажу, що запоріжці в кінці матчу мали чудові моменти, але тривожні дзвінки біля наших воріт були. Добре, що не пропустили. В таких випадках працює старе футбольне правило про не забиті голи. Граємо непогано, але при завершенні атак нам не вистачає холоднокровності. 

– У грі з «Металістом» ти кілька разів опинявся на газоні після жорстких єдиноборств з суперниками. Тебе рідко замінюють у цьому сезоні, однак в суботу ти вимушений був покинути поле через травму...
– Я пішов у невдалий підкат і цілком справедливо отримав жовту картку від арбітра. Крім того, в той момент я травмувався. Тому сьогодні я не зміг до кінця відпрацювати на тренуванні. Почуваюся краще, але на сто відсотків не можу тренуватися. Поки ногу бережу, але через кілька днів працюватиму на повну. Так вирішили з тренерським штабом і медиками.

– Ти вже втретє забив «Металісту». Можна назвати цю команду «твоєю»?
– Це простий збіг обставин. Думаю, не існує такого поняття, як «моя команда». В футболі такі речі – випадкові. 

– Попереду на вас чекає пауза в чемпіонаті. Як її заповните?
– Плануємо провести товариський матч. Вже розпочали готуватися до «Сталі». Наступного тижня працюватимемо виключно з прицілом на гру в Дніпропетровську. Нам перерви не заважають, просто хочеться більше грати. Мабуть, два матчі на тиждень – це оптимальний варіант для всіх футболістів. Проте ми розуміємо, які зараз важкі часи. На вихідних не гратимемо, тому вболіватимемо за збірну.

– Відвідаєш стадіон?
– На жаль, занадто пізно почав займатися питанням купівлі квитків. Коли спохватився, то було надто пізно. Всім відомо, який у Львові ажіотаж. Тому вболіватиму за наших по телебаченню. 

– Домашня гра зі «Сталлю» була дуже непростою для «Карпат», хоча завершилася позитивно. Матч наступного туру з командою Володимира Мазяра буде ще важчим?
– Зверніть увагу, як важко всім грати зі «Сталлю». Жодної прохідної гри! Навіть «Динамо» на НСК «Олімпійський» лише на останніх хвилинах здолало опір дніпродзерджинців. І команда гостей не просто стояла всім складом у своєму штрафному майданчику, а грала дуже організовано. Ми поважаємо «сталеварів» і налаштовуємося на важку гру. Маємо розуміти, що гра на «Метеорі» буде для нас такою, ніби ми гратимемо з грандом.

– До речі, про «Метеор». Мабуть, важкий газон не сприятиме комбінаційному футболу...
– Ми грали на цьому стадіоні у минулому чемпіонаті з маріупольським «Іллічівцем». Стан газону, звичайно, не найкращий. Але поле однакове для обох команд. Футболістам «Сталі» такий газон також, напевно, не подобається. Але це не має значення, ми в рівних умовах. Тому будемо налаштовуватися на важкий матч.