Роман ПИДКИВКА: «Сложно смотреть за игрой со стороны»

Після тривалої перерви у воротах «Карпат» знову з’явився Роман Підківка. Голкіпер «зелено-білих» зберіг свої володіння на замку, а команда перемогла. Своїми відчуттями та емоціями Роман поділився з журналістом Інформаційного центру ФК «Карпати». 

– Романе, свій останній матч в чемпіонаті ти провів у квітні 2014-го. Цікаво, що суперником «Карпат» тоді був запорізький «Металург». Ти повернувся на поле знову у матчі із запоріжцями...
– Так, добре пам’ятаю ту гру, яка завершилася нічиєю 2:2. Якщо чесно, то я дізнався про те, що гратиму за кілька годин до матчу. Приїхали на стадіон і тренер повідомив мені цю новину. Сприйняв її нормально, особливо не хвилювався. Намагаюся доводити на тренуваннях, що здатний грати у старті, стараюся. Дякую тренерам за довіру. 

– Попередній матч з «Металургом» ти не можеш записати собі до активу. Коли Дмитро Юсов забивав тобі перший гол у квітневому матчі, ти зіграв не найкращим чином...
– Коли відбувалася процедура рукостискання безпосередньо перед матчем, то хлопці пожартували і нагадали мені про той гол Юсова. До того моменту я про нього не згадував. 

– Коли воротар не має стабільної ігрової практики, то, мабуть, втрачає впевненість у собі?
– Звичайно, важко постійно спостерігати за грою зі сторони. Але у нас існує здорова конкуренція, жодних проблем не виникає. Мені дуже допомагають такі матчі, як із «Металургом». Коли я граю на «нуль», то це додає впевненості і в психологічному плані почуваю себе краще. 

– Після кубкової гри у Кіровограді ти сказав, що не дуже любиш матчі, в яких доводиться майже 90 хвилин стояти без роботи. Минулий матч був саме одним із таких...
– У грі із запоріжцями у мене було обмаль роботи завдяки надійній грі оборонців. Вони робили все для того, щоб суперник не доходив до воріт, тим самим, полегшували мені роботу. Однак я постійно намагався перебувати у грі, тримати себе у тонусі. 

– Одним із найнебезпечніших моментів біля твоїх воріт був удар головою Валеріане Гвілії після подачі зі штрафного...
– Запоріжці виконали навіс, Гвілія виграв боротьбу і пробив – я знаходився у потрібному місці і просто зреагував на удар. Хоч «Металург» не створив більше нічого небезпечного, однак треба похвалити молодих гравців, що приїхали до Львова без своїх лідерів. У «Металурзі» зараз важка ситуація. Я спілкувався з партнером по «молодіжці» Микитою Татарковим і він казав мені, що в Запоріжжі зараз справи йдуть не кращим чином. Вважаю, що футболісти гідно виходять з тих обставин, які склалися.

– Попереду непростий матч із «Металістом». Чого очікуєш від суботнього протистояння?
– «Металіст» є сильним суперником. Ми програли у Харкові з рахунком 0:2 і зараз хочемо взяти реванш. Якщо тренери довірять мені місце у старті, то я намагатимусь не підвести. Завжди хочу зберігати свої ворота недоторканими. Незалежно від того, з ким граємо. Проте найголовніший момент – перемога «Карпат». Тому зробимо все для того, щоб потішити вболівальників і здобути три пункти.