Владимир КОСТЕВИЧ: «Мечтаю попасть в Лондон»

Нещодавно 23 роки виповнилося захиснику «Карпат» Володимиру Костевичу. Журналіст Інформаційного центру ФК «Карпати» вирішив поспілкуватися з уродинником про все на світі, не згадуючи про футбол.

– Володю, любиш свої дні народження?
– До 18 років дуже любив, адже цей день завжди асоціюється з подарунками. Після досягнення повноліття любов зникла. Усвідомлюю, що мені вже 23, а, отже, я старію (сміється).

– Який найцінніший подарунок тобі дарували?
– Дуже люблю свою сім’ю, але я рідко буваю вдома. Тому найкращим подарунком для мене завжди були зустрічі у родинному колі. Фактично з шостого класу я не буваю вдома, постійно за межами батьківської хати. Тому готовий святкувати свій день народження без жодних подарунків, але у сімейному колі. 

– Цього року, очевидно, знову святкуватимеш день народження не вдома...
– Так, але дуже сподіваюся, що у суботу і неділю поїду до батьків. Символічно, що я народився в один день зі своєю двоюрідною сестрою Оксаною з різницею у десять років. Сьогодні їй виповнюється 33. Тому користуючись нагодою, хотів би привітати її і побажати всіляких гараздів. 

– Тобі колись доводилося грати офіційні матчі 23 жовтня?
– Ніколи, хоча дуже хотів би. Мав би шалену мотивацію забити гол і тим самим зробити собі подарунок на свято. 

– Знаю, що нещодавно ти захопився риболовлею. Очікуєш певних подарунків у зв’язку з новим хобі?
– Я наперед подарунки не замовляю, адже люблю сюрпризи. Тому не знаю, чи щось даруватимуть мені, пов’язане з рибою. Менше року тому я серйозно зацікавився нею і вже маю певні результати. У Прилбичах, що в Яворівському районі, в компанії Андрія Гітченка спіймав коропа вагою 13 кілограмів 700 грамів. Улюблених водойм ще не маю, але в Прилбичах мені дуже подобається. 

– Крім риболовлі ще чимось захоплюєшся?
– Люблю гуляти з друзями, грати у більярд і смачно поїсти. 

– Маєш улюблені місця для гри у більярд?
– Переважно граю поруч з домом, в районі вулиці Любінської. Моїми суперниками є позафутбольні друзі, адже більшість партнерів по команді живуть на проспекті Чорновола, а добиратися туди далеко. 

– Враховуючи любов до відкриття нових місць, в яких країнах хотів би побувати?
– Я вже був у Франції і Німеччині з молодіжною збірною України, але хотів би туди з’їздити на екскурсію, як турист, а не у футбольних справах. Ще мрію потрапити в Лондон і обов’язково відвідати матч «Арсенала» на «Емірейтс». 

– Не всі футболісти люблять читати. Як у тебе складаються відносини з книгами?
– В дитинстві читав більше. Зараз не завжди вистачає часу. 

– Кіно?
– Люблю дивитися серіали. Улюбленими є «Втеча з в’язниці» (Prison Break) і «Пуститися берега» (Breaking Bad). 

– Ти народився у селі на Жовківщині. Батьки часто доручали виконувати роботу по господарству?
– Вони завжди звільняли мене від роботи. Я зранку брав м’яч і пропадав на весь день. Інколи діставалося від мами, бо я просто забував пообідати. Бувало, звичайно, й таке, що допомагав батькам по господарству. 

– В «Карпатах» існує певна традиція привітання іменинників?
– Перед тренуванням ми збираємося в коло і співаємо «Многая літа». Хтось один починає, а команда підтримує. 

– У кого найкращий голос, той зазвичай і розпочинає?
– Якщо чесно, то майже завжди розпочинаю я (сміється).

– Сьогодні доведеться це робити комусь іншому...
– Думаю, тренерський штаб визначить співака.