«Такий настрій триматимемо й надалі»

У суботу в Києві відбудеться розширене засідання президії Федерації регбі України. Його організатори планують винести на порядок денний майже тридцять найрізноманітніших питань щодо подальшого розвитку вітчизняного регбі. Однак на початку розмови кореспондент «Спортивної газети» попросив президента Федерації регбі України Георгія Джангиряна поділитися враженнями від регбійого турніру, який проходив у рамках І Європейських ігор із неолімпійських видів спорту.

Ми спроможні обігрувати навіть законодавців європейського регбі

— Перемога збірної України з регбі-7 цілком закономірна, —бере слово Георгій Вартанович. — До цього успіху команду привів австралійський фахівець Майкл Бішоп, який достатньо професіонально провів усі заплановані навчально-тренувальні збори, відпрацював різноманітні технічні питання. Спортсмени повністю довірилися тренеру й залюбки виконували всі його вказівки. Упродовж цього сезону наша команда нарощувала темп. Ми успішно подолали кваліфікаційні раунди в Хорватії та Грузії до чемпіонату Європи.  На обох відбіркових змаганнях фінішували третіми з восьми учасників. На фінальному турнірі в Москві  розраховували на гідний результат, але опинилися лише на дев'ятому місці. Хоч порівняно з торішнім континентальним чемпіонатом українська команда піднялася на дві сходинки вище у підсумковій турнірній таблиці. Хоч й мала солідний потенціал. Хлопці не звинувачували в поразках різноманітні суб'єктивні причини або упередженість арбітрів, а були незадоволені, в першу чергу, своїми діями, в окремих епізодах не проявили справжнього чоловічого характеру, сили волі. Тому повністю виклалися на Євроіграх-2007. Цього разу їм усе одно було кого обігрувати —чемпіона чи срібного призера недавньої континентальної першості. Вони виходили грати так, як уміють це робити! Українські регбісти змусили всіх суперників підлаштовуватися: під їхній стиль гри. І всі поєдинки наша команда провела на одному диханні. Тож двічі впродовж дня обіграли збірну Франції, одну з найсильніших команд Старого Світу. Тепер залишається такий темп і настрій тримати й надалі.

— Як зарубіжні гості оцінили проведення Євроігор-2007?
— Вони зізналися, що не очікували на таку чудову організацію регбійного турніру в столиці України. Адже іноземці добре обізнані з нашою важкою економічно-фінансовою ситуацією, проблемами в самій федерації. Міжнародні регбійні інституції серйозно переймаються нашими проблемами, бо хочуть бачити українські команди повноправними учасниками різноманітних турнірів і чемпіонатів. Адже боси міжнародного регбі хочуть мати багато сильних і цікавих команд. Лише тоді регбі буде популярним і сильним у світовому спорті. Ми отримуємо певну фінансову підтримку з боку Міжнародної федерації регбі. Тому не просто так до Києва приїхали двоє поважних чиновників — віце-президент МФР П'єр Камю та регіональний менеджер Мішель Арбаянж. Вони хотіли пересвідчитися — як ми вміємо проводити подібні заходи. Гості підтвердили, що наші змагання були не гіршими за московський чемпіонат Європи. Це було справжнє свято регбі!

Тепер прагнутимемо пробитися до фіналу чемпіонату світу-2009

— Георгію Вартановичу, які подальші плани збірної України з регбі-7?
— Головне завдання — пробитися до фінального турніру чемпіонату світу, який відбудеться 2009 року. За підсумками чемпіонату Європи складуть групи й календар проведення відбіркових змагань. Вони розпочнуться нинішньої осені. До цього циклу змагань уже треба готуватися. Крім тренувальних зборів, організуємо нашій команді кілька контрольних спарингів. Це дозволить не лише укомплектувати команду здібними гравцями, а й награти нові комбінації.

— На жаль, українська збірна з регбі-15 не виправдала сподівань перед своїми симпатиками   й майже втратила шанс позмагатися за головний приз у Дивізіоні 2А...
— Дійсно, впродовж останніх трьох років наша команда з регбі-15 лише розчаровує. Тож звільнили тренерський штаб головної команди країни, який у своїй роботі припустився багатьох помилок, що значно вплинуло на результат навіть в тих матчах, які ми були просто зобов'язані вигравати. Тепер на конкурсній основі пхукаємо досвідчених фахівців, які зуміли б повести українську регбійну дружину.

Іноземні фахівці змагаються за право тренувати збірну України

— Федерація висуває якісь неординарні вимоги до майбутнього керманича національної команди?
— Головна умова — головний тренер збірної України повинен займатися лише проблемами цієї команди, а не перебувати ще на кількох посадах. У центрі його уваги повинна бути вся піраміда українського регбі. Наставник повинен чітко знати, який резерв надійде до збірної через рік, два, яка перспектива юнацького регбі через 5-6 років. А ще чітко співпрацювати з   тренерами клубних команд, дитячими наставниками тощо.

— Чи багато кандидатів на цю посаду?
— Заяви подали вже десятеро кандидатів. Серед них — п'ятеро зарубіжних фахівців. Іноземці дуже хочуть працювати в нашій країні. Вони побачили, що в нас є чудовий регбійний матеріал, з якого можна «ліпити» сильну й конкурентоспроможну збірну для виступів на міжнародній арені. А для цього потрібні нові ідеї й думки. Крім того, зарубіжні тренери вважають, що саме з нашою командою вони й собі здобудуть імідж на міжнародній арені.

— Пане Георгію, в якому нині стані перебуває регбійне господарство нашої держави?
— Різниця між регбі-15 та регбі-7 лише в кількості гравців, які можуть одночасно перебувати  на майданчику. Однак в обох різновидах регбі грають одні й ті ж спортсмени, у них однакові правила змагань. На жаль, і проблеми в обох різновидів українського регбі однакові. Вітчизняне регбі існує за своїми, інколи навіть незрозумілими для багатьох законами. Найприкріше те, що відсутній прогрес. Правда, з'являються невеличкі регбійні колективи,  нові дитячі школи, які, на жаль, справжньої погоди в нашому господарстві не роблять. Усе відбувається хаотично та інертно.

Навіть чемпіон і володар Кубка України грає в бур'янах

—- А яку позицію щодо цих негараздів у вітчизняному регбі займає національна федерація, яку ви очолюєте?
— Ми прагнемо втрутитися в цей процес, допомогти. Адже в нас достатньо юнаків, які хочуть займатися саме цим видом спорту. Однак уже на цій стадії виникає проблема, бо відсутня матеріально-технічна база. У багатьох регіонах України регбістам забороняють грати на футбольних майданчиках. Мовляв, вони знищують газон. Навіть зруйновані й давно забуті спортивні споруди не хочуть передати регбійним командам або дитячим школам.
Ми плануємо звернутися до уряду з проханням передати нам занедбані й нікому не потрібні стадіони, в яких не зацікавлені футбольні функціонери. Федерація регбі України готова взяти під своє крило ці споруди, відремонтувати їх й створити центри дитячо-юнацького регбі. Адже навіть дворазовий чемпіон та володар Кубка України харківський «Олімп» виступає на такому домашньому занедбаному майданчику, що його навіть незручно й назвати регбійним стадіоном. Таке враження, що після війни його забули відремонтувати. Навколо майданчика все зруйновано і позаростало бур'янами.
Хотів би запитати у представників місцевої влади, чому в Харкові не створюють належних умов для тренувань та виступів регбістам, які грають за національну команду? Декому з наших керівників треба повчитися в мера Феодосії, який ще й очолює Кримську федерацію регбі. Тут досить часто футбольні стадіони надають для проведення тренувань та змагань юним і дорослим регбістам.

— Ви задоволені проведенням національної першості в Суперлізі?
— На жаль, проведення внутрішніх змагань мене не влаштовує. Той же суперліговий турнір був незадовільно організований. Звичайно, народження нового чемпіона радує,  воно розширило географію української регбійної мапи. Одесити відібрали пальму першості в киян і харків'ян. Прикро, але в організаційному плані нічого не вирішується. До цього вже всі звикли. Навіть на головній регбійній арені  України  — стадіоні «Спартак» — відсутнє примітивне   інформаційне табло.
Часто симпатики не знають, з яким рахунком завершуються зустрічі елітних команд. Подібне відбувається й на інших стадіонах. Та це не турбує ні керівників клубів, ні головних тренерів,  ні директорів цих споруд та й навіть представники нашої федерації не прагнуть хоч щось зробити,  щоб кожний поєдинок став справжнім спортивним святом у кожному місті.  Відсутнє найелементарніше — звучання гімну держави, вивішення прапорів тощо. У новому регламенті, який затверджуватимемо, зобов'яжемо всі клуби обов'язково виконувати певний пакет, за невиконання якого — штрафні санкції. Тут особливих витрат не потрібно. Головне — професіонально ставитися до своїх обов'язків.

Серйозну увагу звернемо на дитяче та жіноче регбі

— Минуло вже сім місяців, як ви очолюєте Федерацію регбі України. За цей час ви вже досконало вивчили ситуацію? Що далі?
— Щодо національної команди, то під час відбіркового турніру до чемпіонату  світу 2009 року її повинен очолити досвідчений тренер. Його треба вибрати на конкурсній основі й затвердити. На президії федерації: запропоную   колегам серйозну увагу звернути на дитячо-юнацьке регбі. Адже діти просто кинуті напризволяще, змагання проводяться рідко. Тепер у нас буде посада віце-президента, який відповідатиме за дитячо-юнацьке регбі. Він уважно слідкуватиме за дитячими турнірами, ростом юних талантів. Подібного в Україні ще не було. Своїми діями функціонери просто відлякували дітей від занять цим видом спорту. Адже хлопці не лише прагнуть тренуватися, а ще й виступати на багатьох турнірах, щоб зарекомендувати себе не лише перед своїми ровесниками, батьками, а й тренерами.
Ми розробили урочисту клятву юного регбіста. Подібного не було не лише в Україні, а й в інших навіть солідно розвинених регбійних державах. Адже, щоб готувати регбістів нової формації, справжніх громадян незалежної України, треба це робити вже зараз. Крім клятви, надрукуємо гімн держави, привітання президента федерації. Як на мене, це допоможе юному спортсмену краще тренуватися й змагатися, відчути, що він потрібний своїй країні. Йому приємніше буде захищати спортивну честь свого міста, регіону, країни.
Назріла проблема й реорганізації наших різноманітних комісій. Особливо це стосується спортивно-технічної комісії. Плануємо створити жіноче регбі. Нині воно швидкими темпами розвивається в багатьох європейських країнах. Відбуваються не лише континентальні, а й світові чемпіонати серед жінок. Організуємо жіночий комітет регбі. Адже в нас багато вузів та підприємств, де навчається й працює багато дівчат.

— Чи можна очікувати новинок у наступній національній першості?
— Україна остаточно переходить на європейську систему проведення внутрішніх змагань «осінь-весна». Черговий чемпіонат країни стартує у вересні, фінішує наступного року — в червні. Відтепер проводитимемо атестацію клубних тренерів. Адже багато наставників упродовж багатьох років не підвищували свою кваліфікацію. Тепер подібне робитимемо на  базі нашого спортивного університету разом із кафедрою спортивних ігор. Упродовж року організуємо два-три тренінги із залученням провідних зарубіжних фахівців. За такою програмою підвищуватимемо кваліфікацію й наших арбітрів. Адже нині гостро стоїть питання й про суддівський корпус. Можливо, навіть організуємо школу юних арбітрів.

Микола МОТОРНИЙ, «Спортивна газета»