БАГАТСКИС: «Скучаю по Украине. Это время нельзя забыть»

У середу, 9 вересня, українська баскетбольна збірна зіграє свій четвертий матч на груповому етапі чемпіонату Європи з баскетболу.

Протистояти українцям буде господар групи команда Латвії, яка має дві перемоги після трьох матчів етапу. Головний тренер латвійців Айнарс Багатскіс чудово знає збірну України. Керманич «малиново-білих» 3 роки пропрацював в Україні, вигравши з київським «Будівельником» два чемпіонати України та вивівши столичний клуб до півфіналу Єврокубка.

Про власні емоції від домашнього єврофоруму, шанси латвійців на турнірі та свою ностальгію за Україною Айнарс розповів ТСН Проспорт.

- Айнарсе, розкажіть про свої враження від атмосфери на турнірі. Чи відчуваєте ви, що в Ризі відбувається свято? А ви як думаєте?
- Ви ж самі бачили заповнені вщерть трибуни. Насправді мене це навіть трохи лякало, адже у нас немає гравців, котрі звикли грати за таких трибун. Для нас це додаткова відповідальність і тиск, але ми з ним упоралися. Трибуни нас заводили і одночасно заспокоювали, все таки, це кайф – грати з такими живими глядачами. Хоча ми й програли Литві, але нас було більше і ми були гучніші. В останні дві хвилини матчу весь зал стояв і співав латиських пісень! Хочеться запам'ятати до наступного матчу ці емоції, це відчуття, коли ми всі разом робимо одну справу. Ми сильні, тільки, якщо ми разом.

- Чи пам'ятаєте ваші відчуття, коли ви дізналися, що Євробаскет-2015 забирають у України і Латвія стане одним з господарів турніру? Що ви тоді подумали в першу чергу?
- Нічого не подумав, чесно. Знаєте, я намагаюся не думати про речі, на які я не можу вплинути. Для нас першим завданням було кваліфікуватися на Євробаскет, адже тоді ще не було відомо, де він відбуватиметься. Ми вперше в історії латвійського баскетболу завершили кваліфікацію без жодної поразки. Коли виникла ідея провести груповий етап у Ризі, навіть представники нашої влади, зокрема, спікер парламенту, поїхали на презентацію. Також, гадаю, посприяв той факт, що у Латвії щороку проводять юнацькі чемпіонати Європи з баскетболу, плюс наша хороша гра, плюс серйозне ставлення до цього нашої влади. Це все дало маленький бонус для отримання нами права проведення Євробаскету тут, у Ризі.

- Коли відбулося жеребкування ви, мабуть, зраділи, що Україна гратиме у вашій групі? Все таки ви прекрасно знаєте всіх гравців, і це мало б вам допомогти…
- Мені абсолютно байдуже, з ким грати. Я тоді лише ввечері увімкнув телефон і дізнався результати. Звісно, в нашій групі зібралися не провідні збірні, крім Литви, не найгучніші імена в європейському баскетболі. В той же час, я знаю, що всі тренери дуже раді, що гратимуть проти Латвії, включаючи естонців, котрі просто мріють! В Естонії навіть є рекламні слогани, на кшталт, «Hе важливо, як виступимо на ЄвроБаскеті, головне – перемогти Латвію!» Уявляєте? Чого ви очікуєте від матчу проти нашої збірної? Для нас немає жодних таємниць у тому, як грають ваші баскетболісти і як грає збірна України. Так само, я думаю, для вашої команди теж немає секретів у нашій грі, якщо у вас нормальний скаутинг. Я працював в Україні протягом трьох років, трьох хороших років, грав проти цих гравців. Зрештою, все розпочнеться з рахунку 0:0, розпочнеться з того, хто буде більш агресивний, більш мотивований. Я щойно сказав латвійським журналістам: «Якщо ви думаєте, що збірна України – це подарунок, що на нас чекає легка прогулянка, ви помиляєтеся». В збірній України майже всі – досвідчені гравці, половина цієї команди грала на чемпіонаті світу. У нас скільки гравців грали на чемпіонаті світу? Жодного. Це досвід важливих ігор, де одна гра може все вирішити. Тож все розпочнеться з самовіддачі, жорсткості, а потім уже баскетбольна лірика – тактика, скаутинг, напад, захист… На попередньому чемпіонаті Європи саме збірна Латвії завдала найболючішої поразки українській команді. Зараз у нас наполовину нова команда.

- Як думаєте, вам буде важче тепер, чи простіше?
- Я вже забув про це, повірте. В професійному спорті немає минулого, немає майбутнього. Є лише теперішнє, сьогоднішній день. У наших гравців є можливість, і у ваших гравців є можливість проявити себе, показати, чого вони варті, як команда. Можливо, навіть погано, що два роки тому ми так упевнено перемогли. Все таки, повірте, це дуже прикро - ми вас обіграли, але саме ви грали на чемпіонаті світу, ми ж сиділи вдома біля телевізорів з мокрими очима. Коли готувався до Євробаскету 2015, перше, що я подивився, той матч з Бельгією на попередньому чемпіонаті. Знаєте, що я скажу? Я би нічого не змінював! Нічого! Гравці все робили вірно, але 25 разів не могли влучити свої кидки! Хтось там хоче здатися розумним і розповідає, що ми погано захищалися. Який захист? Забудьте! Не стоїть питання про захист, якщо бельгійці ледь-ледь набрали тоді 60 очок, а ми – 56. Без хорошого нападу, без того, як ти засунеш того м'яча в кошик, нічого не буде. Завтра на нас чекає черговий складний суперник. Нічого більше, нічого менше.

- Ви маєте ви на цей турнір які-небудь конкретні завдання від латвійської баскетбольної федерації?
- Ні, і жодного разу поки я треную Латвію такого не було. Коли я став тренером збірної, мені поставили загальне завдання – розкручувати, давати шанс молодим гравцям, котрі, можливо, за інших обставин цей шанс не отримали би. За ці роки через збірну пройшли багато гравців, щороку у нас два-три дебютанти, котрим ми даємо шанс. Якби у нас було чотири гравці НБА і сім гравців Євроліги, як у італійців, або половина на половину, як у французів і греків, ми могли би ставити якусь мету. Моє завдання зараз – в кожній грі виступити гідно, як це було сьогодні, щоб після матчів нам не було соромно дивитися в очі глядачам, друзям, родичам.

- Чи у вас вистачає часу стежити за гравцями «Нижнього Новгорода», котрі нині виступають за збірну Росії?
- Так, на моє прохання «Нижній Новгород» зараз проводить збори в Ризі. Я вдячний керівникам клубу, що вони як і у свій час «Будівельник», ідуть мені на зустріч. Сьогодні був на тренуванні мого клубу. Три наші гравці грають за збірну Росії, один – за збірну Латвії. З одного боку – це гордість, адже в Росії небагато клубів, які дали трьох гравців у збірну. Але мінус у тому, що після Євробаскету вони повернуться до клубу у різному фізичному і ментальному стані.

- Кого ви наразі бачите найпотужнішими командами Євробаскету і його головними фаворитами?
- Багато хто говорить: Іспанія або Франція. Мені ж подобається, як грають Сербія і Греція. Для мене вони фаворити, а вже потім Франція і Іспанія. Айнарсе, якби не було нинішніх негараздів у нашій країні, і «Будівельник» надалі брав участь у єврокубках, чи залишилися би ви у київському клубі? Звісно, залишився б, у мене тоді був контракт, і я з задоволенням працював би надалі. Я вважаю, що провів два дуже хороші роки в «Будівельнику», три хороші роки – в Україні. Я сумую за Україною, це час, який неможливо забути.