Нико КРАНЧАР: «Я счастлив, что вернулся в Динамо»

Хорватський півзахисник київського «Динамо», який повернувся до команди після двох сезонів, проведених в оренді в лондонському «Куїнз Парк Рейнджерс», розповів про свої плани на найближчий сезон.

- Ніко, раді знову бачити тебе у формі «Динамо»! З яким настроєм ти повернувся до команди? Які цілі ставиш перед собою вже в цьому сезоні?
- Я дуже щасливий, що повернувся до «Динамо». Я перебуваю у хорошій формі і сподіваюся, що допоможу команді і буду потрібен головному тренеру. Якщо тренер буде мені довіряти і дасть мені шанс, я постараюся ним скористатися на сто відсотків.

- Останнім часом тебе часто переслідували травми, через травму ти не поїхав на ЧС-2014. У якому фізичному стані перебуваєш зараз?
- Після останньої травми, а це була травма литкового м'яза, у мене було багато часу на відновлення. Реабілітація пройшла успішно, зараз я перебуваю у хорошій фізичній формі і готовий грати.

- Чи розглядав ти якісь інші варіанти продовження кар'єри у міжсезоння крім повернення в «Динамо»?
- Буду відвертим, у мене були й інші пропозиції. Однак жодна з них не влаштувала в рівній мірі ні мене, ні президента клубу. На контакт виходили клуби як з Англії, так і з інших країн, у тому числі з моєї рідної Хорватії. Тим не менше, я радий, що залишився в «Динамо». Буду радий допомогти команді.

- Як тебе зустріли партнери по команді?
- Як і завжди, хлопці зустріли мене дуже добре. У «Динамо» завжди приємно повертатися, тут прекрасний колектив. У мене тут ніколи не було проблем ні з партнерами по команді, ні з тренерами. З усіма тут я в хороших відносинах, як з українцями, так і з легіонерами.

- Що думаєш про прогрес «Динамо» під керівництвом Сергія Реброва?
- Як і всі, я бачу, що прогрес команди очевидний. Ребров зробив з «Динамо» супер-команду. Результати, які показує «Динамо», говорять самі за себе. Тому я прекрасно усвідомлюю, що мені буде не так просто відразу пробитися до основного складу.

- Чи бачиш ти себе в новій моделі гри «Динамо»? Наскільки нинішній стиль гри команди підходить тобі?
- Важко судити. На жаль, я ще не зіграв жодного матчу за першу команду з того часу, як її очолив Сергій Ребров. Але я думаю, що впораюся і ще принесу «Динамо» користь.

- Як оціниш для себе період, проведений у КПР? У першому сезоні ти був одним із ключових гравців команди, яка домоглася успіху, пробилася в Прем'єр-лігу, однак у другому став грати рідше, а вся команда в цілому – гірше...
- Звичайно, другий сезон був для нас менш успішним. Однак варто враховувати, що ми грали у Прем'єр-лізі, де рівень конкуренції непомірно вище. Що стосується особисто мене, у другому сезоні я також з'являвся на полі досить регулярно. Все-таки я подолав позначку в 20 ігор за сезон в англійській Прем'єр-лізі, яка є найсильнішим чемпіонатом в Європі. Вважаю, що це непоганий показник.

- І все-таки, чому ти став проводити менше часу на полі? Чи пов'язано це з травмами, чи з відставкою Гаррі Реднаппа, який запрошував тебе, і призначенням Кріса Ремсі?
- Не скажу, що я був улюбленцем і грав тільки за керівництва Гаррі, у мене були чудові стосунки і з ним, і з Крісом, адже Кріс і раніше працював у клубі, а Гаррі пішов лише у зв'язку зі станом здоров'я. Проводити більше ігрового часу на полі мені завадила виключно травма.

- А що завадило «обручам» утриматися в Прем'єр-лізі й не вилетіти у першому ж сезоні?
- В КПР підібралася хороша команда, талановиті гравці, але чомусь із самого старту у Прем'єр-лізі у нас не пішла гра. Після зміни тренера ніби все в команді теж було добре, гравці перейнялися ідеями Кріса, але час минав, а результати так і не прийшли…

- Сергія Реброва, крім іншого, вигідно відрізняє від попередніх наставників «Динамо» вміння спілкуватися та знаходити спільну мову з легіонерами. До того ж, він, як і ти, пограв у Прем'єр-лізі. Думаєш, ти легко поладнаєш з наставником?
- Та у нас із Сергієм Станіславовичем вже давно склалися дуже хороші відносини.  Звичайно, дуже сильно допомагає те, що і він, і я говоримо англійською мовою і можемо спілкуватися без перекладача. Це дуже великий плюс.