СИМИНИН: «На нас давила реальность пяти ничьих подряд»

— Кажучи стисло, всі дуже задоволені через цю перемогу, — Симінін ділиться враженнями про центральний матч суботи. — По-перше, нарешті перервали «суху» серію, до чого довго йшли. По-друге, радує сам факт того, що взяли троє очок. Словом, ми задоволені.

— Я би сказав, що сам поєдинок був не надто видовищний…
— Це залежить од того, хто на що сподівався. Глядачі, очевидно, чекали одного, видовища, сказати б, а на нас тиснула реальність із п’яти поспіль нічиїх, плюс сильний опонент, який уміє грати професіонально. Ось і все.

— Чесно кажучи, мене дещо здивувала реакція ваших партнерів на гол Дитятьєва: я помітив більше втоми, а не радості…
— Це точно хибне враження! Насправді, всі дуже зраділи, бо востаннє виграли, якщо не помиляюся, ще в травні. Нам не дуже вдався старт сезону, довго не могли перемогти. А те, що після забитого м’яча не дуже високо стрибали з радості, то зрозумійте: ми ж забили не перед свистком! Там іще грати треба було вісім хвилин (укупі з доданими), за цей час могло статися багато чого. Тому й поводилися дещо стримано. Тримали в пам’яті те, що треба ще відстояти ці троє очок.

— Яка ситуація із Шиндером?
— Був епізод, коли йому вдарили в обличчя — бутсом чи ліктем, я точно не побачив. Виник великий синяк, Антона замінили.

— Це зрозуміло, але я запитував про остаточний діагноз?
— Мені він не відомий. Я ж кажу: сьогодні (інтерв’ю записано в неділю до обіду) у нас вихідний, тим паче ще рано, ми із хлопцями не зв’язувалися.

— Із «Металістом» знову сильно відстояв Ткаченко. Одначе багато хорошого — також перебір, а у «Ворскли» три рівноцінні кіпери…
— Такі запитання до нашого тренерського штабу.

— Ваша команда здивувала специфічним виконанням штрафних, коли кілька гравців почергового імітують удар…
— Це наша внутрішньокомандна справа, таких секретів я не можу розкривати перед журналістами…