Игорь ПЛАСТУН: «Победа над Олимпией пойдет в плюс»

У матчі проти словенської «Олімпії» Ігор Пластун мав чимало роботи, але все ж зумів показати себе з кращого боку. Пройти капітана команди було надзвичайно важко, а у другому таймі він взагалі не дав суперникам жодного шансу...

– Ігоре, тобі все ж більше пощастило, адже перша група грала свій матч під палючим сонцем...
– У плані футболу нам трішки не щастить, адже насправді дуже спекотно. Не залишається нічого іншого – треба терпіти. Ми все ж розуміємо – чим важче на зборах, тим легше буде в чемпіонаті. Мені доводиться грати увечері, тому спека на моїх діях не відображається. Але я радію за хлопців, які перемогли удень – молодці.

– Гра проти «Олімпії» розпочалася не кращим чином. У чому були проблеми?
– Важко пояснити. Мабуть, ми грали не відважно. Домовилися про одне, а вийшло зовсім інше, далеко не все виходило. Зокрема, вихід з оброни, через який ми собі привезли гол, а потім ще один. Думаю, що якби то була офіційна гра і ми побачили б, що у нас певні ігрові компоненти не вдаються, то змінили б просто свої дії. А так, поки нас когут в одне місце не клюнув і ми двічі не пропустили, то й не почали грати по-іншому.

– Коли рахунок став 2:0 у тебе було відчуття, що команда виграє?
– Якби я сказав, що «так», то напевно збрехав би. Але суть не в цьому. Я взагалі про це не думав. У мене на зборах думка лише одна – набирати форму і показувати той футбол, який ми гратимемо в офіційному сезоні. Хоча, коли ми почали правильно грати наприкінці першого тайму і забили гол, то було видно, що команда ожила. А вже в перерві я відчув, що ми точно не програємо.

– У тебе було ушкодження, Ігор Йовічевіч питав чи ти можеш продовжувати гру...
– Насправді, найнебезпечніший момент тоді стався, коли виносив м’яча і трохи підвернув собі коліно. Але все обійшлося. Не те щоб я хотів дограти матч до кінця. Якби відчув біль, то не став би ризикувати. Зрештою, дискомфорту не було, тому я повернувся на поле.

– Хоча на зборах не дають очок, але все ж помітно було сильне бажання команди здобути перемогу...
– Так, видно було, що хлопці справді налаштувалися на перемогу і дуже хотіли цього досягти. Це було важливо для нашої психології – і для тих, хто був на полі, і для тих, хто залишився в готелі. Ця перемога тільки на плюс піде і відобразиться в офіційному сезоні.

– Наскільки важливим для команди стало повернення Дениса Кожанова?
– Ви бачили, який він гольовий пас віддав? Як рукою поклав! Це майстер... У нас така ситуація: нових гравців нема, а таких ключових виконавців як Денис не хочеться губити. Тому його повернення це плюс для нас і для нього.