Уже не Дерепа, але ще й не Джулай…

Гра на суперкубок України з футболу між «Динамо» (Київ) та «Шахтар» (Донецьк), яка відбулася 10 липня 2007 року, багато в чому була дебютною – як для багатьох молодих гравців обох команд, які вперше грали на такому рівні, так і для Савіка Шустера, який після кількох років перерви повернувся до амплуа футбольного коментатора. Завдяки першій обставині цей матч вигідно відрізнявся від попередніх тим, що, по-перше, грали переважно українці. Тренери і глядачі змогли в дії побачити майбутнє українського футболу. Як на мене, набагато цікавіше і приємніше дивитись, як грають молоді хлопці може не так класно, але з бажанням та завзяттям, ніж на легіонерів, які відбувають на полі номер за шалені гроші.

Що ж до телекоментатора, то це вже не Дерепа, але ще й не Джулай. Найкращий телеведучий України підтвердив своє реноме. Всі знають, як він вдало маніпулює учасниками своїх телешоу. Для того, щоб Савік відчув себе у рідній стихії, йому на допомогу відрядили заслуженого тренера України Юрія Дячука-Ставицького в ролі співкоментатора та двох журналістів біля тренерських лав кожної з команд (тепер є ким керувати). Але… футбольним фанатам потрібний професійний футбольний коментатор, а не телеведучий.

Помітно, що Савік старається, але все ж ще не зовсім добре орієнтується в тому, що відбувається на полі. Спортивний коментатор має «вести» глядача по матчу, акцентувати увагу на основних моментах і не заважати дивитись футбол. Шустер же подовгу виясняв, які гравці брали участь у тому чи іншому моменті, неправильно тлумачив епізоди, що завжди дратує вболівальників. Наприклад, у другому таймі ні Шустер, ні його колега-тренер зовсім не помітили і ніяк не прокоментували ключовий як на мене епізод, коли за рахунку 2:2 гравець киян Алієв виходив сам-на-сам з Пятовим, але був зупинений боковим арбітром, який помилково присудив динамівцю положення поза грою. Дячук-Ставицький, здавалось мав би допомагати Шустеру в цих моментах, але, мабуть, і в нього того дня був коментаторський дебют. Особливо запам’ятався момент, коли у серії післяматчевих пенальті пробивав Гладкий, один з найкращих гравців «Шахтаря», і наші коментатори не змогли протягом всього часу, коли гравця показували крупним планом, назвати його прізвище. Здається, навіть любитель, якби він уважно дивився весь матч, впізнав би Гладкого.

Окремо хочу сказати про двох журналістів, яким у обов’язок поставили передавати в ефір новини з тренерських лав команд. Це нововведення Шустер не раз рекламував під час матчу, але, на мою суб’єктивну думку, зовсім не варто було відволікати глядача від подій на полі розповідями про те, що тренери раділи, коли їх гравці забивали, і нервували, коли пропускали. Це і так ясно.

Зате одного разу Савік відзначився як справжній футбольний коментатор. «Лучший игрок в Шахтере – Фернандиньо, а лучший шахтер в Динамо - Михалык» - так він прокоментував думку Дячука-Ставицького.

Та все ж матч сподобався, і може вкотре не треба було уважно слухати наших коментаторів, адже серед кращих на полі були молоді українські хлопці: Гладкий, Полянський і Ткаченко в «Шахтарі» запам’ятались індивідуальними діями, молоді динамівці на чолі з Михаликом – командною грою. Адже їм відстоювати честь України на нашому Євро-2012.

Сергій Мотруніч, для «Телекритики»

«Мне понравилась игра. Было все: и драматургия, и красивые голы – по всем законам жанра. Но я могу сказать, что на Одесском стадионе работать сложно … для телевидения он вообще не приспособлен – комментаторская кабинка в неудобном месте и из нее очень плохо видно номера игроков на поле. Именно по этой причине было сложно.С другой стороны хотя матч был достоин Суперкубка и несколько ярких имен он открыл. Посмотрим, как будет в дальнейшем. К сожалению, у нас еще не научились делать из футбола шоу, как в Европе, где это зрелище продают», - цитує Савіка Шустера СпортОбоз.

«Телекритика» попросила колег, що тямлять у футболі та телебаченні, а також учасників учорашньої трансляції поділитись враженнями про роботу Савіка Шустера та його колег.

Юрій Зелінський, «Телекритика», в минулому - спортивний журналіст:
- Финал Суперкубка Украины по футболу, который Савик Шустер комментировал вместе с тренером львовских «Карпат» Юрием Дячуком-Ставицким, должен был дать ответ на вопрос: в чем же новая концепция подачи репортажа, о которой так много говорили? А в том, что, помимо голосов из студии, по ходу матча в эфир выходили два репортера, наблюдавшие за игрой неподалеку от скамеек запасных «Динамо» и «Шахтера». Они комментировали то, что оставалось за кадром: эмоции, подготовку к заменам, другие оперативные новости. Подобная практика прямых включений «из тыла» не нова. Так поступают и в чемпионате милой сердцу Шустера Италии, и, к примеру, в НБА. Действительно, это добавило репортажу динамики, и даже невнятные включения одного из «тыловиков» - Александра Даниленко - на непонятном языке, не смогли испортить общего благостного впечатления от дебютного формата. Шустер по традиции немного путался в фамилиях футболистов, но это вполне в его стиле. Просто игроков европейских чемпионатов он знает лучше. А не очень приятную и скандальную ситуацию с демаршем «Динамо», выставившим на матч не основной состав, а дубль, Шустер обыграл мастерски. «Наконец-то мы увидим «динамовскую» молодежь!» Некоторые моменты журналист объяснял буквально на пальцах, потому что в отличие от многих коллег, не поленился пообщаться до матча с главными тренерами команд и выяснить игровые особенности того или иного игрока.

Ольга Нестеренко, спортивний коментатор:
- Мені, як журналісту, було цікаво працювати біля трибун і побачити весь матч ніби зсередини. Можливо, деяким глядачам наші включення здалися захаращенням ефіру і відволіканням від гри, але така практика прямих включень існує і в Італії, і у Франції. То чому б не спробувати й нам? Взагалі, глядачів - мільйони: комусь сподобалося, комусь ні. Це ж було вперше, тому, можливо, ми не врахували якихось нюансів. Але особисто мені дуже сподобалося.

Володимир Міхалєвіч, програмний директор ТОВ «Телерадіокомпанія МАЯК», місто Олександрія:
- Поразка Інтера затьмарила перемогу «Динамо». А як по-іншому можна назвати намагання коментувати матч « Шахтар»-«Динамо»? Виявляється, не все те добре, що Шустер. Я завжди схвально ставився до колишнього колеги-радійника Савіка Шустера, але його позакадрова робота разом із трьома ведучими викликає в мене низку запитань.

Матч вівторкового вечора на «Інтері» я почав переглядати за 15 хвилин до завершення, й відразу почув, як Шустер розводиться про те, що «игра вязкая». Насправді ж «вязкими» здалися мені коментарі. Четверо ведучих по черзі намагались коментувати гру на полі, але їм це ніяк не вдавалось. На мить мені видалось, що це працюють стажери регіонального каналу, який щойно розпочав мовлення. Але ж це – «Інтер»! Але ж це – Шустер!

Утім, футбольні телепроекти пана Савіка ніколи не викликали в мене захоплення, адже любити футбол і вміти розповідати про нього на телебаченні – речі не зовсім тотожні. Кожному своє: територія Савіка – політичні програми (з нетерпінням чекатиму на проект «Великі українці»), але ж навіщо так псувати футбол?! Розумію, що літо, суцільний «релакс», а злий продюсер примусив «зірку» рекламувати спонсорів, і все одно варто було сконцентруватись і якось яскравіше оголосити ці бренди. Не вийшло, як не вийшло й невимушеного діалогу співкоментаторів: не було динаміки й настрою.

А ще Савік Шустер поставив особистий рекорд: наприкінці ефіру за якісь півхвилини вісім разів пролунало слово «я» в різних комбінаціях і прив’язках. А може, я неправильно порахував. Це ж не головне, бо головне – футбол!

Ігор Левенштейн, спортивний оглядач газети «Экономические Известия»:
- Изначально эта трансляция подавалась как широко-разрекламированная акция в стиле: «мы покажем туземцам урок европейского комментирования». Но ни сам Савик, ни его помощники не показали фактически ничего. Так нельзя работать, и все эти: «Да, Савик, я вас слышу», давно обыгранные «Комеди Клабом», еще больше подчеркивали низкий уровень происходящего.

Меня, как зрителя, не волнует, светит вам солнце в глаза или нет - из-за чего вы не можете определить, какой футболист с мячом. Это ваши трудности, и с ними надо бороться, если вы ведете репортаж с матча. Кроме того, ведущий ток-шоу и комментатор - все-таки разные профессии. И если в первом случае вальяжность и акцентированность уместна, то во время трансляции сложилось впечатление, что Савик Шустер спал. А лучше всех в этой компании дебютантов-дилетантов смотрелся Дячук-Ставицкий, в силу того, что он действительно футбольный специалист. Мы сейчас не сравниваем Шустера с другими нашими комментаторами, нынешними и прошлыми, а просто констатируем, что данный репортаж был полнейшей кашей и эклектикой. Если «Интер» и дальше планирует делать свои репортажи ТАК, то лучше их совсем не делать. Зрителю, разбирающемуся в игре, останется или выключать звук, или же искать альтернативу «Интеру». К примеру, вчерашний матч можно было посмотреть по каналу «НТВ+Спорт», где его комментировал Алексей Андронов. В общем, первый блин оказался комом.

Савік Шустер, ведучий:
- Это был мой дебют на канале «Интер», но ранее я уже комментировал футбол на НТВ. Мне неудобно оценивать самого себя, но можете посмотреть на рейтинги вчерашнего матча. Они наивысшие в сравнении с другими матчами Суперкубка.

Недостатков, конечно, было очень много. Нужно улучшать графику, лучше разрабатывать сценарий и так далее. Я провел большую разъяснительную работу с тренерами, комментаторами на трибунах, но, видимо, этого оказалось недостаточно. Знаете, когда такие нововведения воплощаются впервые, - а это было впервые на постсоветском пространстве, - естественно, могут быть ошибки. Их не допускают только те, кто не работает. По моему мнению, все же лучше что-то делать, чем вообще ничего не делать.

Довідка: Частка футбольного матчу, показаного «Інтером» 10 липня, за аудиторією 18+ становила 33,21%, рейтинг 11,55%. За аудиторією 14-49 частка становила 27,46%, рейтинг – 7,37%. Дані надані компанією GFK Ukraine.

Телекритика