В гостях у Красного Быка

Відвідавши Канаду із перервою на час гоночного марафону в Ле-Мані Формула 1 повертається на європейський автодром, де ще до початку гоночного уїк-енду головним героєм та найбільш бажаним співрозмовником для інтерв’ю став не чинний чемпіон і лідер особистого заліку або його напарник по Мерседес, не завжди популярні пілоти Скудерії і навіть не представники Ред Булл, що є власником автодрому в Шпільберзі, а переможець 24-годинного французького марафону Ніко Хюлькенберг, який став першим за 24 роки чинним пілотом Ф1, що тріумфував у Ле-Мані. Четвер з його офіційними та неофіційними заходами став бенефісом пілота Форс Індії, якому щоправда варто повертатися до реалій, де в нього на VJM08 немає шансів опинитися навіть на подіумі.

 

Із поверненням минулого року до календаря Формули 1 другий етап поспіль команди привозять свою техніку на швидкісну трасу, яка щоправда має свої особливості не схожі з тими, що доводилося розв’язувати в Монреалі. Австрійська траса не така вимоглива до гальм, при цьому на чотирьох прямих потужність силових установок має вкрай важливе значення, на відміну від Канади у Шпільбергу є швидкісні повороти, що долаються на 5-й передачі, тож тут вимоги до аеродинаміки машини є більш відчутними. З огляду на розташування автодрому на висоті близько 650 м над рівнем моря турбіна працюватиме на більших обертах, аби компенсувати нестачу повітря для ДВЗ, і хоча з цим компонентом особливих проблем у команд не виникало, та все ж особливу увагу приділятимуть. Мала кількість поворотів в цілому ставить перед пілотами непросту задачу з накопичення теплової енергії за допомогою MGU-K та ефективного її використання на колі. Знову ж таки через таку особливість траси тут за великим рахунком є два непоганих місця для обгону – 2-й та 3-й повороти, з іншого ж боку ERS та дві незалежних зони активації DRS явно сприятимуть гонщикам у боротьбі зі своїми конкурентами. 

 

 

Досить гладкий асфальт австрійської траси дозволив Піреллі на третій Гран Прі поспіль привезти свої найм’якіші суміші Soft і SuperSoft, які дозволятимуть їхати одночасно швидко (в розумних межах сучасних гонок), але не перейматися проблемами швидкого зношення гуми. Самі ж шинники вважають, що стратегія піт-стопів залежатиме від погоди, слово Полу Хембрі: «Якщо буде тепло, то варіант з двома піт-стопами виглядає більш вірогідним, проте якщо температура буде не надто високою, можна чекати, що команди обмежаться й однією зупинкою в боксах. У цей час у Штірії цілком можливі опади – минулого року між практиками пройшов дощ, тож треба бути готовим до будь-якого розвитку подій. Крім того, цього року пілоти готуються до гонки на Ред Булл Рінг, маючи дані, отримані у 2014-му, а це допоможе їм знайти найбільш ефективний спосіб роботи з гумою. Мета Піреллі полягає в тому, щоб у кожній гонці відбувалося два або три піт-стопи, тож в подальшому ми детально аналізуватимемо ситуацію, обираючи комплекти для гонок – якщо буде треба, ми маємо змогу вносити невеликі корективи. Зрештою ми очікуємо, що в Австрії різниця у швидкості між двома комплектами шин буде незначною, а це відкриває різноманітні можливості для вибору тактичних схем на майбутню гонку». Що ж, залишається сподіватися на небесну канцелярію і на те, що як не дощ, то принаймні температура повітря (а відтак і траси) змусить команди відступити від тактики єдиного візиту в бокси – інакше гонка сильно втратить у видовищності, бо пілоти чимало часу й уваги приділятимуть економії шинного ресурсу.

 

В свою чергу синоптики прогнозують досить високу імовірність дощів та відносно невисоку температуру повітря протягом всього уїк-енду. Хмарна п’ятниця з температурою близько + 18С обіцяє стати дощовою по обіді, в суботу вірогідність опадів трохи зменшується при такій самій температурі, а в день гонки стане трохи тепліше, повітря прогріється до + 21С, проте вірогідність дощів залишатиметься на рівні 50%. Тож якщо минулого року усі сесії пройшли за сухої погоди, цього разу такий варіант є менш очікуваним, а це безумовно відіб’ється на підготовці команд як до кваліфікації, так і до гонки. Тим цікавішими вони обіцяють стати.

 

Минулого року фаворитами всього уїк-енду були пілоти Мерседес, проте несподівано перший ряд стартового поля дістався Массі та Боттасу з Вільямс. Цього року як і минулого букмекери не вірять у те, що суботню гегемонію «срібних стріл» хтось зможе перервати, а головний претендент на поул звісно ж Хемілтон – 1,40; як завжди поруч Росберг – 3,00; далі ж з усе більшим відставанням Феттель – 15,00; Боттас – 34,00; Ряйкконен – 41,00 і Масса – 51,00 (до речі, у 2014-му на поул Феліпе коефіцієнт був таким як нині у Кімі). Що ж до ймовірного переможця гонки, то й тут ситуація до болю звична: Хемілтон – 1,53; Росберг – 3,50; Феттель – 11,00; Ряйкконен – 21,00; Боттас – 26,00; Масса – 34,00.

 

Як свідчить статистика траси у її сучасній конфігурації стартова позиція не є ключем до перемоги, адже з восьми гонок на 4,3-кілометровому кільці лише тричі перемагав пілот, що стартував з поула. Минулий рік, до речі, яскраво продемонстрував цю австрійську тенденцію. Хоча якщо в суботу тріумфує хтось із пілотів Мерседес, то автоматично стане головним претендентом і на перемогу в гонці.

 

Ситуація з елементами силових установок до початку гоночного уїк-енду виглядає таким чином: клієнтам Мерседес непокоїтися взагалі немає про що, англо-німецька техніка працює з відмінною надійністю. Дещо гірше, хоча в межах припустимого ситуація у клієнтів Феррарі – на машинах Скудерії хоч і стоять уже треті двигуни внутрішнього згорання, та це більшою мірою пов’язано не стільки з надійністю, скільки з оновленням моторів. А от у клієнтів Рено та Хонди проблеми з’явилися уже: за інсайдом з паддоку в Макларен поставлять вже п’яті ДВЗ на машини Дженсона і Фернандо – таким чином мотористи хочуть в бойових умовах перевірити результати роботи на заводі та стенді. Штрафами Баттона з Алонсо цього року вже не налякати, а от робота на перспективу стає наріжним каменем співпраці Макларен з Хондою.

 

В стані клієнтів Рено, попри чергові чутки, що обидві команди Матешіца перейдуть на силові установки Феррарі або команда будуватиме власні, все так само кепсько – на обох машинах Ред Булл стоять четверті ДВЗ, у Ферстаппена вже п’ятий (штраф за який Макс відбув у Канаді) й тільки Сайнс ще використовує третій. З іншими елементами силової установки Рено проблем значно менше. Та зрештою всі головні риси траси промовисто свідчать, що команди з силовими установками Мерседес та Феррарі почуватимуть себе значно впевненіше за клієнтів Рено та Хонди, щоправда тут ситуація навряд чи зміниться до кінця року.

 

 

Минулорічний Гран Прі подарував і несподівану розв’язку у кваліфікації, і досить цікаву гонку, тож і нині маємо всі підстави сподіватися що буде досить напружено, видовищно та з інтригою до картатого прапора, а Вільямс з Феррарі попсують нерви «срібним стрілам».