Михаил ФОМЕНКО: «В Украине не меньше 40 миллионов тренеров»

Головна команда держави вже півтижня перебуває в Австрії, де проходить підготовку до двох матчів: сьогоднішнього товариського з Грузією та з Люксембургом у рамках відбіркового циклу Євро-2016, який відбудеться в неділю. Хтозна чому, але напередодні цих зустрічей звично небагатослівний Фоменко говорить іще менше, а його мовчання ще більш промовисте…

 

— Михайле Івановичу, наскільки мені відомо, зазвичай наставники збірної перевіряють стан викликаних футболістів на базі в Києві, відтак летять за кордон. Тепер ви вчинили інакше…

— Справді: всі необхідні процедури — визначення фізичних і психологічних кондицій виконавців, вибір тренувань та їхнього режиму, тактичні заняття — зробимо вже в Австрії. Вирішили не затримувати хлопців в Україні з таких міркувань: був складний сезон, а в такій ситуації чи не найкраща терапія — зміна обстановки.

 

— Зрозуміло. Тепер щодо складу… До речі, давно помітив, що саме такі запитання вам особливо не подобаються.

— А що ж у них може подобатися? Ви і ваші колеги дивитеся на це зі своєї дзвіниці, я зі своєї. Кажуть, у Бразилії 150 мільйонів тренерів національної команди, тоді в Україні їх не менше 40 мільйонів!

 

— Я все-таки спробую… Отже, багатьох дивує виклик Гармаша. Мовляв, людина дуже довго не виходила на поле.

— А вас хіба не вразило, як він відіграв останні матчі за «Динамо»? Як на мене, показав хороший рівень. Людині потрібна стабільна ігрова практика, ми бачимо, що він може допомогти збірній, тому викликали його тепер. Має змогу підготуватися до вирішальних осінніх поєдинків. Інше питання — як і на якій позиції використовуватимемо його. Побачимо.

 

— Запрошення отримав і дніпрянин Ксьонз. Чи є шанс, наприклад, у його одноклубника Сватка? У нас же сьогодні чи не вперше за часів Незалежності з’явився вибір у кожному амплуа.

— Я вже тисячу разів говорив, що шанс є завжди й у всіх! Також часто повторюю: тренерський штаб збірної слідкує за всіма. Просто… Ну, зрозумійте, нам би дуже хотілося, щоби «вистрілили» всі й одразу! Щоби ціле покоління раз — і розкрилося! Але так не буває. Крім того, існує багато важливих факторів. Наприклад, адаптація до команди: в конкретного гравця може скластися в одній, а в іншій — ні. «Класичні» приклади — Михайличенко, Рац… Отже, треба бути обережним. Ми уважно моніторимо ситуацію.

 

— Проглядаючи різні експертні думки щодо другої частини відбору, найчастіше зустрічав думку, що Україні треба дещо відкоригувати стиль, переставши діяти настільки обережно…

— Вам це не нагадує народну приказку про індика, котрий багато думав, але супу не уникнув?.. Усе просто: я несу відповідальність за результат, отже, вирішую так, як вважаю за потрібне для його досягнення. Більше мені нічого сказати.

 

— Україна гратиме у Львові. Є ймовірність, що збірну побачить іще якесь місто, крім цього та Києва? Не бажаєте пролобіювати рідні Суми?

— Складний момент. Багато залежить від політичної волі, від міської та обласної влади. Зрештою, від кон’юнктури. Це з одного боку. Із другого — позиція УЄФА, котра дуже жорстка в цьому питанні. Якщо всі вітчизняні клуби в єврокубках змусили виступати в двох містах, то чому вони робитимуть виняток для збірних команд?

 

— Наостанок про особисте: не підкажете, чим останні півроку займається попередній президент ФФУ?

— Без коментарів.