Сборная ватерполистов готовится к Европейским играм

17 днів до старту І Європейських ігор у Баку! Молодіжна збірна України з водного поло, готуючись до Баку, з 17 по 24 травня збиралася у Львові  на перший навчально-тренувальний збір. Кореспондент вирішила на власні очі переконатися, чи впевнено тримаються на плаву наші хлопці! Отож, разом зі збірною пройшла тижневу підготовку.

 

Ігри у Баку для дорослих спортсменів, та оскільки ватерпольні збірні європейських країн мають щільний календар змагань, було прийнято рішення про участь молодіжних ватерпольних команд. Отож, давайте знайомитися з нашою «молодіжкою»…

 

Тренують збірну одесит Георгій Махарадзе та львів’янин Євген Наумчик. Цей тандем у збірній працює вже не перший рік. Минулоріч команда гравців до 17 років, підготовлена тренерами, посіла 12 місце на юніорському чемпіонаті Європи. Це найкращий результат в українському молодіжному водному поло за останні 10 років! «Головне, - зазначає Євген Наумчик, - між нами є довіра, чесність і порядність! Ми - однодумці, крім того, прогресивні – завжди слідкуємо за провідними європейськими країнами і намагаємося брати від них краще. Зараз, до прикладу, в Європі акцент робиться на вмінні ватерполістів якомога вище стояти у воді, чому ми також навчаємо своїх хлопців.»

 

Збір у Львові проходили 18 гравців: шестеро львів’ян Стас Дубелір, Олександр Дишковський, Матвій Железняк, Юрій Панас, Савва Попик, Богдан Дзядик, п’ятеро одеситів Володимир Нечитайло, Микола Лещенко, Павло Зимарьов, Костянтин Давіскіба, Денис Гусаков, п’ятірка харків’янМихайло Черпак, Владислав Мужичук, Костянтин Мєдвєдєв, Григорій Кірочкін, Денис Гурцкая, а також Влад Галясовський та Костянтин Веремєєв з Дніпропетровська. Маємо у команді ще Влада Дуліна, який хоч проживає у Бельгії, та є громадянином України і грає за нас. Влад не прибув на збір, бо складав випускні іспити,  проте посилено готувався до Ігор під керівництвом тата – судді міжнародної категорії.

 

З цих ватерполістів лише 13 кращих відберуться до Баку. Імена буде названо вже після других зборів, які також пройдуть у Львові з 31 травня по 8 червня.

 

На запитання «чи можна хоч когось з гравців вже записати у ту тринадцятку щасливчиків Євген Наумчикжартує: «Наших двох воротарів Галясовського та Панаса, тому що більше в нас воротарів все одно немає. А якщо серйозно, то окрім них  також Михайла Черпака, Миколу Лещенка, Дениса Гусакова, Павла Зимарьова, Костю Давіскібу, Богдана Дзядика та Стаса Дубеліра. З рештою визначимося пізніше.»

 

Нелегкі будні збірника…

А на зборах кожен день схожий на попередній – праця, праця та ще раз праця…

 

Ранок розпочинався смачно - о 8.30 хлопці снідали, при чому меню напередодні складав капітан командиБогдан Дзядик. З 10 години у відкритому басейні СКА розпочиналося більш як двохгодинне тренування, акцентоване на функціональній та техніко-тактичній підготовці. Тренери відзначали, що хлопцям важко працювати. «А чому,- пояснював Євген Наумчик, - бо в Україні дитячі секції з водного поло платні, і тренери, які працюють там, звичайно, хочуть, щоб залишилось якомога більше тих,  які прийшли займатися. А діти бояться чого? Труднощів! Тому там немає потужних занять з загальної фізичної та плавальної підготовок. Їх з дитинства не привчають долати труднощі. Так,  м’яч покидати люблять, та коли ми підходимо  до європейських змагань, виявляється, що функціональна та плавальна підготовки не на тому рівні, як хотілось би. Отож, зараз нашим хлопцям, не привченим з дитинства, важко виконувати запропоновані тренерами обсяги роботи».

 

На що капітан Богдан Дзядик парирує: «Фізично дійсно важко, та намагаюся долати себе. І так на кожному тренуванні. Адже класно відчувати, що став кращим.»

 

Та у Богдана не лише суворі вимоги до себе, під час тренувань він і на хлопців покрикує, робить зауваження, навіть свариться. «Я доволі емоційна людина, але завжди вибачаюся перед хлопцями. Просто вже пограв за дорослу команду «Динамо», минулого року виступав на юніорському чемпіонаті Європи, тому, можливо, у мене трохи більше тактичного бачення; злюся, коли зауважую дитячі помилки, з якими на І європейських іграх робити буде нічого! Звичайно, хлопцям не подобається, коли підвищую голос, але вони розуміють, що це лише з благих намірів, та й у Баку хочемо хороший результат показати!»

 

А шанси у хлопців, скажу вам, є. Адже окрім Богдана Дзядика у дорослому водному поло вже граютьСтас Дубелір («Динамо»), Микола Черпак («Слобожанець»), а також за збірну Одеси у вищій лізі виступали Микола Лещенко та Володимир Нечитайло.

 

«У нас реально формується непогана команда, ми дружні. Особисто я не бачив в інших командах такої єдності», - говорить Богдан Дзядик.

 

На цій оптимістичній ноті завершено спортивний ранок, хлопці йдуть обідати і спати. Сон обов’язковий для всіх, навіть тренерів – для відновлення сил.

 

«Спокій нам лиш сниться»…

Друге тренування 2-2,5 години. До вранішніх вправ тут додається ще гра. На третій день зборів хлопці не витримали спеки і обгоріли на сонці так, що і рук підняти не могли. У той день на воду не вийшло 9 гравців: одні сиділи на лаві з температурою, інші плавали у затінку. Тож довелося Георгію Махарадзе, який свого часу був воротарем збірної команди Грузії, у воду лізти. Відтак форс мажор тренери мудро перетворили на корисне тренування для тих, хто зумів вийти на воду. «А ввечері Георгій Махарадзе, - сміються хлопці, -  дав нам такого «копняка», що  усі одразу видужали.»

 

До слова, про тренерів. Георгій Махарадзе - суворий наставник, відповідно і методи тренування  у нього доволі жорсткі. Хлопці діляться, що хотіли б інколи, особливо, коли дуже змучуються, щоб їх похвалили, натомість – нові завдання, вимоги. Зате яка дисципліна! Та й характер загартовується не на жарт!  Євген Наумчик у свою чергу більше підтримує ватерполістів морально, жартує з ними. Такі різні, але справжні професіонали своєї справи, обидва тренери, як на мене, вивели оптимальну формулу у вихованні підлітків.

 

Закінчення тренування. Юнаки виходять з води втомлені, але щоразу веселі та життєрадісні. Багато жартують. Одного разу, поки складали рюкзаки, вирішили позмагатися з Георгієм Махарадзе у кращому знанні історичних дат. Після того, як на власні вуха почула, скільки хлопці знають з історії, поважати стала їх ще більше. Якщо чесно, я в цей час тихенько сиділа осторонь, щоб мене раптом не запитали також, і я не зганьбилася на їхньому фоні. Це вже не перший вид спорту і не поодинокий випадок, коли переконуюся, що спортсмени не тільки сильні, а й розумні. Для прикладу, один з провідних гравців нашої «молодіжки», львів’янин  Стас Дубелір склав ЗНО з української мови  на 189,5 бала з 200 можливих!

 

Інколи розум, а часом мужність демонструють. Запам’яталося, коли одесит Павло Зимарьов з 10- метрової вишки у воду стрибнув. Зимарьов повагу у команді заробив, а я ледь не серцевий напад.

 

Трішки дьогтю у бочку з медом….

В загальному збори були проведені добре, однак можна виокремити дві проблеми.

 

Євген Наумчик зазначає: «Зіграності команді все таки ще не вистачає, хоча після кваліфікаційних ігор у Нідерландах ми зробили  значний крок вперед. Крім того, на цих зборах зосередилися на функціональній та техніко-тактичній підготовках, і виявилося, що на сьогоднішній день у повному об’ємі завдання здатні виконувати лише 9 гравців. Та сонце - це ще не гірше, що спіткало хлопців на зборі. У нашій країні у всіх видах спорту проблема спільна – гроші, точніше, їх відсутність. Збірна жила, харчувалася і басейн орендувала у борг! Тож, навіть, якщо щось було не так, змінити нічого не могли. Ось і жили в готелі, де навіть не було теплої води. Як кажуть, маємо те, що маємо. Зрештою, що нас не вбиває, робить нас сильнішими!»

 

P.S. Хлопці роз’їхалися по домівках, а вже за тиждень повернуться на другий збір. Ось тут буде ще «спекотніше» – по-перше, поза конкурсом зіграють п’ять  ігор у останньому турі чемпіонату України серед дорослих команд, по-друге, боротимуться за місця у команді на Баку. Буде цікаво!

 

Наталія ВАСЬО