Под микроскопом: Гран При Испании

Якби з якоїсь причини Берні Екклстоун вирішив би обійтися без іспанського етапу в календарі Формули 1, то мабуть крім самих іспанців ніхто б особливо не протестував би проти цього. Трек поблизу Барселони майже ідеально підходить для тестів, адже має практично всі необхідні для цього компоненти, проте відсутність гарних місць для обгонів робить трасу одну з найменш цікавих в плані гонок. Так, це далеко не Монако, де значення поула є мало не ключовим для перемоги, але ж у Барселоні три чверті гонок були виграні гонщиками, що стартували першими. От і цього разу інтрига гонки похитнулася вже у першому повороті, коли з другої позиції Хемілтона посунув Феттель, а остаточно накрилася мідним тазом під час першого піт-стопа британця, коли через затримку з колесом, Льюіс не зумів опинитися попереду Себастіана.

 

Отже за відсутності фактичної інтриги в боротьбі з Росбергом за тріумф у Гран Прі, наступним на порядку денному постало питання – а чи могли в Феррарі зберегти за Феттелем друге місце. Іншими словами, чи правильні рішення приймали «червоні» під час гонки, коли побачили, що Хемілтона Мерседес перевів на тактику трьох піт-стопів? Насправді, якщо подивитися на гоночний темп обох «срібних стріл» порівняно з Себастіаном, то стає зрозумілим, що єдиний варіант для італійців – це не повторювати те, що роблять в Мерседес. І ось чому: Льюіса і першого, і другого разу в бокси закликали раніше, при цьому на 13-му колі він на трасі знаходився менше ніж в секунді від Феттеля, а на 32-му – на відстані у півтори, а таке відставання за нинішніх умов, коли зношені шини сильно програють свіжому комплекту, відіграється без особливих проблем, тим паче, що Мерседес в Барселоні елементарно був швидшим. Тож повторювати тактику «срібних стріл» та їхати б бокси на наступному ж колі мало сенс виключно як у випадку з довгим піт-стопом британця, який простояв 5,3 секунди. Вдруге механіки спрацювали хоч і не ідеально, проте 3,4 сек. цілком пристойний показник, який уже не дозволяв Себастіану розраховувати після власної зупинки повернутися на трасу попереду чинного чемпіона.

 

Таким чином, єдиною можливістю для Феттеля втриматися на другій позиції, був розрахунок на те, що Льюіс на жорсткій гумі буде повільнішим, ніж він виявився насправді (але ж хто про це міг знати заздалегідь), а також сподівання, що трафік, у який британець неодмінно потрапив, стримає його більш суттєво ніж сталося в реальності. Тож можна зробити короткий висновок – це не Феррарі програла тактичну боротьбу за друге місце в гонці, а Мерседес здобув локальну перемогу, оформивши черговий дубль на фініші.

 

Що насправді має непокоїти Скудерію та її вболівальників, так це те, що в Іспанії відставання Феттеля на фініші сягнуло аж 45 секунд – навіть у Мельбурні, де перевага «срібних стріл» була безапеляційною, було менше – «лише» 34,5 сек. Наскільки ефективно або ні спрацювали всі новинки, що Феррарі привезла до Іспанії знають звісно що тільки в команді, більше того, завдяки рішенню Кімі залишити перевірені на попередніх етапах вузли, «червоні» отримали можливість порівняти обидва варіанти у справжніх гоночних умовах. А з огляду на дводенні тести, що стартували в Барселоні вчора, Феррарі отримала можливість більш змістовно збагнути що і як пішло неправильно, а які технічні рішення варто залишити для майбутніх етапів. Хоча, якщо суттєво нічого не зміниться, то такими темпами пілоти Скудерії залишаться до кінця сезону головними претендентами на третю сходинку подіуму (або вищу, але у випадку проблем в стані Мерседес).

 

Не менш цікавими були й слова Фернандо щодо Феррарі та форми команди цього сезону – іспанець, незворушно пригадавши відставання Феттеля від Росберга у 45 секунд, сказав, що у «червоних» нічого не змінилося з минулого року. Звісно ж нічого – у Малайзії ж 2014-го саме італійська машина першою доїхала до фінішу, а за перші п’ять етапів сезону неодмінно один з пілотів команди приїжджав на подіум. Якщо ви пам’ятаєте інші події (наприклад, жодної перемоги і аж 2 подіуми за весь сезон) – сміливо забувайте про них, адже Алонсо ні разу не лукавить, коли говорить, що в Скудерії нічого не змінилося…

 

В нинішній команді дворазового чемпіона спостерігається не менш цікава картина – команда однозначно прогресує, хоча це не відображається у фінішному протоколі, далі якого частина вітчизняних вболівальників за відсутності трансляцій чомусь дивитися не бажає. По-перше, саме в Барселоні обоє пілотів зуміли пройти до другого раунду кваліфікації вперше в сезоні; по-друге, гоночний темп також став пристойнішим, ніж був іще місяць-півтора тому; по-третє, команда відпрацювала в гонці без поламок з вини власної техніки (все ж таки якби гальма відмовили самі – це одне, а коли причиною відмови системи стала плівка з візора шолому одного з пілотів, яка потрапила до радіатору, перекривши потік повітря, що спричинило закипання гальмівної рідини та відмови системи в цілому – це таки зовсім інша справа). Так, на тлі суперників Макларен як виглядав, так і продовжує виглядати кепсько, проте, порівнюючи результати перших етапів та іспанського Гран Прі, різницю не помітити неможливо.

 

Уважні вболівальники зауважили, що на бічних понтонах Лотус з’явилася реклама «Божевільного Макса» і тут просто таки напрошується аналогія з капітаном Врунгелем та його фразою про вплив імені яхти на її плавучість. Без вини з боку Грожана ще під час практики кожух, що закриває задню частину машини, просто розвалився під час руху головною прямою – добре, що нікого не було на трасі безпосередньо позаду чорно-золотої машини, хоча виглядало все це досить ефектно:

 

 

А вже під час гонки Мальдонадо вирішив додати перцю досить прісним подіям на трасі, тим паче, що так «вчасно» для цього з’явився напарник, який допоміг влаштувати тюнінг для машини венесуельця:

 

 

Всі ці маневри та увага режисера трансляції вкупі з ефектним польотом механіка на домкраті під час піт-стопу Грожана роблять «Божевільному Максу» таку рекламу, на яку мабуть ніхто й не сподівався – куди ж уже божевільніше?!

 

 

Не можна сказати, що прямо таки свято, але на вулиці Рено в Іспанії була невелика вечірка – вперше в сезоні усі чотири машини, обладнані французькими силовими установками, дісталися фінішу, причому три з них привезли Ред Булл і Торо Россо очки. Тож хоча потужності моторам все ще не вистачає, але залишаються надія, що технічні несправності залишилися в минулому. Звісно це не дуже допоможе пілотам ближче до кінця сезону, коли на них неодмінно почнуть сипатися штрафи за використання п’ятих (а може й шостих) елементів силової установки, проте чим пізніше це станеться, тим спокійнішими будуть стосунки між Вірі-Шатійон та Мілтон-Кінс, адже неминучість майбутніх покарань розуміють усі.

 

В цілому спокійна (традиційно для Іспанії) гонка на останньому колі підкинула непросту роботу для стюардів, яким довелося вже по завершенню перегонів розглядати боротьбу Сайнса з Квятом за 9-те місце:

 

 

І, відверто кажучи, рішення Феміди здивувало: залишити все як є – значить легітимізувати обгони, здійснені за межами траси. Що завжди (принаймні, ще з часі Жана-Марі Балєстра) убивало спортивну складову Формули 1 – то це непослідовність рішень стюардів. Чому Карлос не повернув позицію Даниїлу і чому по завершенню гонки не отримав штраф – питання звісно риторичне. Тому що епізод визнали звичайним гоночним інцидентом. Тобто виходить, що тепер після жорсткої боротьби на трасі, якщо пілоту доводиться виїжджати за її межі, то такий обгін вважатиметься нормальним? А нам залишається тільки здогадуватися чому рішення стюардів виявилося саме таким, і чи не вплинув на нього фактор рідних стін для Сайнса або певні домовленості між спорідненими командами. Можна ні на мить не сумніватися, що у зовсім недалекому майбутньому аналогічна ситуація буде розглянута на користь того, хто опинився позаду.

 

В'ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ