Валерий ЯРЕМЧЕНКО: «Красная карточка Кучера справедлива»

Що сталося. «Шахтар» розгромно програв, можливо, найсильнішій команді світу. Програв без демонстрації характеру: пам’ятаймо, що і «Баварія» у Львові діяла в меншості. Наші в Мюнхені здавалися… ну, м’яко кажучи, аматорами. Результат — не найстрашніше. Паралельно йшов матч «Челсі» — ПСЖ. Лондонці, навіть діючи в більшості, поступилися. Питання: чи нарікатимуть на свою команду вболівальники? Ні! Бо їхні улюбленці старалися, зробили все, що могли. А що робив у Німеччині «Шахтар» — не знаю… Дуже вразив український коментатор, який після фінального свистка сказав, мовляв, «результат — не за грою». Та за грою! Маю враження, що коментатор звертався до президента «Шахтаря», а на вболівальників йому наплювати… Добре, що «Шахтар» вийшов у 16-ку найсильніших команд Європи, але так програвати…

 

3 хвилина. Пенальті був, фол останньої надії був, червона картка була. Це — на мою думку. Ви тільки вдумайтеся, що після матчу сказав Кучер: «Я прошу вибачення у фанів. Вилучення, мені здається, не було, проте визнаю — я винуватий». То чого ж ти йшов на те порушення?! Він що — правил не знає, чи, може, знає їх краще за арбітра? Ті, хто вважає, ніби фол не тягнув на червону, кажуть, мовляв, уже є змова проти наших команд, яких хочуть викинути з єврокубків. Мені здається, тут є резон. Бо ні ФІФА, ні УЄФА не люблять хаосу. Навіщо їм команди з країни, де йде вій­на? І я хочу звернутися до своїх земляків-донбасівців: ви піддалися на провокації заїжджих ошуканців, ви з радістю сприймали створення всяких «ДНР» і «ЛНР», то що — радієте результатові?! Радієте розбомбленим містам, відсутності грошей, голодним смертям?! А ще — радієте відсутності футболу?! Будь-якого футболу в регіоні на п’ять мільйонів душ! Чи усвідомлюєте, що «Шахтар» повернеться до Донецька років через 10 — у найкращому випадку? Чи усвідомлюєте, що «ДНР» і «ЛНР» ніколи не приймуть у цивілізоване футбольне товариство? Де Абхазія, де Придністров’я, де Південна Осетія, де їхні збірні, де грають їхні клуби? Так буде і в Донбасі! Час отямитись іще є. Хоча… можливо, все втрачено.

 

Подальша доля Луческу… Переконаний: не можна його звільняти. Він сильний спеціаліст, який безліч разів доводив це. Він — порядна людина, котра не кине «Шахтар» у такій ситуації. А ще поміркуйте: хто із сильних тренерів світу приїде сьогодні до України, та ще й тренувати команду, в котрої немає домівки, бази, стадіону, вболівальників?

 

Що буде далі? Головне — аби УЄФА й ФІФА не ухвалили радикального рішення по Україні. Це в міжнародному аспекті. Щодо національного — треба реально дивитися на речі. А ще треба молитися, бути відповідальним, подорослішати й нарешті взятися за розум…