Игорь ЦЫГАНЫК: «Гол Шахтера в Мюнхене может все изменить»

Вчора, 23 лютого, в гостях у редакції Sport.ua побував ведучий програми «Профутбол» на телеканалі «2+2» Ігор Циганик. Він поділився враженнями від старту сезону в «Профутболі», розповів про те, як пішов з програми Віктор Леоненко, про перспективи украънських команд у матчах-відповідях та багато іншого.

 

- Вчора відновилася програма «Профутбол». Чи будуть якісь новинки у цьому сезоні? Як для вас пройшла на емоційному рівні програма? Чи все вам сподобалося по контенту? Які враження?

- Програма пройшла вдало, було багато цікавих моментів, цікавих матеріалів. У нас взагалі дуже хороший колектив журналістів. На даному етапі я абсолютно комфортно почуваюся у цій редакції, тому що навколо працюють люди, які чітко розуміють, що потрібно робити, у них достатньо висока кваліфікація. Я впевнений, що кожна програма є своєрідною. Наші журналісти, які поїздили і по зборах, і на єврокубках були, розуміють, що потрібно вносити. Тому я, безперечно, задоволений контентом. Для мене було складно, як і для кожного футболіста, увійти в сезон. Коли ти вже розігрався, то емоції стихають. А зараз перший ефір дуже важливий, тому що який буде заспів - так надалі буде складатися вся програма. Я вважаю, що було достатньо якісно. Мені сподобалася наша вчорашня програма і насиченням, і нашими експертами. Я побачив, що ми набираємо форму, що ми у хорошому тонусі. Дуже багато емоцій, тому що перший ефір. Запізнився сьогодні до вас на конференцію, тому що просто проспав, буває таке. Перепрошую. По емоціям програма була хороша, дуже емоційна. Взагалі вихід в ефір - це в будь-якому разі як невеличкий струс мозку. Тому що багато адреналіну, в тебе заобрійний настрій, ти концентруєшся, особливо після великої перерви, тому достатньо непросто. З приводу новинок. Безперечно, кожного разу будуть якісь певні новинки, ми будемо їх шукати постійно. Наш колектив постійно в пошуку, постійно шукаємо якісь нові моменти. Ми, як і всі в цій країні, залежні від тієї економічної ситуації, яка склалася. Щось різко змінити - дорого. Як нам мене, зараз головне - зберегти те, що є, і намагатися в об'ємі того, що є, шукати якісь нові моменти, які не мали б такого фінансового навантаження. Я думаю, що в будь-якому разі у нас все буде.

 

- Ви порівняли себе із футболістами. У футболістів була передсезонна підготовка. Як у вас проходило це міжсезоння?

- Ми нічим не відрізняємося від футболістів. Останній тур - ми йдемо у відпустку. Потім свята, потім починаємо збиратися - і думаємо над темами, над тим, як це все робити. Потім люди їдуть у відрядження, ти починаєш готуватися, рекламно-промоційні моменти. Цей підготовчий процес триває з середини січня до середини лютого, і вже в середині лютого у нас ефір. Відпочив я добре.

 

- Їздили кудись чи в Україні були?

- Я люблю бути вдома. Я зі Львова, у нас свята, свята вечеря, батьки повинні бути задоволені, коли збирається вся сім'я. Це для мене достатньо важливо, мене так виховували. Новорічні свята я завжди проводжу в сімейному колі. Тому, безперечно, тут жодних змін не було.

 

- Якими ви бачите перспективи матчей-відповідей для «Динамо», «Дніпра» та «Шахтаря»? Чи пройдуть українські команди далі?

- Мені дуже хотілося б, щоб пройшли. Якщо порівняти з попередніми роками, то я вважаю, що на даному етапі, незважаючи на ситуацію, яка склалася в країні, незважаючи на те, що в нас своєрідний чемпіонат (я б його назвав експериментальним), всі команди, які зіграли свої перші матчі в єврокубках, зіграли набагато краще, ніж у минулі роки. З чим це пов'язано? Можливо, з концентрацією. Не можу сказати, що суперники набагато слабші. «Баварія», «Олімпіакос», «Генгам» - так само достатньо непрості суперники. Але мені сподобалося те, що всі команди зіграли перші матчі набагато краще. Я прогнозував, що гра «Шахтаря» буде такою. Я розумів, що Луческу особливо налаштовувати футболістів не треба. Потрібно просто показати півфінал чемпіонату світу-2014. Бразильці самі розуміють, що, якщо вони не працюватимуть на футбольному полі, то вони отримають сім м'ячів, і це буде дуже велика пляма на їх кар'єрі. Вони це зрозуміли і відпрацювали так, що, напевно, такого «Шахтаря», бразильського «Шахтаря», ми не бачили ніколи. Зараз ситуація склалася більше на користь «Шахтаря», ніж «Баварії», тому що «Баварія» гратиме вдома, їй залишилося 90 хвилин для того, щоб пройти далі. Один гол «Шахтаря» може змінити все. «Шахтар» вдома грав достатньо закрито, перед рідною публікою страх був присутній. Вони зрозуміли, що грати проти «Баварії» можна. Зараз в Мюнхені вони гратимуть розкуто, у них відповідальності нуль. Якщо вони програють «Баварії», ніхто слова не скаже, всі пам'ятатимуть, що вони зіграли 0:0 і протистояли як могли. Якщо вони заб'ють, то будуть героями. Коли ти не відчуваєш відповідальності, яка тяжіє над тобою, то, безперечно, тобі набагато простіше. Я прогнозую, що гра для «Баварії» в Мюнхені буде складнішою, ніж у Львові. Я не можу говорити за результат, може статися все що завгодно. Але те, що вона буде достатньо складною, те, що футболісти «Баварії» пам'ятатимуть, що у них не так багато часу, щоб все вивернути на свою користь, я думаю, що «Шахтарю» зараз простіше. Я даю 45/55 на користь «Баварії». Я перед першим матчем говорив, що буде 30/70, зараз - 45/55. Той «Шахтар», який був у Львові, не грав у футбол, а просто працював на футбольному полі, і працював дуже якісно.

З приводу «Динамо»... Тут вже справа честі. Ми довго розбирали ці моменти. По-різному можна ставитися до Ярмоленка, до Беланда, взагалі до тієї ситуації. Але те, що суддя хитнув «Динамо» - це однозначно. Там дві червоні картки, але вони повинні були бути в «Генгама». Я думаю, якщо у футболістів здоровий колектив, якщо в колективі здорова атмосфера, то вони повинні загнати той «Генгам» так, що він просто ніколи більше не буде пам'ятати. Кілька років тому була ситуація, коли «Динамо» грало в груповій стадії Ліги Європи з «БАТЕ». Коли приїхали білоруси, почали розповідати: «Та що це? Це не те «Динамо», яке було». Я пам'ятаю Гусєва, який казав в інтерв'ю: «Мы эту команду обыграем на песке, в пустыне и на пляже». І я пам'ятаю, як при -20 вони гнали це «БАТЕ» в Білорусі, що те «БАТЕ» взагалі не знало, що робити, куди бігти. Зараз те, що кваліфікація футболістів «Динамо» суттєво вища - жодних сумнівів. Те, що вони зможуть її довести без Ярмоленка - ну, нічого.

 

- Без Ярмоленка, Беланда, Ленса, Сидорчука...

- Сидорчук все-таки лише стає основною фігурою в київському «Динамо». Беланда не грав зі старту. Найбільша втрата - це, безперечно, Ярмоленко. Якщо команда ставить перед собою серйозні цілі, то не може бути такого, що вона не зіграє. «Рома» без Тотті грає? Грає. Треба виходити і грати. Я вважаю, що навіть ті люди, які вийдуть на футбольне поле у складі київського «Динамо», суттєво вищі за кваліфікацією, ніж футболісти «Генгама». Вони повинні просто загнати цей «Генгам». Хочеться, щоб був повний стадіон, щоб вболівальники підтримали. Трошки познущалися над «Динамо» в Європі.

З приводу «Дніпра» можу сказати, що Маркевич виграв гру. Знаючи ту ситуацію, яка була перед грою, я скажу, що він по ходу гри зробив кроки, які дозволили команді виграти. Поміняти Безуса, виставити Калініча і ризикнути зіграти з двома нападниками було ризикованим кроком, але він дав результат 2:0. Потім зняли Зозулю, випустили Федорчука, закрилися, і ці +2 так і є. Якщо порівнювати кваліфікацію футболістів «Дніпра» і футболістів «Олімпіакоса», то по тому матчу в мене склалося враження, що кваліфікація «Дніпра» вища. Абсолютно не вразив «Олімпіакос». Що буде в Греції - подивимося. Можливо, все буде зовсім інакше. Але 2:0 - це 2:0. Я чомусь переконаний, що «Дніпро» заб'є в Греції. Що пропустить чотири - сумніваюся.

 

- Багато хто каже, що хід Маркевича, коли зняв з гри Безуса і випустив Калініча - ніби повернулися до моделі гри Рамоса. Чи так воно насправді, коли Рамос грав з Зозулею із глибини, і що Маркевич відійшов від свого стилю гри?

- Але Рамос знімав центрального захисника в основному. Він взагалі міг розвернути гру на 180 градусів. З приводу Маркевича... Я десь розумію, що він зіграв обережно з перших хвилин, намагався грати дуже обережно, але десь в кінці тайму він зрозумів, що можна ризикнути зіграти з двома нападниками. Десь були ознаки того, що, коли грав Безус, півзахисники намагалися грати в дрібний пас. Коли вийшов Калініч, почалася гра довгими передачами на Калініча, який повинен був чіплятися за м'яч, скидати на Зозулю, і Зозуля повинен розігрувати. Але це було ситуативно, на 15 хвилин, коли забили два м'ячі. Коли вийшов Федорчук, все знову стало на свої місця. Щось в цьому є.

 

- Вам сподобалися новачки «Дніпра», той-таки Безус?

- Коли я вийшов перед грою на поле, зрозумів, що буде складно будь-яким креативним футболістам у цьому матчі, бо дуже в'язке поле, болотиста поверхня. Практично не «вибухав» Коноплянка з місця, він вже розганявся по ходу. Було складно відірвати ноги. Я розумів, що буде важко працювати, що захищатися буде простіше, ніж атакувати. Тому я прогнозував, що Безусу буде складно. Я не можу сказати, що він вразив своєю грою, але на даному етапі я можу знайти чисто суб'єктивні причини. Грати на цій позиції йому було складно. Ноги сідали, ти не відчуваєш, тобі треба «вибухнути», а цього немає. Захисники все-таки перекривали.

 

- Ежідіо - той самий помічник?

- Він мені більше хавбек, ніж захисник.

 

- Його Маркевич розкритикував за те, що він більше на атаку грав...

- Він все життя так грає. Ми довго аналізували, спілкувалися з різними людьми. Вони всі говорили, що він такий, він буде грати в атаку, вони з Коноплянкою дуже здорово грають. Він зробив штрафний, кілька разів вмикався, він добре біжить, в нього хороша швидкість. Було помітно, що він губить позицію. А коли ти граєш з Коноплянкою, то ти повинен розуміти, що Женя не дуже любить відбирати м'яч. Якщо він освоїться, то це буде один з найкращих захисників в українському чемпіонаті, але потрібен час. В другому таймі команда сіла, не було розривів, можна було зіграти вже в контратаку. Мені сподобався Федорчук. Від «Дніпра» рідко хто йде в оренду, потім повертається і починає грати, особливо в першому матчі в єврокубках. Він вийшов на дуже складні хвилини, в той момент, коли в середині поля потрібно було перекрити зону, допомогти Канкаві, який трошки «піднаївся». Не можу сказати, що він намагався щось створювати, але своє завдання він виконував: топтав, ходив, перехоплював м'ячі, грав практично без втрат. Було помітно, що він суттєво допоміг команді якраз в середині поля в цей момент. Коли зняли Зозулю з його виходом, практично вже не було моментів у «Олімпіакоса» через середину. Вони намагалися шукати через фланги, але так само не знайшли. Варто віддати належне Федорчуку.

 

- Що трапилося взимку, коли він майже підписав договір оренди з «Карпатами», поїхав з ними на збір, а зараз знову в «Дніпрі»? Просто Маркевичу так сильно знадобився?

- Кожен тренер обирає все, що він має в наявності. Я так розумію, що Маркевич дав ще раз шанс Політило, Кравченко спробувати показати себе. Але по ходу зборів він зрозумів, що ці футболісти вже не потягнуть, потрібна просто свіжа кров. Федорчук майже підписав контракт з «Карпатами», наскільки мені відомо. Вчора у нашій програмі він розповів, що він був готовий переїжджати в «Карпати», причому не в оренду, а на постійну основу. Але, напевно, тренер з кимось поговорив і вирішили спробувати. Коли він приїхав, зрозуміло, що він на голову сильніший за тих футболістів. На нього почав робити ставку Маркевич. Наскільки я знаю цю ситуацію, у нього був ще рік орендний контракт з «Дніпром» і він збирався рік в оренді грати у Львові, а потім ще на рік підписувати контракт з «Карпатами», це була умова «Карпат». Його просто висмикнули, і він виявився корисним.

 

- Чи варто думати про те, що він буде продовжувати контракт з «Дніпром»?

- Зараз ситуація така... Хто знає, що буде далі? Головне зараз - грати в футбол.

 

- Запитання від уболівальника. Чому ви не хочете запросити в експерти в свою програму Андрія Шевченка чи Андрія Вороніна?

- У Андрія Шевченка тренерські курси, він бачить себе тренером. На даному етапі він себе не бачить на телебаченні, наскільки я розумію. З приводу Андрія Вороніна... У нас були спроби, але поки що відповіді немає.

 

- Які ще були варіанти, щоб оновити програму?

- Був варіант тільки з Вороніним, але до серйозної розмови поки що справа не дійшла.

 

- Запитання від уболівальника. Як так сталося, що ви спровокували Леоненка, він щось ляпнув - і його одразу немає в передачі?

- Я багато разів розповідав про цей момент. Віктор Євгенович - достатньо складна людина. Ситуація, яка склалася тоді, була достатньо простою. Протягом усього часу, що ми працювали в ефірі, я йому казав: «В ефірі не можна говорити: «Я знаю, але не скажу». Це неправильно, тому що тоді ти принижуєш глядачів. Ти ніби щось знаєш, а нікому розказати не можеш». Ми про це говорили перед ефіром, він це повторював у багатьох епізодах. Так не можна себе вести. Ти або говори про те, що ти знаєш, або не говори нічого, тому що сама фраза «Я знаю, але нічого не скажу» дуже погано пахне. Він погоджувався. Якраз в цьому ефірі було багато моментів, коли він казав саме цю фразу. Я йому під час сюжетів говорив: «Віктор Євгенович, ми ж домовлялися». Потім вдруге, втретє. Вже потім ситуація вийшла з-під контролю. Я емоційний, темпераментний. Потім він вже наговорив. Його ніхто не прибирав з програми, це самостійне рішення Віктора Євгеновича Леоненка перейти на інший канал. Була пропозиція, він мав залишатися, мав бути в нашому ефірі. Я підозрюю, що там якісь інші моменти. Все, що він розповідає про те, що його хтось зняв з ефіру, неправда. Був момент, коли він сказав фразу, яка керівництво каналу збентежила. Були проблеми, деякі речі не варто категорично говорити. Був абсолютно нормальний процес, в кожного є свої робочі моменти. Ми все вирішили, жодних проблем не було. Він просто потім почав вимагати більший контракт.

 

- Саме у фінансовому плані?

- Так.

 

- Можете назвати суму?

- Ні. Я не знаю, я у фінансові питання не вдаюся. Це питання більше нашого шеф-редактора Степана Щербачова. Якщо захоче, він пояснить.

 

- Як ви ставитесь до того, що Віктор Євгенович говорить те, що думає?

- Я з ним працював багато років. Він продуманий, непростий в плані роботи персонаж. Якщо ви вважаєте, що він не фільтрує себе, то ви помиляєтеся.

 

- Навіщо йому конфлікти то з Ярмоленком, то з Шовковським, то з Ребровим? Піар?

- Ця людина завжди була на піку, про неї завжди говорили. Він справді був просто фантастичним футболістом. Залежність від того, щоб бути затребуваним, завжди залишається у таких людей. Він любить парадоксальність, момент постійної протестності. У нього це є. Він розуміє, що може бути затребуваним лише у тих ситуаціях, коли він буде категоричним і протестним.

 

- Чи легко працювати з такими емоційними і дещо епатажними людьми? З ким вам найлегше працювати?

- Мені з усіма експертами було легко працювати. Думаю, жоден з них не скаже, що було складно працювати зі мною. З деякими підтримуємо близькі стосунки, з деякими зустрічаємося тільки на роботі. У нас було багато експертів, з усіма лишалися нормальні стосунки. З кожною людиною, безперечно, складно працювати, просто є певне правило - вони всі в однакових умовах по відношенню до нашої редакції. Працювати з Віктором Євгеновичем Леоненком було просто. Ситуація з Леоненком, коли він просто пішов, мене трошки збентежила, я не зрозумів його.

 

- Ви, напевно, зустрічалися з ним після цього...

- Так. Ми зустрічалися один раз після ефіру. Ми нормально поговорили при свідках, з'ясували, де я був неправий, де він. Жодних питань не було. Обійнялися, поцілувалися, роз'їхалися. На наступний день поговорили з нашим шеф-редактором, все добре було. Але потім Віктор Євгенович вирішив піти. Ми все з'ясували по-чоловічому. Те, що ми сварилися поза ефіром і в ефірі - такі моменти бувають. Бувають такі моменти, коли після ефіру потрібно поспілкуватися. В нас є правило - ми не домовляємося заздалегідь, про що говоритимемо в ефірі. У нас о 21:30 програма, ми зустрілися о 21:15, обійнялися, поцілувалися, поговорили, спитали, як жінка, як діти, посміялися - і заходимо в ефір. Ніхто не знає приблизного сценарію програми. Це була моя ініціатива, і з самого початку. Все, що ви хочете сказати - виходьте в прямий ефір і говоріть. Не треба домовлятися, про що ти говоритимеш чи про що тебе запитувати.

 

- Вболівальники критикують вас за те, що ніби експерт говорить, тільки розговорився - і тут Ігор Циганик перебиває...

- Є специфіка телебачення. Є певний часовий хронометраж, є певні закони телебачення, побудова студії, драматургія,моменти, коли ти не маєш можливості затягувати певну ситуацію. Ти не маєш часу на те, щоб людина собі щось придумала і дуже довго формулювала, тобі треба все якомога швидше, повинна бути динаміка, темперамент програми, це повинно бути шоу. Я передивляюся усі свої програми. Якщо порівнювати, раніше я був набагато темпераментнішим. А коли була програма «Відверто про футбол», я міг перебивати, сам говорити, нікого не треба було. В нас була ситуація, коли ми з Роберто сиділи, а між нами був гість, ми 5 хвилин між собою рубалися, а він тільки дивився то на нього, то на мене, не розумів, хто тут гість. Бували різні ситуації. Я вважаю, що я в цьому плані виправляюся. Самі експерти зараз вже зрозуміли саме завдання студії, вже немає такого, щоб хтось дозволяв собі розлогі думки, все конкретно. Не можна говорити завуальовано. Всі вважають, що повинно бути на півтону. Я так не вважаю, повинно бути або так, або так, тобто в тебе повинна бути позиція. І цю позицію потрібно ємко пояснити. Мені здається, що зараз робота у студії набагато органічніша, ніж була декілька років тому, тому що вже «притерлися» одне до одного.

 

- З півслова...

- Ну, не з півслова. Я поглядом їх можу настрашити так, що вони розуміють, що час закінчувати фразу.

 

- Вболівальники хвилюються, що в цьому сезоні у «2+2» закінчуються права на трансляцію Ліги Європи і Ліги чемпіонів...

- Програма «Профутбол» була завжди, ми були зорієнтовані на український футбол. В нас є клуби, з якими ми працюємо. «Профутбол» у будь-якому разі залишиться. Які ще будуть проекти? Навесні будемо думати. Зараз взагалі важко передбачити, що буде восени. Тому зараз концентруємося на «Профутболі».

 

- Не хвилюєтеся? У вас половина програми «Профутбол» про єврокубкові матчі. Чим перекриватимете?

- У нас настільки насичений чемпіонат, що ми починали з години, потім - година і п'ятнадцять хвилин, зараз - півтори години. За весь час моєї роботи в ефірі програми «Профутбол», напевно, рази два ми вмістилися у хронометраж. Проблеми, чим заповнювати, ніколи немає. Ми так летимо уже в кінці... Ми сконцентруємося на українському чемпіонаті. Навіть якщо не буде єврокубків, проблем немає. Український чемпіонат настільки самодостатній... В останні роки топові матчі були в порівнянні за рейтингами, за аудиторією, як і матчі єврокубків.

 

- 12 команд, усього 6 матчів у турі. Ви за яку схему чемпіонату?

- Зате буде більше часу пояснити якісь тактичні моменти, тому що іноді ми з цими скандалами забуваємо про футбол. Але це будуть матчі високого рівня, навіть якщо буде 12 команд. Взагалі я за 16 команд. Просто я розумію, що в даній ситуації треба зберегти те, що є. Буде 12 команд - будемо грати у чотири кола, нічого страшного немає. В тій ситуації, яка зараз є, потрібно концентруватися і виходити з того, що є на сьогодні. Є 8 команд, які готові грати - робимо 8 команд, потім будемо потроху підтягувати. Є 12 команд - грає 12. Є 16 - грає 16 команд у два кола. Сказати сьогодні, що я хочу, щоб було восени, я не можу. Давайте подивимося, як закінчиться цей чемпіонат, хто вийде з відпустки, яка тоді буде ситуація, а потім будемо вирішувати.

 

- Запитання від уболівальника. Скільки потрібно грошей для того, щоб створити незалежну передачу?

- Не зовсім розумію питання.

 

- Зараз кажуть про те, що власник каналу одночасно є власником «Дніпра». Починають шукати підводне каміння в тому, як ви висвітлюєте матчі «Дніпра». Це я так припускаю. А питання звучить так: «Скільки потрібно грошей для створення незалежної передачі?»...

- Я не знаю, скільки потрібно грошей для створення програми. Мене сама постановка питання збентежила. Я вважаю, що у нас незалежна програма, у нас ніхто не впливає на редакційну політику, ніхто не каже, що потрібно робити.

 

- А після програми?

- Після програми воно по-іншому виглядає. Після програми я пересварився з половиною України, потім перемирився з нею, потім знову пересварився і знову перемирився. Це все ситуативні моменти, які вирішуються. Це нормальний процес. Ти не зможеш догодити всім.

 

- У кого є ваш номер телефону?

- У всіх. Телефонують, розповідають. Стосунки можуть бути від найкращих до найгірших. Всі мають до тебе якісь претензії, всі хочуть висловитися тобі своє «фе». Всі вважають, що ти ображаєш їх команду, що ти неправильно подивився на певний епізод. Але це після програми. І зрозуміло, що це займає час. І це не тільки по відношенню до мене, а й до наших журналістів, яким кажуть, що вони неправильно висвітлили подію, не звернули увагу на певний момент. Це все після. Немає нічого до. Зібралися, вирішили - і погнали.

 

- А ось це «після» на вас не давить?

- Ти повинен шукати аргументи для того, щоб пояснити, чому ти зробив так. Зараз уже зовсім по-іншому. Зараз кваліфікація тих журналістів, які працюють в програмі, дозволяє їм абсолютно аргументовано кожному критику відповісти. Спочатку було складніше. Одного разу мене «Карпати» не хотіли пускати на стадіон. Пластун тоді відмахнувся, йому дали три матчі дискваліфікації. Ми показали це в програмі, і мене не хотіли пускати на стадіон. Різні моменти були, все що завгодно може бути. Ми зараз з Бойцаном у хороших стосунках, хоча була ситуація, коли у минулому чемпіонаті «Таврія» грала з Запоріжжям, не завдала жодного удару по воротах, виграла 3:0. Потім ми з'ясували стосунки, я пояснив, чому так говорив. Ми пояснюємо кожен сюжет. Тобі може зателефонувати будь-хто. Коли ти починаєш пояснювати, людина з тобою погоджується. Але, щоб хтось сказав перед програмою, як потрібно сказати - такого немає і ніколи не буде. Це як здати гру. Уявляєте, що тренер приходить і каже, що потрібно програти? Ти ж потім не зловиш колектив, він буде здавати без тебе. Так, ми можемо помилятися, у нас можуть бути різні погляди на певні ситуації, у нас все з'ясовується в колективі. У нас є «літучка». Потім, якщо треба, ми ще раз збираємося, потім ще раз. У нас є Володя Звєров, який пильно стежить за тим, щоб всі все знали, щоб не було жодних недомовленностей. Так, ми сваримося на «літучках», тому що у кожного своя думка, але ми знаходимо компроміс.

Продовження розмови читайте тут.

 

Спілкувалася Тетяна ЯЩУК, текстова версія - Дарія ОДАРЧЕНКО