Володимир ВАЛЯВКА: «Нинішній Кардинал здатен на подвиги»

За десятибальною шкалою – на п’ятірку. Так оцінює виступ міні-футбольного клубу «Кардинал-Рівне» у першій частині сезону його президент Володимир Валявка. Себе він називає «людиною емоційною» і, каже, критично ставиться навіть до успішних виступів команди. Вашій увазі інтерв’ю з людиною, яка свого часу сама грала у футзал у футболці «Кардинала», а тепер докладає максимум зусиль задля прогресу улюбленого клубу.

- Володимире Ярославовичу, перед стартом сезону Ви озвучили наступні слова: «Якщо «Кардинал» не завоює медалей чемпіонату Екстра-ліги, або не виграє Кубок України – стоятиме питання про подальше існування клубу». Це був жарт, просто мотиваційний заклик до рішучих дій, чи цілком серйозне попередження?
- Це було сказано швидше, щоб мотивувати команду. Тим не менше, говорив я цілком серйозно. Вже декілька років поспіль перед командою ставиться одне і те ж завдання. І воно досі залишається невиконаним. Зараз ще дуже рано робити якісь висновки. Попереду друга частина чемпіонату і плей-офф. Саме матчі другого етапу будуть усе вирішувати. По грі, яку команда демонструє зараз, я бачу що ми здатні поборотися за один із комплектів нагород. Тому, якщо поставлені завдання знову будуть не виконані – доведеться серйозно говорити із командою.

- З часу об’єднання клубів МФК «Рівне» та МФК «Кардинал» і переїзду останнього зі Львова до Рівного минуло чотири з половиною роки. Чи не жалкуєте Ви зараз про крок, на який наважилися тоді?
- Абсолютно ні. Казав тоді і повторюся знову: ми прийняли спільне, виважене і розумне рішення. Команда грає у Рівному і гратиме тут. Тут є всі умови для здобуття хороших результатів. Упродовж цих років в нас були проблеми із підтримкою клубу місцевою владою (і міською, і обласною). І тим не менше, спільними зусиллями ми зуміли чимало зробити заради існування клубу.

- Іншим радикальним рішенням свого часу була заміна на тренерському містку. Юрія Баховського змінив Сергій Піддубний. Як змінилася команда з тих пір?
- Змінилася. І змінилася, я вважаю, якісно. Сергій Піддубний – футбольний інтелектуал. У якості тренера він проявив усі свої найкращі якості. Зараз я бачу, що команда справді грає у футзал, який подобається і вболівальникам, і гравцям, і мені. Ми демонструємо видовищну гру, а не страждаємо на майданчику. І найголовніше – ми бачимо, що така гра приносить результат. Це найголовніше. Звичайно, я розумію, що результат у певній мірі залежить від підбору виконавців, їх функціональних якостей. Ми не можемо дозволити собі запрошувати зірок. Але, вважаю, нинішній «Кардинал» здатен на подвиги.

- Щодо сезону нинішнього. Яку оцінку Ви поставили б команді за першу частину чемпіонату за десятибальною шкалою?
- Наразі у турнірній таблиці ми п’яті. Відповідно, і оцінку поставив би якусь середню. Якби команда була на першому місці – оцінка була б найвищою.

- Чи не занадто це критично?
- Я дуже емоційна людина. Завжди сам переживаю усі успіхи і невдачі команди. І часто навіть до найбільш успішних результатів ставлюся критично. Взяти хоча б сьогоднішню перемогу (розмова з Володимиром Валявкою відбулася одразу після домашньої перемоги на «Приватом», - авт.), я розмовляв з хлопцями після гри і не похвалив їх. Хоча ми виграли – 7:2. Бо наприкінці гри вони влаштували якісь «качелі». Давали супернику багато простору, дозволяли бити по власних воротах. Інший суперник за таке нас жорстоко покарав би. Це неприпустимо. До того ж, ми не використали масу власних моментів.

- Після останніх невдалих вояжів до Покровського та Харкова, коли команда приїжджала і грала що називається «з коліс», до Кременчука «Кардинал» прибув за день до гри і переміг. Чому ж не можна було приїхати на поєдинки із «Титаном» та «Локомотивом»?
- Скажу одразу – це не питання коштів. Я особисто не бачив матчі із «Титаном» і «Локомотивом». Але з того, що знаю – у грі з «Титаном» нам просто не пощастило. Результат гри з «Локомотивом» ми з командою обговорювали. Це дуже сильна команда, але ми можемо з ними грати на рівних, ми це вже не раз доводили. І навіть у Харкові. Більше того, ми іноді грали з ними краще тоді, коли виходили на майданчик одразу після приїзду на гру. Приїхати на матч заздалегідь - не завжди краще. Причиною тому є різні фактори. В готелях не завжди бувають комфортні умови: тепло, гаряча вода і таке інше. Іноді гравцям доводить більше енергії витрачати до, аніж під час матчу. Тому, ми намагаємося практикувати обидві моделі. Приїжджати і у день матчу, і заздалегідь. Залежно, від обставин.

- Практично щороку після завершення сезону «Кардинал» покидають провідні виконавці. Так було із Олександром Бондарем, і з Андрієм Чернієнком… Чи робив клуб якісь спроби втримати цих виконавців?
- Ми завжди керуємося контрактом. Маємо контракт із гравцем і по ньому працюємо. А коли контракт завершується – клуб не може диктувати гравцю якісь умови. Звичайно, ми не найбагатший клуб, тож не можемо запропонувати гравцям астрономічні зарплати. Тим паче, усі ми чудово знаємо ситуацію із курсом долара. Ще півроку тому тисяча доларів – це були зовсім інші гроші, аніж тепер. Чернієнку у Білорусі запропонували зарплату вищу, аніж пропонували ми. Тому він погодився. Хоча, я вважаю, що білоруський чемпіонат за рівнем значно нижчий, аніж український. Навіть у реаліях нашого сьогодення. Але, очевидно, що гроші там платять непогані. Минулого літа до Білорусі подалося чимало українських футзалістів.

- Українська Екстра-ліга у нинішньому сезоні у своєму розвитку зробила крок вперед, чи назад?
- Рівень чемпіонату однозначно знизився. Ми втратили «Єнакієвець» і масу висококласних виконавців, які роз’їхалися по більш грошовитих клубах сусідніх країн. Але у цьому є і свій позитив. Натомість, ми отримали у Екстра-лізі одразу чотири нових колективи. Бачимо багато молодих і перспективних виконавців, які за інших обставин, можливо, так і не отримали б шансу проявити себе. Думаю, за рік-два новачки наберуться досвіду, молодь – загартується, і ми матимемо повноцінний цікавий чемпіонат.

- Остання гра чемпіонату із «Приватом» була благодійною. Усі гроші передали для потреб українських бійців, що нині лікуються у Рівненському військовому госпіталі. Звідки з’явилася ідея провести таку акцію?
- Ідея насправді обговорювалася вже давно. Ми ще декілька місяців тому вирішили, що останній матч року буде благодійним. Щоправда, я не очікував, що стільки людей долучиться і допомагатиме нам. Хочу подякувати Сергію Рибачку (екс-голова Рівненської ОДА), Олександру Морозовичу (керівник клубної прес-служби), Михайлу Кондратюку (віце-президент МФК «Кардинал-Рівне»), Сергію Татаренку (телекоментатор і ведучий благодійного аукціону), а також усім нашим уболівальникам, які долучилися до доброї справи. Сподіваюся, наш почин підтримають і інші клуби Екстра-ліги.

- Щодо вболівальників. Наприкінці гри з «Приватом» у фан-секторі вболівальники влаштували піротехнічне шоу. Хоча, це заборонено навіть на відкритих стадіонах. Що вже говорити про закриті приміщення, де перебувають сотні людей. Як ви ставитеся до подібного?
- Двояко. Я радий, що у нас є такі віддані вболівальники. Хлопці – молодці. Вони віддано підтримують команду і створюють чудову атмосферу своїми піснями. І я і команда за це дуже вдячні. Але є певні норми регламенту. І правила пожежної безпеки. Очевидно, що ми проситимемо вболівальників не порушувати регламент. Створювати хорошу атмосферу на матчах команди можна і без піротехніки.

- І наостанок. Які заповітні мрії хотілося б реалізувати у Новому році?
- Найбільша мрія – щоб «Кардинал» завоював один із комплектів медалей чемпіонату. Звичайно, я мрію і про чемпіонство і про виступ на євроарені. Сподіваюся, у найближчій перспективі ми організуємо якийсь міжнародний товариський турнір тут, у Рівному. А крім того, хочеться, аби в країні нарешті настав мир.

Роман СВИРИДА, www.cardinal-rivne.com