Мирослав СТУПАР: «Для Кутакова такие ошибки не характерны»

«Динамо» — «Металург» Д. Анатолій Жабченко впевнено провів матч, ухвалював правильні рішення й не заважав грі. Загалом, він на хорошому рівні завершив цю частину чемпіонату.

 

«Шахтар» — «Говерла». Юрія Можаровського можна так само похвалити, як і Жабченка. Видно, що обидва шанують свій авторитет і прагнуть його зберегти.

 

«Олімпік» — «Ворскла». Якби арбітр ФІФА Ярослав Козик розумів гру й добре знав правила, не було би тих дитячих ляпів, які він допустив. Із чого почався гол полтавців? Із призначення вільного удару, якого не було в природі! Мала місце боротьба нападника й захисника, який махнув ногою, й м’яч відлетів у бік воріт. Махарадзе зупинив м’яч ногою, а потім узяв його в руки. Гравці «Ворскли» проголосували руками, і це вплинуло на рішення Козика. Таким чином, маємо результативну помилку. Потім вилучення Янузі. Друге попередження не викликає запитань, але в першому випадку була звичайна боротьба. Так, фол мав місце, але до чого там картка? Янузі не показав ніякого умислу чи намагань перервати атаку або завдати травму супернику.

 

«Зоря» — «Дніпро». У кар’єрі Вік­тора Швецова було достатньо неоднозначних моментів, але останній відрізок він провів на гідному рівні. Нормально він відпрацював і у цьому випадку.

 

«Іллічівець» — «Металург» Зп. Гра, скоріше, хокейна. Але проблем у Сергія Бойка не виникло.

 

«Чорноморець» — «Карпати». Віталій Романов провів гру без зауважень. У ситуації з Тейку навіть вчинив дипломатично. Захисник одеситів отримав на 50-й хвилині попередження, а на 65-й сфолив проти Карнози перед самим штрафним. Цей фол міг десь тягнути на другий «гірчичник», але насправді умислу не було, тож картка стала би формальною. Романов показав, що розуміє дух гри.

 

«Волинь» — «Металіст». Напевно, про цей матч іще будуть довго говорити. Уболівальники вибігли на поле і хотіли розібратися з Дмит­ром Кутаковим, який показав добру фізичну підготовку й вчасно втік у тунель. Але що призвело до цього? Почну з того, що наші арбітри особливого покарання за свої помилки не зазнають. Колліна хоче бути добрим. Так, це частина футболу, але є помилки, які не личать арбітрам прем’єр-ліги. А куратор, захищаючи підопічних, робить їм ведмежу послугу. Бо той, хто провинився, повинен зазнати покарання. Як, наприклад, футболісти, які отримають картки, дискваліфікації. Але арбітри, навіть якщо допускають грубу похибку, працюють якщо не в наступному турі, то через тур. Це розслабляє суддів, вони відчувають безкарність. Дії Дмитра Кутакова не були фатальними, але були непослідовними й мали якусь систему. Наприклад, попередження Федорчуку на 9-й хвилині просто не вписується у хід гри. Федорчук і Жажа боролися за верховий м’яч, обидва махнули ногами, але один зачепив іншого. Звичайний фол у центрі поля. За що тут картка? Пізніше попередження отримав Бабенко, який хотів проштовхнути м’яч, а Едмар просто завалився через стегно. Порушення, але ж не картка? Необґрунтовані попередження Бабенка та Федорчука якраз і викликали обурення Кварцяного. Водночас, арбітр пропускав порушення з боку харків’ян — проти Мемешева, Федорчука та, нарешті, Кобахідзе. Очевидні фоли, які чомусь не фіксувалися. Для Кутакова такі помилки не характерні. Розумію, що постраждає луцький стадіон, клуб, але що до цього призвело…

Украинский футбол