Сергей МОРОЗОВ: «Динамо прекрасно провело концовку года»

«Динамо» — «Металург» Д. Уважаю, рахунок 3:0 на користь господарів повністю віддзеркалює хід подій на футбольному полі. Донеччани після поєдинку з «Дніпром» здавалися дещо стомленими, відтак не змогли скласти динамівцям серйозної конкуренції. Про «біло-блакитних» можу сказати, що кінець чемпіонату вони проводять просто чудово, є поставлена командна гра, в русі підопічні Реброва працюють на відмінно. Як на мене, те, що чемпіонат закінчився, для «Динамо» скоріше мінус, аніж плюс, адже команда набрала такої ходи, що зупинити столичного гранда наразі будь-якому колективові буде дуже тяжко.

 

«Шахтар» — «Говерла». Ця зустріч дещо схожа з тією, що проходила в Києві. «Гірники» порівняно з ужгородцями грали набагато краще, діяли мобільніше та за думкою на кілька кроків випереджали свого опонента. Саме за рахунок більших загальнокомандних швидкостей номінальним господарям вдалося повністю переграти хлопців Грозного. Як на мене, «Шахтар» і «Динамо» могли виграти свої матчі ще з більшим рахунком.

 

«Зоря» — «Дніпро». Дніпряни цьогоріч украй нестабільні. Можуть видати як чудовий матч, так і провальний. Я маю на увазі поєдинки в Баку та Мілані, навіть незважаючи на те, що «Інтеру» дніпропетровці програли. І якщо на міжнародній арені «Дніпру» вдалося більш-менш повернути собі впевненість, то у внут­рішній першості підопічні Маркевича значно здали. Наставник дніпрян Мирон Богданович укотре говорить про підсилення складу, адже справді багато виконавців наразі серйозно декваліфікувалися й не відповідають рівню дніпропетровського колективу. Безперечно, зміни потрібні, інакше вище третьої сходинки «біло-синьо-блакитні» навряд чи зможуть піднятися.

 

«Олімпік» — «Ворскла». «Олімпік» — це приклад того клубу, який, не маючи великого бюджету, правильно організував роботу команди. Помітно, що донеччани діють як єдине ціле, хлопці грають у своє задоволення. На них не тисне відповідальність за результат, «олімпійці» насолоджуються грою. Вони не переживають за рахунку 0:1, а продовжують грати й, зрештою, досягають результату. У них чудово налагоджені загальнокомандні дії, футболісти фізично добре готові, а це велика заслуга тренерського штабу. Загалом, приємно спостерігати за командою Санжара, донеччанам є чим пишатися.

 

«Волинь» — «Металіст». Не хотілося би чіпати суддівські аспекти цієї зустрічі, які, як відомо, стали причиною гучного скандалу. Скажу по суті гри. «Волинь» виглядала симпатично, й укотре доводить, що із «хрестоносцями» пот­рібно рахуватися. «Металіст» наприкінці сезону почав виходити з крутого піке й поступово повертається на втрачені позиції. Остаточне рішення по цьому матчу ухвалять пізніше, тож побачимо, чим закінчиться ця історія.

 

«Іллічівець» — «Металург» Зп. Маріупольці насамперед славилися тим, що це домашня команда. Цьогоріч із відомих причин Павлову доводиться грати всі матчі на виїзді, відтак результат залишає бажати кращого. Поразку — 1:2 від «козаків» — уважаю логічною.

 

«Чорноморець» — «Карпати». Непотоплювані «моряки». Скільки проблем у Григорчука, та йому все одно вдається тримати команду на плаву. Повірте, тренувати футболістів в умовах, де існує велика заборгованість по заробітній платні, дуже складно. Особливо в психологічному плані, коли налаштовувати футболістів на роботу вкрай непросто. Загалом, «суху» нічию вважаю справедливим підсумком матчу.

Украинский футбол