Юрий БАКАЛОВ: «Коноплянка не похож на себя прошлогоднего»

Екс-тренер «Арсеналу» — про український слід у передостанньому турі групового раунду ЛЄ.

 

«Динамо» — «Ріу Аве». Мене вже встигли запитати: чому «Динамо» зі знач­ними труднощами подолало команду, в якої в основі вийшли три виконавці стартового складу? Причин кілька. По-перше, ще напередодні матчу гравці та тренер киян казали, що хочуть іще у четвер вирішити питання виходу з групи, що, можливо, призвело до певної нервозності, сумбуру в їхніх діях. Друга причина, вважаю, — недооцінка: може бути, що столичні гравці, отримавши протоколи, побачили, хто їм протистоятиме, тож це трохи розхолодило їх. Ці два основні фактори зумовили те, що в діях підопічних Реброва було надто багато метушні, неточностей, нехлюйства, а грубих помилок допускався навіть настільки досвідчений футболіст, як Данило Сілва. Утім, усе це стосується першого тайму. У другому ситуація виправилася, гадаю, в перер­ві Сергій Станіславович поговорив із підо­пічними на підвищених тонах. Відтак «Динамо» елементарно зуміло зробити те, чого від нього чекали, тому співати команді особливих дифірамбів зовсім не варто. Тепер щодо дій окремих ліній. Багато нарікають на помилки оборонців, але тут хотів би зауважити два сутнісні моменти. Перший: у сучасному футболі обороняються всі й атакують також усі, а якщо цього немає, виникають проблеми. Веду до того, що в «Динамо» є певні проблеми із загальнокомандними діями, припустімо, їхні вінгери не допомагають захисникам, ось ті й допускають похибки. Друге: багато критики лунає на адресу юного Бурди, але, на мій погляд, набагато досвідченіший Драгович, який, до того ж, має постійне місце в основі, помиляється набагато більше. Іще кілька слів про найкращих, на мій погляд, виконавців матчу — воротарів. Сашко Шовковський… — ну, що тут скажеш — глиба! Жодної похибки не допустив, скидаю перед ним капелюха — стільки років на такому рівні! Тепер щодо Едерсона: гадаю, він провів найліпший матч у своєму житті: знаєте, іноді так трапляється, що людина впіймала кураж, отож їй удається абсолютно все. Причому, що цікаво, Едерсон не тільки показав хорошу реакцію, він, що найголовніше, сучасний воротар: зверніть увагу, наскільки класно він володіє грою ногами, як легко й ритмічно пересувається!

 

«Трабзонспор» — «Металіст». На жаль, нічого дивного в такому невтішному результаті (п’ять поразок у групі) немає для харків’ян. Навпаки, було би дивно, щоби вони бодай цього разу проявили характер, давно втрачений, і показали зуби. Зрозуміло, що нині «Металіст» — не той, цей вислів, що вже став банальним, якось навіть незручно повторювати. Мені здається, у цієї команди є й тренер сильний, і непогані, навіть за мірками ЛЄ, гравці, але гри чомусь немає. Так, іде перебудова, так, улітку тут сталися великі зміни, але цим не можна пояснити, наприклад, те, що команда сьогодні настільки безвольна.

 

«Інтер» — «Дніпро». Уважаю, що за якістю гри — то найліпший поєдинок «Металіста» епохи Маркевича. Особливо це стосується дій дніпрян у першому таймі та у стартові 15 хвилин по перерві. Просто нашій команді фатально не пощастило. Сам Мирон Богданович опісля зустрічі сказав, що жодній українській команді м’ячі не забивають настільки легко, як «Дніпру»! Наша команда виглядала дуже солідно, а найголовніше — вона діяла саме в тому стилі, якого прагне Маркевич: м’яч унизу, пас на третього, швидкі атаки, активні фланги. Усе було, зокрема… й негатив. Адже оборона як була бичем дніпрян останні кілька років, так нею й залишилася. Інша важлива причина поразки — дії лідера дніпрян: мені здається, в манері пробиття Коноплянкою пенальті видно, що з ним трапилося восени цього року. Оте нехлюйство, розконцентрованість… Знаєте, Євген цьогорічний і торішній — то ніби два різні футболісти. Якщо вже Заваров говорить, мовляв, Коноплянка регресує — причому це стосується як виступів за збірну, так і за клуб, то, гадаю, ситуація справді серйозна. У чому причина? Тільки у самому виконавцеві: можливо, щось йому не подобається, можливо, він уже має якусь пропозицію. Проблема серйозна, її треба вирішувати.

Украинский футбол